9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.

Мета виховання - це мислення, усвідомлення уявленням того, якою в кінці результату повинна стати людина, яку виховують.

- це ті заздалегідь визначені результати роз-ку ос-ті, яких прагнуть досягти в процесі їх виховання. Значення мети виховання:

• ґрунтовне значення мети виховання надає вихователю необхідну осмисленість і спрямованість

• мета, яку можна назвати генеральною дозволяє визначити спрямованість діяльності, підпорядкувати їй і успішно здійснювати вих. діяльність в цілому.

• повне детальне усвідомлення генеральної мети виховання дозволяє педагогові глибоко роз-ти пед процес, аналізувати і самому відбирати зміст, удосконалювати методику виховної роботи.

Питання про мету виховання ставилось давно. 3 розвитком суп-ва вимоги до якостей особливості змінювались. М.В завжди відповідає способу виробництва, занять і визначаться історичною епохою.

В цьому і проявляється історичний характер МВ

М В при первісно-общинному устрої - збереження, виживання, ієнування людини. При рабовласницькому: діти аристократи готувались до ролі господаря, а невільники - підготовувались до праці. Др Греції Демокріт М.в. - перекр. дух і фізичний розвиток Феодалізм - аскетизм і релігійність. Епоха відродження - всебічний, гармонійний розвиток На сучасному етапі М В - це гармонійний і всебічний розвиток особистості. Мета виховання в Україні:

- всебічно гармонійно розвинена особистість, - патріот батьківщини; -встановлення високого рівня свідомості та самосвідомості;

- виховати людину здатну реалізувати свої потенційні можливості в умовах сучасного життя.

Шляхи реалізації головної мети виховання в Україні:

- українізація навч-вих. процесу;

- диференціація та індивідуалізація навчання;

- зміни в матеріально-технічному оснащенні,

- формування нового пед мисления (перш за все інтереси дитини а не держави)

Сторони всебічного розвитку

• розумове виховання (формування наукового світогляду та нац-ї самосвідомості, вміння аналізувати, індуктивне, дедуктивне, синтез, порівнювати);

• моральне (моральні погляди, переконання, моральне почуття, мор. поведінка);

• трудове (основи сучасного вироб-ва, підготовка до праці, професійна підготовка);

• естетичне (естетичні поняття, переконання, смаки, вміння вносити в

життя красу, творчі здібності);

- фізичне (захист Батьківщини, здорова зміна).

10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.

Дидактика - це розділ пед-ки, який займається питаннями теорії і практики нав-ня і освіти .Як розділ пед-ки вона має свою історію. Перших вчителів Др. Греції називали- дидастили. Як наука сформувалася в 17 ст. Головною працею, на якій базується вся класична дидактика - "Велика дидактика " Коменського (ф-і, які повинні виконувати діти; урок-45хв.; розписав правила навчання (який визначає дидактику як „мистецтво всіх вчити всьому" Сьогодні дидактика змінилася. Суттєвий внесок в розвиток дидактики зробили Песталоцці, Коменськнй, Сухомлинський, Гербарт ввів в пед-ку поняття "виховуюче навчання", Дістервсрг розробив 33 правила навчання, Ушинський. Чепіга. Сучасні дидакти – Савченко (дидактика початкової школи, підручники поч школи), Гончаренко (методика вивчення фізики), Мальований (методика математики).

Предмет дидактики - навч-й процес, який проходить в навчально-виховних закладах Навчання передбачає озброєння учнів: 1. теор-ми знаннями, 2)практичними вміннями по застосуванню знань, 3) способами творчої діяльності. Освіта - виховний і формуючий вплив навчання на особистість Основні категорії: процес навчання, принципи, методи, засоби, організаційні форми, зміст навчання.

Поняття: 1.Знання - це навчальна інформація, засвоєна на рівні запам’ятовування.

2. Уміння - свідома сам ост. діяльність по застосуванню набутих знань, це знання в дії 3. Навички - це точні безпомилково виконувані автоматичні дії по використанню знань. Навички називають завершеним умінням, а уміння - незавершеною навичкою. 4) Викладання; 5) Контроль; 6). Оцінка і т.д.

Принципи навчання - основоположні ідеї навч-ня: наочність, послідовність, науковість, доступність.

Основні проблеми (дид-ка відповідає на питання): "як вчити і навчити кожного",

• удосконалення і оптимізація змісту освіти (кожен рік змінюються програми і підручники. Зміст освіти - це те, чому треба навчити);

• Пошук інноваційних методів навчання (Метод - спосіб організації діяльності);

• проблеми підручника або посібника (раніше були підручники, які використовували роками, а зараз посібники, бо майже кожен рік змінюються і не є фундаментальним);

• створення нових засобів навчання (н-д: наочність, необхідно, щоб вона була на науковому, естетичному рівні. Треба створювати нові фільми, діаграми, використовувати мультимедії);

• запровадження інноваційних пед. технологій;

• проблема підготовки вчителя з новим пед. мисленням