ya_i_ukraina_2kl конспекти

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

—Що ж… — каже Роман,— це невелика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

—Варто,— наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

—Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся

йподякую…

—Чому? Скажи, чи ж обов’язково треба це робити? — питає Роман… — Адже ми так потомилися…

—Бо ми люди… Якби були телята, можна було б і не вертатися…

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплів-

ся за гуртом.

—Важко бути людиною… — сказав він.

Кам’яне серце

Воднієї жінки народився син. Душу вклала вона

всвою дитину. Боялася, як би пилинка на нього не сіла, як би вітерець не подув.

Дуже хвилювалася мати, щоб син її не брав близько до серця горе, страждання, біль людей.

Наблизилася смертна година дідуся — мати взяла й відвезла сина до сестри у сусіднє село. Забрала, коли дідуся вже поховали. Питає син:

— Де ж дідусь?

— Поїхав у гості,— відповідає мати.

Побачив хлопчик одного разу, як сусідська дівчинка пальця порізала. Мати одразу ж схопила сина за руку, відвела додому.

Зимою син приніс дятла з пораненим крилом, запитує, як допомогти пташці. Мати відібрала її, кудись занесла й сказала:

— Птаху вилікували, вона жива-здорова, полетіла. Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страждання, біль, образа, сму-

ток. Виріс хлопчик, став юнаком.

Якось захворіла мати, злягла. Послала сина в аптеку по ліки.

122

Пішов син, дає записку, що мати написала.

—Ліки будуть готові за п’ять хвилин,— каже аптекар.

—Поки ви готуватимете,— відповідає син,—

яз хлопцями у футбол пограю.

«Це людина з кам’яним серцем»,— подумав про юнака аптекар.

Хай будуть і соловей, і жук

У саду співав Соловей. Його пісня була прекрасна. Він знав, що її люблять люди, і тому з погордою поглядав на квітучий сад, на яскраве блакитне небо, на маленьку Дівчинку, що сиділа й слухала його пісню.

А поряд літав великий рогатий Жук. Літав і гудів. соловей обірвав пісню й каже з прикрістю Жукові:

—Припини гудіти. Ти заважаєш мені, співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Було б краще, якби тебе, Жука, взагалі не було.

Жук з гідністю відповів:

—Ні, Соловей, без мене, Жука, світ не обійдеться. Як і без тебе, Солов’я.

—Оце так мудрість! — розсміявся Соловей. — Отже, й ти потрібний у світі? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже, без кого світ збідніє, без тебе чи без мене.

Полетіли Соловейко і Жук до Дівчинки, питають:

—Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?

—Хай будуть і Соловей, і Жук,— відповіла Дівчинка. І, подумавши, додала. — Як же можна без Жука?

2. Відгадування загадок.

—Уявімо, що ми в лісі (сидять за партами). Нас зустрічають мешканці лісу, а які саме — відгадайте загадки.

1. Гостроносий і малий, Сірий, тихий і незлий, Вдень ховається. Вночі йде шукать собі харчі. Весь із тонких голочок, як він зветься?

123

2.Ой, яка ж вона гарненька, Пишнохвоста і руденька Не звірятко — просто диво Невгамовне, пустотливе

Вгору-вниз, на гілку, з гілки. Хто це буде, діти?

(Виходять діти з малюнками їжачка, білочки

вруках.)

1)Їжачок — невелика тваринка. Замість хутра спина в нього вкрита міцними колючими голками. Їх у нього від 6 до 8 тисяч. Вони захищають звірятка від ворогів. Це нічна тварина. Вдень він спить, а вночі виходить на пошуки їжі. Живиться комахами, червами, слизняками. У нього добрий нюх, а зір і слух погано розвинені.

Іноді люди приручають їжаків. Але в приміщенні їм погано, навіть якщо годувати і дбати про них.

Тож нехай собі живуть там, де їм визначено природою!

