Орлик Пилип Степанович
(1672 – 1742)
Гетьман України в еміграції (1710 – 1742 рр.), автор першої в світі (1710 р.) Конституції. Походить з шляхетської родини. Закінчив Києво-Могилянську колегію. Володів багатьма мовами. У 1698 р. – генеральний писар Київської митрополії. З 1700 р. працював у Генеральній військовій канцелярії, а з 1706 р. – генеральний писар та найближчий помічник Івана Мазепи. Після розгрому війська Карла ХІІ та Івана Мазепи у Полтавській битві в 1709 р. Пилип Орлик був вимушений залишити Україну. Після смерті Івана Мазепи у Бендерах обраний козацькою радою гетьманом України. Визнаний шведським королем і турецьким султаном. Керував політикою уряду в еміграції, маючи на меті визволення України з-під влади російського царя. Намагався організувати власні збройні сили та підняти Запоріжжя на інтервенцію проти Росії. У 1711 – 1714 рр. керував збройною боротьбою проти Росії в Правобережній Україні. Цей виступ, незважаючи на перші успіхи, закінчився невдало через зраду Туреччини та Криму. Пилип Орлик шукав підтримки у Швеції, Польщі, Англії, Прусії та в інших держав. Та через несприятливу для України міжнародну кон’юнктуру всі заходи Пилипа Орлика не мали успіху. Відомий як письменник і поет (“Щоденник” 1720-1732, “Алкід російський”, “Вивід прав України” тощо). Помер у Яссах.
Палій Семен Пилипович
(? – 1710)
Білоцерківський (фастівський) полковник. Справжнє прізвище – Гурко. Керівник повстання проти польсько-шляхетських загарбників на Правобережній Україні у 1702 – 1704 рр.
Народився в козацькій родині. Вчився у Києво-Могилянській Колегії. У 1660-х рр. перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями. У 1683 р. загін козаків, очолюваний Палієм, брав участь у розгромі турків під Віднем. На початку 1680-х рр. кілька полків на чолі з Семеном Палієм перейшли на малозаселену територію півдня Київщини. Опорним пунктом Семен Палій обрав місто Фастів. У 1684-1685 рр. при сприянні Палія були засновані Фастівський, Богуславський та віддалені Брацлавський і Корсунський полки.
У 1680-1690-их рр.. вів боротьбу проти Туреччини та Кримського ханства. В кінці 1680-х рр. Палій та його сподвижники С.Самусь, 3.Іскра, А.Абазин вели боротьбу проти польської шляхти. Козацькі війська під керівництвом Семена Палія зайняли Богуслав, Корсунь, Лисянку та інші міста. Після невдалої спроби отримати допомогу в боротьбі проти Польщі з боку Гетьманщини та Московії Семен Палій спробував знайти союзників серед прихильників шведського короля Карла XII.
1704 р. за наказом І.Мазепи Палія було заарештовано, позбавлено звання білоцерківського полковника й у 1705 р. він був засланий до Сибіру. Після відкритого виступу І.Мазепи проти московської влади у 1709 р. Палій повернувся з заслання і був призначений полковником Білоцерківського полку. Під проводом Палія козаки хоробро воювали у Полтавській битві, а потім переслідували розгромлених шведів.
Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі поблизу Києва.
Полуботок Павло Леонтійович
(бл. 1660-29.ХІІ.1723)
Чернігівський полковник 1706-1722 рр., наказний гетьман Лівобережної України 1722-1723 рр. Павло Полуботок очолив старшинську верхівку, яка домагалася відновлення гетьманства та ліквідації Малоросійської колегії. За це Павло Полуботок був ув’язнений в Петропавловській фортеці, де й помер в 29.ХІІ.1723 р.