- •Програма державного екзамену з теорії та практики навчання і виховання
- •2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
- •3. Сутність та особливості національної системи виховання, її зародження, становлення та розвиток.
- •5. Зміст понять: людина, особистість. Розвиток, формування особистості. Аналіз сучасних теорій розвитку особ-ті.
- •7. Роль біологічних та соціальних факторів у розвитку осо-ті
- •8. Роль діяльності та спілкування в розвитку особистості
- •9. Проблема мети вих-ня в іст-ї педагогіки. Ідея всебічного гармонійного розвитку особистості як мета вих-ня.
- •10. Характеристика основних категорій дидактики. Основні проблеми сучасної дидактики.
- •11. Процес навчання як взаємодія вчителя і учня. Функції процесу навчання.
- •12. ІІсихолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. Мотиви навчання.
- •13. Закони. Закономірності, принципи, правила навчання.
- •14. Характеристика дидактичних принципів: науковості, систематичності, послідовності, доступності та зв’язку теорії з практикою.
- •15. Характеристика дидактичних принципів: наочності, свідомості та активності учнів у навчанні, забезпечення міцності знань, умінь та навичок.
- •16. 3Агальні поняття про методи, прийоми та засоби навчання. Класифікація методів навчання.
- •17. Характеристика дидактичних методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •18. Характеристика дидактичних методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.
- •20. Умови вибору методів навчання.
- •21. Суть понять, зміст освіти його класовий та історичний характер. Основні критерії удосконалення змісту шкільної освіти
- •22. Навчальні плани, програми, підручники сучасної загальноосвітньої школи України, тенденції їх вдосконалення.
- •23. Характеристика різних систем навчання, їх розвиток в історії дидактики.
- •24. Сутність класно-урочної системи навчання. "Велика дидактика" я.А.Коменського як теоретична основа цієї системи.
- •25. Урок, як основна форма організації навчальною процесу в сучасній вітчизняній школі. Типологія та структура уроків.
- •26. Сучасні вимоги до уроку, підвищення його ефективності.
- •27. Дидактичні засади підготовки вчителя до уроку. Етапи підготовки:
- •28. Характеристика нетрадиційних форм навчання (екскурсії, семінари, заліки, конференції, факультативи, та ін.).
- •29. Домашня навчальна робота школярів як дидактична проблема. Шляхи оптимізації домашніх завдань.
- •30. Функції та методи перевірки знань учнів. Різні системи оцінювання учнів в історії педагогіки.
- •31. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України в 21 ст.
- •32. Становлення та розвиток національної освіти в Україні. Закон України “Про освіту”.
- •33. Поняття виховання, основні його категорії: виховання, самовиховання та перевиховання.
- •34. Основні етапи процесу виховання, його рушійні сили.
- •Рушійні сили пв
- •Етапи процесу виховання:
- •35. Закономірності та принципи виховання. Характеристика принципів: єдність свідомості і поведінки, природовідповідності, зв’язок виховання з життям, працею, виховання особистості в колективі.
- •36. Характеристика принципів виховання: опора на позитивне, індивідуально-особистісний підхід, єдність виховних впливів школи, сім’ї, громадськості.
- •38. Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •39. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.
- •40. Методи стимулювання виховання. Педагогічні вимоги до їх застосування.
- •41. Умови вибору методів виховання.
- •43. Колектив і особистість. Особливості діяльності та спілкування в колективі.
- •44. А.С.Макаренко про етапи розвитку колективу та шляхи його створення.
- •45. Сімейне виховання – перша і найголовніша ланка національного виховання.
- •46. Основи козацької педагогіки як культурного феномена української духовності.
- •47.Форми взаємозв'язку школи та сім'ї. А.С.Макаренко та b.О.Сухомлинський про сімейне виховання..
- •48. Зміст, форми, методи морального виховання учнів Етнопедагогіка про моральне виховання молоді.
- •49. Основи статевого виховання учнівської молоді. Установка українського народознавства з питань кохання, шлюбу, міцної сім’ї, виховання дітей.
- •50. Сутність та функції прані, завдання трудового виховання.