2)Білка — справжній повітряний акробат. Завдяки чіпким кігтикам вона легко пересувається по деревах. Спритно перестрибувати з дерева на дерево білці також допомагає довгий пухнастий хвіст. Все своє життя білка проводить на деревах, лише в пошуках їжі іноді спускається на землю. Живиться білка насінням хвойних дерев, жолудями, горіхами, грибами, яблуками. Поїдає комах, їсть яйця та пташенят.

Білка — цінний хутровий звір. Їх в Україні мало. Тому білок треба охороняти.

3. Гра.

Уявіть себе будь-якою тваринкою: імітуйте їх рухи. А я з помічниками постараюсь відгадати (звучить музика).

4. Фізкультхвилинка (оплески).

Раз, два — дерева, Три, чотири — вийшли звірі,

П’ять, шість — пада лист, Сім, вісім — птахи в лісі Дев’ять, десять — це сунички підвели червоні личка.

124

IV. Узагальнення та закріплення знань

Все в природі для чогось потрібне, все є особливим, своєрідним — створеним розумно, гармонійно.

1. Самостійна робота (10 хвилин).

В конверті, який лежить на партах, завдання для роботи поодинці, вдвох, втрьох чи учотирьох.

1)Завдання для трьох: казки В. Сухомлинського — скласти діалог двох і автора.

2)Робота для двох: яка це пташка? (у вчителя на столі малюнок пташки, але не розфарбований, а у дітей — розфарбовані 4 частинки з питаннями: треба відповісти на питання і відповідно прикріпити: а) я — зимуюча пташка, у мене надзвичайно крупкі лапки; б) міцний, товстий дзьоб; в) пір’ячко різнокольорове; г) на голівці чорненька шапочка).

3)Скласти казочку про вислів (одному) «Добре слово і кішці приємне».

4)Четверо готують цікаве повідомлення:

2. Цікавинки:

Пам’ятники тваринам

—гусям у Римі за те, що колись врятували місто від ворога, зчинивши галас;

—голубу в Парижі за те, що приніс звістку про аварію англійського підводного човна;

—слону в Кенії на знак поваги до доброго, надійного, працелюбного помічника людини;

—дельфіну в США за відмінне виконання обов’язків зв’язківця між глибоководною і наземною станціями.

«Тварини-метеорологи»

—якщо кіт шкребе кігтями підлогу — буде вітер,

аколи кіт згортається клубочком, ховаючи мордочку,— буде мороз;

—собака риє землю — на дощ, коли качається на землі — буде дощ, сніг;

—павук сидить всередині павутини — на дощ, виходить з гнізда і плете нову павутину — на гарну погоду;

—мурашки кидають мурашники і йдуть геть — буде повінь.

125

«Ніхто не має права ображати людину»

Людина — частинка природи. Вона весь час взаємодіє з нею, не може жити без природи.

—З якою частинкою природи людина взаємодіє постійно і яка частинка природи найнебезпечніша для неї? (Людина). Людина — це розумне і прекрасне Боже творіння, яке вміє любити, ненавидіти, і цей цар природи — найнебезпечніший не тільки для неживої природи і братів наших менших, а і для самої людини.

Ми продовжимо «Вчитись шанувати життя в природі».

—Послухайте вірш В. Симоненка «Чи знаєш, що ти людина?»

3. Фізкультхвилинка.

Всі ми — діти Землі і Неба! Всі, хто маленький, хоче рости!

«Чисті повітря й водичку нам треба»,— просить з нас кожен: і я, і ти.

Хочемо ми, щоб сонце світило! Хочемо ми, щоб поле родило і щоб навколо квіти цвіли! Хочемо, хочемо, хочемо ми!

Хочемо ми, щоб красень цей — ліс З нами угору ріс і ріс!

Хочемо ми, щоб у мирі завжди Люди, тварини й рослини жили!

