- •3 Модуль 1.
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Джерела статистики. Предмет та категорії статистики
- •1.2. Теоретичні та методологічні основи статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Зміст, форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.2. План статистичного спостереження
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення та групування
- •3.2. Статистичні групування. Види групувань
- •3.3. Ряди розподілу в статистиці
- •Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники
- •4.1. Абсолютні величини та їх значення в статистичних дослідженнях
- •4.2. Відносні величини в статистиці. Форми їх вираження
- •4.3. Види відносних величин
- •4.3 Суть і використання середніх величин
- •4.4 Види середніх величин та методи їх розрахунку
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Структурні середні в статистиці
- •5.2 Характеристика показників варіації
- •5.3 Спрощені способи розрахунку дисперсії
- •5.4 Дисперсія альтернативної ознаки
- •5.5 Загальна, групова, середня з групових і міжгрупова дисперсії. Правило додавання дисперсії
- •Тема 6. Аналіз концентрації диференціації та подібності розподілів
- •6.1 Показники асиметричності розподілу
- •6.2 Аналіз локалізації, інтенсивності структурних зрушень та подібності структур
- •Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків
- •7.1 Види взаємозв’язків між явищами
- •7.2 Основи кореляційно-регресійного аналізу
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Динамічні ряди, їх види та правила побудови
- •8.2. Показники динамічного ряду
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1 Методи виявлення тенденцій розвитку в динамічних рядах
- •9.2 Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ. Аналіз сезонних коливань
- •Тема 10. Індексний метод
- •10.1. Суть індексів та їх роль у статистичному аналізі
- •10.2. Агрегатний індекс ― основна форма загальних індексів
- •10.3. Середньозважені індекси
- •10.4. Індекси зі змінною і постійною вагою
- •10.5. Індекси змінного та фіксованого складу. Індекси структурних зрушень
- •Тема 11. Вибірковий метод
- •11.1. Загальне поняття про вибіркове спостереження
- •11.2. Види та способи відбору одиниць із генеральної сукупності
- •11.3. Помилки вибіркового спостереження
- •11.4. Визначення обсягу вибірки
- •Тема 12. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти
- •12.1 Роль і значення графічного методу
- •12.2 Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків.
- •12.3. Види статистичних графіків і способів їх побудови
3.3. Ряди розподілу в статистиці
Результати статистичних зведень та групувань мають оформлення у вигляді статистичних рядів розподілу.
Ряд розподілу― ряд цифрових показників, який має розподіл одиниць сукупності за однією будь-якою ознакою, відміна якої розташована в певній послідовності.
За формою виразу групувальної ознаки ряди розподілу мають бути представлені схемою:
Ряд розподілу
Атрибутивні:
в їх основі ― якісні ознаки Варіаційні:
в їх основі ― ознаки кількісні
Дискретні
Інтервальні
Ряди розподілу складаються з елементів:
варіанти ― окремі значення групувальної ознаки;
частоти ― числа, що показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів;
12
частка ― вираження частоти в коефіцієнтах або відсотках.
3.4. Статистичні таблиці
Статистична таблиця― форма наочного, найбільш раціонального та систематизованого викладання результатів зведення і групування статистичних даних. Статистичними вважають лише ті таблиці, що містять результати статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.
Будуючи статистичну таблицю, потрібно розрізняти її підмет і присудок.
Підмет― об’єкти, статистична сукупність, які характеризуються рядом числових показників. Міститься у горизонтальних рядках.
Присудок― показники, що характеризують статистичну сукупність, міститься у вертикальних графах.
Обов’язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішній заголовки.
Побудова підмета зумовлює вигляд таблиць:
прості― коли підметом є перелік одиниць будь-якого явища, а в присудку немає ніяких групувань даних;
групові― коли підмет поділено на групи за однією групувальною ознакою, а в присудку містяться лише один показник, або доповнення рядком інших показників, що характеризують підмет;
комбінаційні― коли групування підмета здійснюється за двома або більшою кількістю групувальних ознак.
Контрольні запитання
Що є зведенням та групуванням статистичних даних?
Які є види групування?
Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
Від чого залежить вирішення питання про визначення числа груп та величини інтервалу?
Які бувають інтервали групувань? Наведіть приклади.
Що є вторинним групуванням? Як воно здійснюється і коли проводиться?
Що є статистичним рядом розподілу? Наведіть приклади рядів.
Елементи рядів розподілу, їх характеристика.
Графічне зображення рядів розподілу.
Вигляди статистичних таблиць.
Правила побудови статистичних таблиць.
Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники
4.1. Абсолютні величини та їх значення в статистичних дослідженнях
При проведенні статистичного спостереження завжди мають місце показники, в яких кожна одиниця сукупності, що вивчається, характеризується кіль-
13
кома ознаками. Важливе місце в системі узагальнених показників у статистиці займають абсолютні та відносні величини.
Абсолютні величини ― показники, які виражають розмір (обсяг, рівень) конкретних загальних явищ у одиницях площі, сили, вартості та ін. Наприклад, кількість виробленої електроенергії в державі за якийсь період; кількість населення області на 1 січня 2003 р.; обсяг реалізації платних послуг населенню за формами власності.
Найбільш поширеними серед усіх визначених одиниць вимірювання є: натуральні, грошові, трудові.
Натуральними являються одиниці вимірювання, які виражають розмір предметів у фізичних мірах: мірах довжини, площі, маси, обсягу та ін. Наприклад, виробництво чавуну вимірюється в тоннах, електроенергії ― в кіловат-годинах, тканин у погонних або квадратних метрах.
Коли має місце виробництво продукції різних марок, видів, а треба отримати загальний їх результат, використовують умовно-натуральні показники. Наприклад, загальний показник обсягу виробництва з випуску дитячого, жіночого та чоловічого взуття; по сірому, білому та дзеркальному чавуну.
Натуральні показники можуть бути простими (тонни, метри) та складними (кіловат-години, тонно-кілометри).
Грошові одиниці вимірювання дуже широко використовуються статистикою для характеристики у вартісному вигляді обсягів виробництва, розміру заробітної плати, дебіторської та кредиторської заборгованості та ін.
Для характеристики трудових ресурсів, їх використання, визначення витрат праці на виробництво продукції вживають трудові одиниці вимірювання. Наприклад, людино-години, людино-дні.