Ющенко Віктор Андрійович

(р. н. 1954)

Український політик, прем’єр-міністр України (грудень 1999 р. – травень 2001 р.), третій Президент України (23 січня 2005 р. – 25 лютого 2010 р.).

Народився 23 лютого 1954 р. у с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області в сім’ї вчителів. У 1970–75 рр. навчався в Тернопільському фінансово-економічному інституті. Кілька місяців працював заступником головно­го бухгалтера в одному з колгоспів Тернопільської області, потім – економістом. У 1977–85 рр. – керуючий відділенням Держбанку СРСР у селищі Улянівка Сумської області. У 1985–89 рр. – заступник, начальник управління в Українській республіканській конторі Держбанку СРСР. З 1989 р. – заступник голови правління Українського республіканського банку “Агропромбанк”. Потім – заступник і перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”.

У січні 1993 р. Верховна Рада затвердила В. Ющенка головою правління Національного банку України, у лютому 1997 р. його переобрано на новий строк. Від 22 грудня 1999 р. очолив Кабінет міністрів України. Звільнено з посади прем’єр-міністра 29 травня 2001 р.

Після відставки і до парламентських виборов 2002 р. В.Ющенко директор Українсько-російського інституту менеджменту та бізнесу ім. Б. Єльцина.

2002 р. – січень 2005 р. – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Голова депутатської фракції “Наша Україна” у Верховній Раді України. 2003 р. – січень 2005 р. – голова Правління Всеукраїнської громадської організації “Наша Україна”. Голова Спостережної Ради Міжнародного фонду “Україна 3000” (Фонд В. Ющенка).

Був кандидатом від опозиційних сил на посаду Президента України на чергових виборах Президента України 2004 р., хоча формально йшов на вибори як самовисуванець. Визнаний Центральною виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 року. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року, офіційно оголошений третім Президентом України.

Кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему “Розвиток попиту та пропозиції на гроші в Україні” в 1998 р. Академік Академії економічних наук України, академік Української Академії економічної кібернетики.

Має державні нагороди: кавалер ордена “За заслуги” III ступеня, Почесна відзнака президента України (1996). Має почесне звання “Заслужений економіст України” (1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999).

Янукович Віктор Федорович

(р.н. 1950)

Український політичний та державний діяч, четвертий президент України.

Народився 9 липня 1950 р. в м. Єнакієвому Донецької області в родині робітника.

Закінчив Донецький політехнічний інститут (нині Донецький державний технічний університет) за фахом інженер-механік, Українську академію зовнішньої торгівлі, магістр міжнародного права.

Трудову діяльність розпочав у 1969 р., працював газівником Єнакіївського металургійного заводу, автослюсарем, механіком автопідприємства. Протягом 20 років працював на керівних посадах – був Генеральним директором виробничих об’єднань – “Донбастрансремонт”, “Укрвуглепромтранс” та Донецького обласного територіального об’єднання автомобільного транспорту.

У серпні 1996 р. Віктора Януковича призначено заступником голови, а у вересні – першим заступником голови Донецької обласної держадміністрації. З 14 травня 1997 р. по листопад 2002 р. перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації, був депутатом Донецької обласної ради. З травня 1999 р. по травень 2001 р. – голова Донецької обласної ради за сумісництвом.

З листопада 2002 р. по грудень 2004 р. Віктор Янукович очолював Кабінет Міністрів України.

З березня по вересень 2006 р. – депутат Верховної Ради України.

У серпні 2006 вдруге призначений на посаду Прем’єр-міністра України. Звільнений з посади у грудні 2007 р.

У лютому 2010 р. обраний Президентом України.

Віктор Федорович є доктором економічних наук, професором, дійсним членом Академії економічних наук України, членом Президії Національної академії наук України.

Кавалер орденів “За заслуги” трьох ступенів, заслужений працівник транспорту України, відзначений іншими державними нагородами.