Ми — крапельки природи, її творіння — ми Повітря, Землю й воду ми будем берегти.

4.Слухання казок В. Сухомлинського «Важко бути людиною», «Просто людина».

— Кого можна назвати справжньою людиною?

5.Гра «Допомога, боляче, дуже боляче».

Учні сидять за партами в 3 ряди:

І команда: радіє, коли людина допомагає приро-

ді;

ІІ команда: переживає, коли людина робить їй боляче;

ІІІ команда: тривожиться, коли людина знищує природу.

Вчитель показує схеми, а учні відповідно плещуть у долоні.

126

Схеми-опори (малюнки): люди…

—підгодовують пташок;

—вирубують ліс;

—садять дерева;

—полюють на тварин;

—зривають квіти;

—збирають сік берези;

—тримають пташку в клітці;

—поливають квіти;

—допомагають бабусі нести кошик;

—всюди залишають сміття;

—посміхаються один одному.

V.Підсумок уроку

—Як ви розумієте вислів «Я є життя серед життів, які хочуть жити»?

Отже, урок пройшов недаремно. Бажаю вам завжди пишатись тим, що ви — Людина. А де Людина там найвище, найскладніше почуття Любов.

УРОК 24

Тема. Декларація прав дитини. Основний Закон держави. Обов’язки батьків та дітей. Березень — небесний місяць.

Мета: формувати уявлення про Декларацію прав дитини, Основний Закон нашої держави; ознайомити з обов’язками батьків і дітей; виховувати шанобливе ставлення до батьків; ознайомити із народними весняними святами; розвивати вміння спостерігати явища природи, співставляти, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Обладнання: словничок: Декларація, Конституція — Основний Закон, 28 червня, 24 серпня, ООН — Організація Об’єднаних Націй; прислів’я про березень; грамзаписи: музика П. І. Чайковського «Пори року» (Весна), «Ой роде наш красний» у виконанні Н. Матвієнко; малюнки на тему «Березень».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Добрий день вам, добрі люди. Хай вам щастя буде Не на день і не рік,—

А на довгий — довгий вік.

127

— Сьогодні ми будемо говорити про вас, тобто про дітей і, звичайно, про березень, тому що весна наступає, а ви — спостерігачі, захисники, шанувальники краси природи, бо людина — частинка природи. Сподіваюсь, що ви пам’ятаєте вислів «Я є життя серед життів, які хочуть жити».

Поговоримо про найголовнішу книгу будь-якої держави — Конституцію — Основний Закон та про Декларацію прав дитини.

Не забудемо і про наші спостереження за природою весною, у березні. Кажуть, «Березень — небесний місяць». Чому він так називається і які прикмети створили люди про нього? Звичайно, не можна обійтися без музики, віршів. Тільки за допомогою поетичного слова, музики можна передати красу природи, людські почуття.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Пригадаємо вірші.

Людина починається з добра

Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

(Л. Забашта)

Син

Сину мій любий, життя не проходить безхмарно

Сину — дитино, старайся прожити не марно.

В щасті чи горі — в собі не принижуй людину. Сину мій, сину…

(Б. Олександров)

(Учні читають «ланцюжком».)

Мине отак з півсотні літ, і, може, з високості,

128

з чужих планет в наш рідний світ злетять незнані гості.

Вони свій срібний корабель спрямують з небокраю не на піски серед пустель, а в поле біля гаю.

І, ще не бачивши землян, не взнавши навіть, хто ми покинуть гості космоплан і скинуть геть шоломи.

Повітря свіже, як струмок, наповнить їхні груди, під ноги ляже сто стежок, які стоптали люди.

Співучий шелест наших нив докотиться, мов пісня, розкаже, хто хліба зростив, яким у полі тісно.

Гостям назустріч вийде ліс, схиляючи вершини, озветься гомоном беріз, перекликом пташиним.

І подорожні мовчазні побачать вперше в світі ялину в темнім убранні, калину в білім цвіті.

