Кальченко Никифор Тимофійович

(1906 – 1989)

Партійний та радянський діяч доби СРСР. Голова РМ УРСР (січень 1954 р. – лютий 1961 р.). Герой Соціалістичної Праці (1976).

Народився 9 лютого 1906 р. в селі Кошманівка, нині Машівського району Полтавської області, в родині селянина.

У вересні 1921 р. став учнем Полтавської школи садівництва, після закінчення якої (1924 р.) працював уповноваженим спілки с.-г. робітників. Від вересня 1925 р. – навчався в Полтав. с.-г. ін-ті, по закінченні якого (1928 р.) працював агрономом-інструктором Конотопської окружної колгоспспілки. Від вересня 1929 р. – агроном, а з січня 1930 р. член правління Полтав. окрплодспілки. Від грудня 1930 р. – заст. голови Полтав. районної кооп. спілки. Із серп. 1930 р. – управляючий міжрайонною конторою “Союзнасінник” у Полтаві, від серп. 1933 р. – старший агроном Полтав. МТС. У 1932 р. вступив до ВКП(б)У.

В берез. 1935 призначений директор Кононівської МТС Ковалівського р-ну Харківської області. Від верес. 1937 р. – нач. управління в Харків. обласному земвідділі. В черв. 1938 призначений головою Одеського обласного виконкому.

У 1941–46 рр. перебував на відповідальних посадах у Радянській армії, член Військової ради: 56-ї армії (від 1941), 16-ї армії (від черв. 1943), Воронезького фронту (від серп. 1943) та Першого Українського фронту (від жовт. 1943). Від черв. 1945 р. – чл. військової ради Центр. групи військ. Йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта.

По війні знов повертається до сільського господарства. У 1946 р. – міністр технічних культур УРСР, 1947– 50 рр. – міністр радгоспів УРСР, 1950– 52 рр. – міністр сільського господарства УРСР. З 1952 – перший заступник голови Ради міністрів УРСР. 15 січня 1954 р. Н. Кальченка за ініціативи М. Хрущова призначили на посаду голови РМ УРСР.

У лютому 1961 р. без будь-якої публічної мотивації його призначили на посаду заступника голови РМ УРСР (водночас міністром заготівель УРСР). На цих посадах перебував до 1965 р. З цього року і до 1976 р. працював першим заступником голови РМ УРСР. Тоді ж йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

1952–56 рр., 1966–76 рр. – канд. у чл., 1956–66 рр.– чл. ЦК КПРС. З 1952 р. – чл. президії, 1966-76 рр.– чл. політбюро ЦК КПУ. Депутат ВР УРСР 1–9-го скликань. Нагороджений держ. орденами і медалями. Від лют. 1976 р. – персональний пенсіонер. Н. Кальченко помер 14 травня 1989 р. в м. Київ.

Кінах Анатолій Кирилович

(р. н. 1954)

Державний і громадський діяч, прем’єр-міністр України (від 29 травня 2001 р. до 21 листопада 2002 р.)

Народився 4 серпня 1954 р. в с. Братушани (Молдова) в сім’ї робітника. У 1978 р. закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут і здобув спеціальність інженера-суднобудівника. Працював майстром на заводах Ленінграда і Таллінна.

Від травня 1981 р. – на Миколаївському суднобудівному заводі “Океан”: майстер, старший майстер, начальник виробничого відділення.

У 1990 р. обраний народним депутатом України. Від березня 1992 р. до липня 1994 р. – представник Президента України в Миколаївській області. Від червня 1994 р. до липня 1995 р. – голова Миколаївської обласної ради.

Від липня 1995 р. – віце-прем’єр-міністр з питань промислової політики. Після реорганізації уряду у вересні 1996 р. працював радником Президента України з питань промислової політики. Від вересня 1996 р. – президент Українського союзу промисловців та підприємців.

У березні 1998 р. обраний народним депутатом Верховної Ради чотирнадцятого (третього) скликання і очолив комітет з питань промислової політики. Від серпня 1999 р. до січня 2000 р. – перший віце-прем’єр-міністр України. Від 2000 – р. голова Партії промисловців і підприємців України.

29 травня 2001 р. А. Кінах призначений прем’єр-міністром України. Звільнений з посади в листопаді 2002 р.

2002 р. обраний народним депутатом України 4 скликання від блоку “За єдину Україну”.

2004 – кандидат на пост президента України. У першому турі посів 6 місце. У другому турі підтримав Віктора Ющенка. Один з лідерів Помаранчевої революції.

4 лютого 2005 р. призначений на пост першого віце-прем'єр-міністра України.

7 верес. 2005 – секретар Ради нац. безпеки і оборони України. У берез. 2006 обраний нар. депутатом ВР 5-го скликання за списком передвиборчого блоку “Наша Україна”. 21 березня 2007 р. Анатолія Кінаха призначено міністром економіки України в уряді В.Януковича.

10 жовтня 2008 р. вступив в Партію регіонів.

Нагороджений орденом Ярослава Мудрого 5-го ст. Академік Академії економічної кібернетики України, президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова ради МКПП.