Дбн в.2.5- с.159

- на болотах, заболочених та обводнених землях;

- на грунтах із низькою родючістю згідно з ГОСТ 17.5.3.05, ГОСТ 17.4.3.02 та ГОСТ 17.5.3.06;

- при розробленні траншей шириною по верху до 1 м включно;

- якщо рельєф місцевості не дозволяє його зняти;

- на ділянках із виходом на поверхню скельних оголень, валунів, крупних (вище 0,5 м) каменів.

13.5 На майданчиках під споруди необхідно передбачати зняття родючого шару грунту та переміщення його у відвал для подальшого використання для рекультивації або для підвищення родючості малопродуктивних угідь.

13.6 При підземному та наземному (у насипу) прокладанні газопроводів необхідно передбачати протиерозійні заходи з максимальним використанням місцевих матеріалів, а при перетині підземними газопроводами крутих схилів, вимоїн, зрошувальних каналів та кюветів у місцях пересічень передбачати перемички, що запобігають попаданню в траншею води та поширенню її уздовж газопроводу.

13.7 При прокладанні підземних газопроводів в земляних насипах, на перетині балок, ярів та струмків слід передбачати влаштування водопропускних споруд (лотків, труб тощо), здатних пропустити витрату паводка з можливістю повторення один раз у 50 років (2% забезпеченості).

13.8 Забороняється використовувати родючий шар грунту для влаштування перемичок та інших постійних та тимчасових споруд.

13.9 Забороняється зливати в річки, озера та інші водоймища воду, витиснену з газопроводу після випробувань, без попереднього її очищення.

13.10 Кріплення незатоплюваних берегів рік в місцях проходження підземними газопроводами слід передбачати до відмітки не менше, ніж на 0,5 м над розрахунковим паводковим горизонтом, який може повторюватися один раз у 50 років і на 0,5 м – над висотою вкочування хвиль на укіс.

На затоплюваних берегах крім укісної частини повинна зміцнюватися, заплавна частина на ділянці, що прилягає до укосу, довжиною 1–5 м.

Ширина смуги берега, що зміцнюється, визначається проектом в залежності від геологічних та гідрологічних умов.

13.11 Будівництво об'єктів газопостачання слід проводити з дотриманням вимог природоохоронного законодавства та забезпечувати ефективний захист навколишнього середовища від забруднення і ушкодження, а у випадку порушення елементів навколишнього середовища – повного відновлення їх до початкового стану.

С.160 дбн в.2.5- будівництво

14 Загальні положення

14.1 При будівництві систем газопостачання, крім вимог проектної документації (далі – проектів) та даних Норм, слід дотримуватися вимог ДБН А.3.1-5, СНиП 3.01.03, СНиП ІІІ-4, ДБН А.3.1-3, НПАОП 0.00-1.20, НПАОП 0.00-1.07, НАПБ А.01.001 і ДБН В.1.1-7.

14.2 Монтаж та випробування тимчасових газопроводів та газового обладнання слід виконувати згідно з проектом та вимогами даних Норм.

14.3 Труби, з’єднувальні деталі, зварювальні та ізоляційні матеріали, що застосовуються згідно з проектом, повинні мати сертифікати, паспорти або інші документи заводів-виготовлювачів (або їх завірені копії), що засвідчують їхню якість.

Обладнання, арматура діаметром понад 100 мм, вузли, з’єднувальні деталі та ізолюючі фланці повинні мати технічні паспорти заводів-виготовлювачів, центрально-заготівельних майстерень (далі – ЦЗМ) або центрально-заготівель­них заводів (далі – ЦЗЗ) будівельно-монтажних організацій.

На захисні ізоляційні покриття, виконані в умовах ЦЗМ або ЦЗЗ, повинен складатися технічний паспорт (акт), в якому вказується: дата виконання захисних ізоляційних робіт, тип захисного ізоляційного покриття та результати контролю його якості.

14.4 До виконання робіт із зварювання сталевих та поліетиленових газопроводів допускаються особи, які мають посвідчення на право проведення відповідних зварювальних робіт згідно НПАОП 0.00-1.16.

Кожному зварнику наказом будівельно-монтажної організації слід надавати номер (клеймо).

При зварюванні сталевих труб:

- клеймо повинно проставлятися зварником наплавкою або вибиватися на поверхні труби на відстані 50–100 мм від звареного ним стику на газопроводі з боку, доступному для огляду;

- при зварюванні труб умовним діаметром більше 400 мм двома зварниками кожний із них повинен нанести наплавкою або вибити номер клейма на межах своїх ділянок.

При зварюванні поліетиленових труб:

- нагрітим інструментом встик клеймо наноситься холодним маркером на гарячому розплаві зварюваного грата;

- нагрітим інструментом врозтруб та терморезисторним зварюванням клеймо наноситься нагрітим маркером на поверхню з’єднувальної деталі.