Виговський Іван Остапович
(? – 26.ІІІ.1664)
Народився в с Гоголіве, під Києвом. Видатний український державник, політичний та військовий діяч, гетьман України (1657-59 рр.). Походив з шляхетської родини. Здобув освіту в Київській колегії. Перебував на службі в польсько-шляхетському війську, будучи намісником луцького старости. Під Жовтими Водами в 1648 році Виговський виступив на боці поляків, був поранений і потрапив до татарського полону. Був викуплений з полону Богданом Хмельницький і в 1648 р. призначений генеральним писарем. Після смерті Богдана Хмельницького Іван Виговський став заступником Юрія Хмельницького, а на Корсунській раді в 1657 р. був обраний гетьманом. Придушив повстання Пушкаря і Якова Барабаша 1657-58 рр. Іван Виговський прагнув, орієнтуючись на Швецію і Польщу, незалежності України від Росії. За Гадяцьким договором 1658 р., укладеним Іваном Виговським з Польщею, Гетьманщина мала увійти до Речі Посполитої як Велике князівство Руське із своєю адміністрацією і військом. 8.VI.1659 Іван Виговський розбив московське військо під Конотопом. Однак проти Івана Виговського спалахнуло повстання на чолі з І. Богуном, І. Іскрою, І. Сірком. Іван Виговський у вересні 1659 р. втік до Польщі. Уряд Речі Посполитої надав Івану Виговському титул сенатора, високі посади київського воєводи і барського старости. Але 26 березні 1664 р. за обвинуваченням гетьмана Павла Тетері в участі в козацькому повстанні за вироком польського польового суду Іван Виговський був розстріляний під Вільхівцем, неподалік від Лисянки (тепер Черкаської області).
Дорошенко Петро
(1627 – 19.ХІ.1698)
Народився в м. Чигирині – гетьман Правобережної України (1665-76), в 1668 р. – гетьман всієї України. Походив з козацько-старшинського роду. Брав участь у визвольній війні 1648-54 рр. Після смерті Богдана Хмельницького Петро Дорошенко підтримував Івана Виговського, беручи участь у придушенні повстання Пушкаря і Барабаша 1657-58 рр. У 1659 р. Петро Дорошенко був позбавлений полковництва, але Юрій Хмельницький незабаром признав його чигиринським полковником. В 1665 р. після знищення Василя Дрозденка став гетьманом Правобережної України, яку за Слободищенським трактатом 1660 р. було приєднано до Польщі. Петро Дорошенко звернувся до царського уряду, пропонуючи приєднати Правобережну Україну, але за конкретних умов: скасування Московських статей 1665 р., ліквідація Андрусівського перемир’я 1667 р., визнання Петра Дорошенка гетьманом всієї України. Після відмови Москви в 1669 р. Петро Дорошенко підписав угоду про перехід України під владу Туреччини. Під час російсько-турецької війни за визволення Правобережжя від Туреччини в 1676 р. Петро Дорошенко капітулює перед військом гетьмана Івана Самойловича і зрікається булави на його користь. На вимогу російського уряду переїхав до Москви. У 1679-82 рор. – воєвода у В’ятці. Помер 19.ХІ.1698 року в с. Ярополча (тепер с. Ярополець Московської області, Росія).
Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
(? – листопад 1648)
Визначний український полководець, герой Національно-визвольної війни (1648-57 рр.), один із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького, черкаський полковник. Найімовірніше народився в с. Вільшаній на Черкащині. В 1930-40-х роках перебував на Запоріжжі, де прославився в козацьких походах проти татар і турків. Деякий час перебував на службі у французкій армії. На початку визвольної війни очолив Черкаський полк. Відзначився в багатьох битвах. Брав участь в битвах під Пилявцями, Махнівкою, та інших, заволодів фортом Високий Замок. Козацька кіннота, яку очолював Кривоніс відіграла вирішальну роль у розгромі польської армії у Корсунській битві (1648 р.). Очолював рух українських селян, козаків та міської бідноти на Брацлавщині, Подолі, Волині, визволив від шляхти все Лівобережжя і значну частину Правобережжя. Помер у середині листопада 1648 р. від чуми під час облоги Замостя.