В росі блищатиме гілля; торкни — і рине злива. Ззирнуться гості:

— Це — Земля. Яка ж вона красива!

(М. Пригара)

— Це вірш-мрія. А хотілось би, щоб ця мрія здійснилась? Чому? Бо ми хочемо щоб… (наша Земля була такою).

Чи можна це зробити? І кому це робити? Так, це наша робота — зробити планету багатою на чисте повітря, прекрасні рослини, багаті ниви, наповнити ліси співом пташок. Нелегко це? Так, але… (діти розповідають про свої задуми).

Отже, діти — майбуття нашої планети, країни. І дорослі на вас сподіваються.

129

2. Фізкультхвилинка

Всі ми — діти Землі і Неба! Всі, хто маленький, хоче рости!

«Чисті повітря й водичку нам треба,» — просить з нас кожен: і я, і ти.

Хочемо ми, щоб сонце світило! Хочемо ми, щоб поле родило і щоб навколо квіти цвіли! Хочемо, хочемо, хочемо ми!

Хочемо ми, щоб красень цей — ліс З нами угору ріс і ріс!

Хочемо ми, щоб у мирі завжди Люди, тварини й рослини жили!

Ми — крапельки природи, її творіння — ми, Повітря, Землю й воду ми будем берегти!

IІІ. Ознайомлення, вивчення нового матеріалу

— Від того, якими ви виростите, залежить майбутнє нашої країни, планети. І тому дорослі турбуються про те, щоб ви були справжніми людьми. Найкращі люди всіх країн світу об’єднались і створили ООН. Ця організація світового значення прийняла Декларацію (документ, у якому викладено важливі правила — читає з дошки) прав дитини. Для чого ця Декларація? (з підручника). Ваші думки щодо цього. Якщо держава слідкує за дотриманням цих прав, то тоді якими ростуть діти? (Здоровими, розумними, сміливими, впевненими, талановитими, тобто щасливими).

У нас у Україні життя відповідає цій Декларації? (Ще ні). А що для цього треба робити? Читаємо «Найголовніший закон» (підручник). Але недостатньо прийняти закон, потрібно, щоб кожний його виконував, всі: малі і дорослі, розумні і дурні, працівники і начальники, депутати і пересічні громадяни.

Березень — небесний місяць

(Звучить музика П.І. Чайковського «Пори року» (Весна)).

— Вміти спостерігати — це важливо. Прогностики розкажуть про результати спостереження за погодою, природою в цей тиждень.

Хтось із відомих людей сказав, що наймудріша у світі — природа.

130

Хоч на річках льоди кололись,— зима трусила ще сніги.

То лютий з березнем боролись, боролись, наче вороги.

Зима злиться, бідолаха, а вже весна бере своє,

І березень бурульку з даху, Немов цукерочки, жує.

(М. Лисич)

В Україні побутувало кілька народних назв березня: капельник, зимобор, март, березоль, протальник. Наші предки пов’язували з ним початок Нового року і називали березень — небесним місяцем.

Березень

Як ріка зламала кригу, в берег вдарила з розбігу — без вітрила, без весла припливла в човні весна.

Місяць березень до неї йде в березовій алеї. Каже:

— Вибач, що не зміг килим з трав послать до ніг, розтопив не всі сніги, ще й залив низькі луги… За недогляд не свари! Квітку проліска бери!

Та й сідай на всюдихід — повезу, де схочеш!

Не забризкаєш чобіт, сукні не замочиш… — Усміхнулася весна, цвіт взяла, зійшла з човна. І від радості в беріз забриніли краплі сліз.

(Т. Коломієць)

1. Творча робота.

Складіть анотацію (стислу характеристику) цього вірша.

2. Слово вчителя.

— Головна назва місяця походить від слова береза. Березень — розвиває березу, наливає її соком. Назва березень символізує давній промисел — заготівлю бере-

131