- •3 Модуль 1.
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Джерела статистики. Предмет та категорії статистики
- •1.2. Теоретичні та методологічні основи статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Зміст, форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.2. План статистичного спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення та групування
- •3.2. Статистичні групування. Види групувань
- •3.3. Ряди розподілу в статистиці
- •Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники
- •4.1. Абсолютні величини та їх значення в статистичних дослідженнях
- •4.2. Відносні величини в статистиці. Форми їх вираження
- •4.3. Види відносних величин
- •4.3 Суть і використання середніх величин
- •4.4 Види середніх величин та методи їх розрахунку
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Структурні середні в статистиці
- •5.2 Характеристика показників варіації
- •5.3 Спрощені способи розрахунку дисперсії
- •5.4 Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5 Загальна, групова, середня з групових і міжгрупова дисперсії. Правило додавання дисперсії
- •Тема 6. Аналіз концентрації диференціації та подібності розподілів
- •6.1 Показники асиметричності розподілу
- •6.2 Аналіз локалізації, інтенсивності структурних зрушень та подібності структур
- •Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •7.1 Види взаємозв’язків між явищами
- •7.2 Основи кореляційно-регресійного аналізу
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Динамічні ряди, їх види та правила побудови
- •8.2. Показники динамічного ряду
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1 Методи виявлення тенденцій розвитку в динамічних рядах
- •9.2 Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ. Аналіз сезонних коливань
- •Тема 10. Індексний метод
- •10.1. Суть індексів та їх роль у статистичному аналізі
- •10.2. Агрегатний індекс ― основна форма загальних індексів
- •10.3. Середньозважені індекси
- •10.4. Індекси зі змінною і постійною вагою
- •10.5. Індекси змінного та фіксованого складу. Індекси структурних зрушень
- •Тема 11. Вибірковий метод
- •11.1. Загальне поняття про вибіркове спостереження
- •11.2. Види та способи відбору одиниць із генеральної сукупності
- •11.3. Помилки вибіркового спостереження
- •11.4. Визначення обсягу вибірки
- •Тема 12. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •12.1 Роль і значення графічного методу
- •12.2 Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків.
- •12.3. Види статистичних графіків і способів їх побудови
6.2 Аналіз локалізації, інтенсивності структурних зрушень та подібності структур
Оцінка нерівномірності розподілу значень ознаки між окремими складовими сукупностей ґрунтується на порівнянні часток двох розподілів – за кількістю елементів сукупності та за обсягом значень ознаки. Якщо розподіл значень ознаки рівномірний, то.Відхилення часток свідчить про певну нерівномірність розподілу, яка вимірюється коефіцієнтами:
локалізації , (6.1)
концентрації , (6.2)
Коефіцієнт локалізації розраховується для кожної j-ї складової сукупності.
23
За рівномірного розподілу всі значення . У випадку концентрації значень ознаки вj-й складовій , і навпаки.
Коефіцієнт концентрації є узагальнюючою характеристикою відхилення розподілу від рівномірного. Значення його коливаються у межах від 0 до 1. У рівномірному розподілі К=0. Чим помітніша концентрація, тим більше значення К відхиляється від 0. розрахунок коефіцієнтів та представлено у табл.6.1 на прикладі фермерських господарств.
Таблиця 6.1
Площа сільгоспугідь на 1 господарство, га |
% до підсумку |
|
| |
кількість ферм, |
вартість реалізованої продукції, | |||
До 10 10-20 20-40 40-60 60-100 100 і більше |
12 28 31 17 3 4 |
2 3 16 19 23 32 |
0,17 0,28 0,52 1,12 2,87 8,00 |
10 20 15 2 15 28 |
Разом |
100 |
100 |
х |
90 |
Коефіцієнт концентрації становить
,
що свідчіть про відносно високий рівень концентрації товарного сільськогосподарського виробництва у фермерських господарствах. Обсяги товарної продукції концентруються у великих господарствах – в останній групі .
Коефіцієнти концентрації та локалізації є ефективним засобом вимірювання диференціації сукупності за даними інтервальних рядів з нерівними інтервалами та за даними атрибутивних рядів. За аналогією з коефіцієнтом концентрації розраховують коефіцієнт подібності (схожості) структур двох об’єктів або одного об’єкта за двома ознаками:
(6.3)
Якщо структури однакові, Р=1. Чим більші відхилення структур, тим менше значення коефіцієнта Р.
Для оцінки інтенсивності структурних зрушень у часі використовують абсолютні міри варіації – середнє лінійне або середнє квадратичне відхилення часток, які називають коефіцієнтами структурних зрушень:
лінійний (6.4)
24
квадратичний , (6.5)
де та- частки розподілу за два періоди; m – число складових сукупності.
Приклад розрахунку лінійного коефіцієнта структурних зрушень у промисловому споживанні алюмінію наведено в табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Галузь споживання алюмінію |
% до підсумку |
Структурні зрушення, процентні пункти | |
2006 р. |
2007 р. | ||
Транспортне машинобудування Виробництво тари та упаковки Виробництво товарів довгострокового користування Інше |
33
20
13 34 |
26
29
9 36 |
-7
9
-4 2 |
Разом |
100 |
100 |
0 |
За даними табл. 6.2
,
тобто структура промислового споживання алюмінію змінилася в середньому на 5,5 процентних пункта.