- •Програма державного екзамену з теорії та практики навчання і виховання
- •2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
- •3. Сутність та особливості національної системи виховання, її зародження, становлення та розвиток.
- •5. Зміст понять: людина, особистість. Розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особ-ті.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку осо-ті
- •8. Роль діяльності та спілкування в розвитку особистості
- •9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.
- •10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.
- •11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
- •12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.
- •13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.
- •14. Характеристика дидактичних принципів: науковості, систематичності, послідовності, доступності та зв’язку теорії з практикою.
- •15. Характеристика дидактичних принципів: наочності, свідомості та активності учнів у навчанні, забезпечення міцності знань, умінь та навичок.
- •16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Умови вибору методів навчання.
- •21. Суть понять, зміст освіти його класовий та історичний характер. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти
- •22. Навчальні плани, програми, підручники сучасної загальноосвітньої школи України, тенденції їх вдосконалення.
- •23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.
- •24. Сутність класно-урочної системи навчання. "Велика дидактика" я.А.Коменського як теоретична основа цієї системи.
- •25. Урок, як основна форма організації навчальною процесу в сучасній вітчизняній школі. Типологія та структура уроків.
- •26. Сучасні вимоги до уроку, підвищення його ефективності.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку. Етапи підготовки:
- •28. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання, його рушійні сили.
- •Рушійні сили пв
- •Етапи процесу виховання:
- •35. Закономірності та принципи виховання. Характеристика принципів: єдність свідомості і поведінки, природовідповідності, зв’язок виховання з життям, працею, виховання особистості в колективі.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім’ї, громадськості.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги до їх застосування.
- •41. Умови вибору методів виховання.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47.Форми взаємозв'язку школи та сім'ї. А.С.Макаренко та b.О.Сухомлинський про сімейне виховання..
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів Етнопедагогіка про моральне виховання молоді.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст та форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні школи у вирішенні завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник, як вихователь особистості школяра. Професійно-педагогічні вимоги до класного керівника.
- •Пед.Здібності:
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
Метод із грецької "спосіб" – шлях досягнення поставленої мети. Спосіб спільної діяльності учня і вчителя. Направленості метода: викладання і навчання.
Прийом - це частина методу.
Засіб навчання – навчальний посібник - джерела надбання знань (слово, комп'ютер, підручник, наочність)
Форми навчання - урок, домашнє завдання, індивідуальні заняття. Методи - категорія історична тобто змінюється в процесі розвитку людства:
в середні століття - словесно - догматичні методи,
капіталізм - методи наглядного, трудового навчання,
сучасність - методи проблемного навчання
Етапи Розвитку методів:
1. 20-ті роки Поділяли на активні - творчі (вправи, письмо, спілкування) і пасивні - готові знання (розповідь, пояснення, наочні методи).
2. 30-60-ті роки. З'являються нові класифікації за дидактичною метою: метод закріплення знань, осмислення, первоначального освоєння, за джерелом знань: словесні (розповідь, пояснення, лекція, бесіда робота з книгою), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (вправи, лабораторні роботи, екскурсії).
3. 60-ті роки Методи навчання діляться на:
- методи організації навчальної діяльності (словесні, наочні, практичні, індуктивні, дедуктивні, репродуктивні і пошукові);
методи стимуляції (метод стимуляції інтересу до навчання - учбова дискусія, пізнавальна гра; метод стимуляції обов’язку і відповідальності - заохочення, покарання, вимога);
методи контролю і самоконтролю (усно, письмово, лабораторні і практичні роботи);
- бінарні методи (4-рівня: інформаційний, дослідницький, евристичний -пошуковий, проблемний - аналітичний).
17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Метод навчання - шлях досягнення поставленої мети; спосіб упорядкованої взаємодії вчителів та учнів, за допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку в процесі навчання. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності охоплюють сукупність методів навчання, спрямованих на передавання і засвоєння учнями, студентами знань, формування умінь і навичок.
За джерелом передачі та сприймання навч-ї інформації |
За логікою передачі та сприймання навч-ї інформації |
За ступенем сам-ті мислення школярів під час оволодіня знаннями |
За ступенем керівництва навч-ю роботою учнів |
Словесні:
Наочні: - Ілюстрації -демонстрування Практичні:
|
Індуктивні Дедуктивні |
Репродуктивні Творчі Проблемно-пошукові |
-Навч.праця під керів-м учителя - сам ост.роб.учнів - робота з книгою - письмові роботи - лаборант.роботи - виконання трудових завдань |
Словесні методи навчання (пояснення. розповідь, лекція, бесіда, робота з підручником).
Пояснення. З їх допомогою розкривають зміст фактів і явищ, законів, правил, понять, підводять до розуміння складних питань, до висновків і узагальнень, які не під силу учням, студентам. Пояснення часто суііроводжується різними засобами унаочнення, спєютереженням, дослідами.
Ротовідь - монологічна форма передавання знань. Розповідь включає точний опис, оповідь, логічне обґрунтування фактів. Види: художня розповідь - образний переказ фактів, вчинків дійових осіб;
науково-популярна розповідь - передбачає теоретичний аналіз певних явищ; описова розповідь - послідовне викладення ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності.
Учитель має оперувати достовірними науковими фактами, виділяти головну думку, говорити доступно і емоційно. Обов'язкова вимога -складання плану.
Лекція — усний виклад великого за обсягом, складного за логікою навчального матеріалу. За дидактичним призначенням може бути; вступними, тематичними, оглядовими, заключними. Бесіда - метод навчання, при якому вчитель за допомогою вміло поставлених запитань спонукає учнів, студентів до відтворення набутих раніше знань, самостійних висновків й узагальнень на основі засвоєного матеріалу. За призначенням розрізняють такі види;
вступна бесіда) базується на спостереженнях, організованих учителем на уроках за допомогою наочних посібників, записів ти дошці, на матеріалі текстів літературних творів, документів); бесіда-повторення(використовується для закріплення матеріалу); контрольна бесіда (для перевірки засвоєння знань). Робота з підручником - самостійна робота учнів, студентів із друкованим текстом дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність і навчанні.
Наочні методи навчання ілюстрація, демонстрування, самостійне спостереження).
Ілюстрування - демонстрування ілкхлрованих посібників, плакатів, географічних та історичних карт. схем, рисунків на дошці, картині; фотографій, моделей та ін.)
Демонстрування - показ матеріалів у дйнамщі(використання приладів, дослідів, технічних установок та ін. Сашктіине спостереження -безпосередні самостійне сприймання явиш дійсності у процесі навчання. -.Практичні методи навчання)вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, дослідні роботи).
Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням Види: підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні Лабораторна робота - одна з форм вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання, пов'язує теорію з практикою, озброює методами дослідження в природних умовах, формує навички використання приладів, учить обробляти результати вимірювань і формулювати правильні наукові висновки і пропозиції. Практична робота. На ній педагог організовує детальний розгляд окремих теоретичних висновків навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування. Дослідна робота - передбачає індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань.