23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.

Форма навчання - це спеціально організована діяльність вчителя і учнів, що проходить в установленому порядку і в певному режимі. Будь-яка форма характеризується різним поєднанням колективної і індивідуальної роботи, різним ступенем керівництва роботи з боку вчителя. Форма відображає часову регламентацію, визначає і місце проведення. До сучасної форми навчання людство прийшло не відразу Так у школах давнього світу планували індивідуальну - передавати досвід одному. У середньовічних школах домінувала індивідуально-групова (будинки для молоді). Вчитель працював то з окремим учнем, то з групою школярів почергово. Прийом на навчання здійснювали протягом року, діти різного віку вчилися разом, кожен вивчав свій матеріал і просувався своїм темпом. Пізніше з'явилося масове (колективне) навчання - вперше зародилося в братських школах в 16 ст. на Україні і Білорусії. Для навчання прийматися діти приблизно одного віку і однакового рівня розвитку. Заняття проводилося за однією і тією ж темою. Діти приходили в школу в один і той же час року. Ця форма стала передумовою класно-урочної системи навчання. Цю систему запропонував Я.А.Коменський.

Суть системи: 1.учнів ділять на класи, в яких вивчають конкретні програми. 2. Сама програма складається з розділів, розділи поділяються на теми, а теми на уроки. 4. всією роботою керує вчитель. 3 цією системою пов'язані поняття: парта, урок, канікули, перерва та інш. Система називається класною тому що дітей поділяють на класи, а урочна - тому що вивчають матеріал на уроках. Система існує 400 років, але не є універсальною. Перевага: проста організаційна структура, економність, простота в управлінні. Недоліки: важко врахувати індивідуальні відмінності дітей в навчанні спостерігати шаблонність у навчанні.

1. Белланкастерська сис-ма навчання. (У 17 ст. у західній Європі, Америці стала розвиватися). Суть: учні поділені на десятки. Вчитель працював з кількома здібними учнями (монітори), а вони потім навчали своїх товаришів. Замість підручників – наочність, саморобні таблиці. Перевага: один вчитель навчає велику кількість дітей, є дешевою, а якість знань невисока.

2. Бригадно-лабораторний м-д – в 20-х р.20 ст. – учні за допомогою вчителя (консультанта) або самостійно об’єднувалися у бригаду, опрацьовували матеріал, а згодом один учень здавав вчителю роботу. У змісту був «метод проектів». Недоліки: бригадир сильніший, за його спиною ховалися слабші, і безвідповідальне ставлення.

3. Дальтон-план – (америк.місто Дальтон вчителька Олена Паркхерст) замість класно-урочної сис-ми – «клас організації». До школи вранці сходились учні, отримували від вчителя-консультанта індив-й план на день – потім самостійно в навч-х класах вивчали матеріал за допомогою книг, таблиць – в кінці дня складали залік – результати до індивідуальної карти. Не було дом.завдань + слабкий кінцевий результат.

4. Батавська система (виникла в США на поч.20 ст.) Суть: 1-ша частина дня - колективна робота з класом. 2-га - працює індивідуально з учнями, які потребують допомоги.

4. Мангеймська система - автор Антон Зіккінгер . Суть: класи комплектують на за віком, а за рівнем розвитку здібностей. Були класи для слабких учнів, для середніх, для найбільш здібних, з відхиленням розумового розвитку. Для кожного класу своя програма.

За результатом навчання переводили з одного класу в інший. Вгору було перевестися дуже важко.Не існує традиційних класів, розкладу. Одна форма від іншої відрізняється; - співвідношенням колективним та індивідуальним навчанням; - ступенем самостійності; - специфікою діяльності учителя і учня. Зараз в школах переважає класно-урочна система.