- •51. Система профорієнтаційної роботи у школі, її форми та методи.
- •52. Естетичне виховання учнів, його завдання та зміст. Роль національного мистецтва, народних традицій в естетичному вихованні.
- •53. Фізичне виховання учнів, його роль, завдання, зміст та форми організації.
- •54. Виховання особистості в системі учнівського самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.
- •55. Позакласна робота в системі виховання цілісної особистості. Національні школи у вирішенні завдань позакласної та позашкільної роботи.
- •56. Класний керівник, як вихователь особистості школяра. Професійно-педагогічні вимоги до класного керівника.
- •Пед.Здібності:
- •58. Зміст, завдання, форми і методи розумового виховання учнів.
- •59. Основи управління школою. Типи шкіл. Функції керівних осіб.
- •60. Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
2. Українська народна педагогіка (етнопедагогіка) - основа національної система виховання, її складові частини.
До виникнення наукової педагогіки була народна педагогіка.
Народна педагогіка - та педагогіка, яку створив народ. Народ свою педагогіку створював емпірично, відбирав і зберігав і пам'яті найкращі результати стосовно виховання дітей, ці результаті передавалися із покоління в покоління.
Народна педагогіка - емпірично набутий досвід народом у справі виховання та навчання дітей в сім'ї. Особливість народної педагогіки багатотомний, але цінний підручник навчання і виховання, зберігається у памяті народу, постійно використовується систематизується збагачується: і вдосконалюється.
Вперше термін «народна педагогіка» був застосований Ушинським, на Україні Духновичем. Волков ввів термін «етнопедагогіка». Ці терміні майже синоніми народна педагогіка - термін використовується без належності до конкретного народу.
Етнопедагогіка - пов'язана із конкретною етнічною належністю, з національним нахилом.
Складові частини етнопедагогіки:
народна фамілогія(сімейне виховання) - наука про сім'ю, про вплив родичів на дитину. Це наука яка показує як формувати в свідомості дитини культ матері, батька.
народне дитинознавство - це відомості про фізіологічні особливості розвитку дітей, знання періодів, етапів життя і підготовки до дорослого життя
народна дидактика - досвід батьків в галузі навчання дітей, розвитку розуму, кмітливості.
народна деонтологія - розглядає те без чого сам процес виховання не має сенсу, це те, що найбільш важливе: виховання у дітей любові де рідної землі, до матері, історії, традицій і т. д.. Основні джерела деонтології, або національної системи виховання: фольклор краєзнавство, звичаї, традиції, обряди народний календар.
Два основні підходи: народознавчі, людинознавчі. Засоби - укр. мова, історія народу, краєзнавство, усна народна творчість, нар. пісні прикмети, символіка, ремесла, родовід, календар.
Етапи розвитку національної системи виховання:
1). Дохристиянський період - спеціальних шкіл не було. Виховання у процесі пращі хлопці - полювання, дівчата – збиральництво. Безпорядні шлюбні відносини.
2). Київська Русь - феодальна держава. (2 періоди: Поява духовного слова. Прийняття християнства). З прийняттям християнства розвивались ринкові відносини З'являється мережі різних шкіл.
3). Період Україн.Відродження 14-17ст. - розквіт національної системи виховання. Широка мережа шкіл. Декілька етапів навчання: сім'я, школа, вузи. З'являються перші ВУЗи: Києво-Могилянська Академія 1616р..). Львівській університет(166І р..). Братські школи - основна мета протистояти польським католицьким школам. Були рукописні азбуковники, словники. Перший друкований слов'янський буквар наприкінці 16 ст., 44 монастиря. Багато церквей. Біля них школи.
4). 17-19 от., - спадок. Річ Посполита. Росія. Кримський Хан - Україна під їх гнітом.
5). 20-те ст., - революція 17 р. Національна система виховання набула процвітання. Радянська влада піклується про сиріт, багатодітних сімей. Негативне: все суспільне, сім'я не може виховувати дитину в дусі суспільства.
6). 1991 р. - Незалежна Україна - склалися всі умови для розвитку педагогіки.