Кравчук Леонід Макарович
(10.І.1934 р.н.)
Відомий український політичний діяч, Герой України, перший Президент України (1991-1994 рр.).
Народився у с. Великий Житин (тепер Рівненського району Рівненської області). В 1949-1953 рр. навчався у Рівненському кооперативному технікумі. В 1958 р. закінчив економічний факультет Київського університету. Член КПРС з 1958 р. Працював викладачем Чернівецького фінансового технікуму. З 1960 р. – лектор, пізніше зав. відділом пропаганди і агітації Чернівецького обкому КПРС. Закінчив Академію суспільних наук у Москві, кандидат економічних наук. З 1970 р. працював в апараті ЦК КП України. З 1980 р. зав. відділом пропаганди і агітації. В жовтні 1988 р. Кравчук призначений зав. ідеологічним відділом. З жовтня 1989 р. – секретар ЦК КП України з ідеології, кандидат у член політбюро Компартії.
З 24.VІІ.1990 р. Кравчук – голова Верховної Ради України. 01.XІІ.1991 р. Кравчук став першим всенародно обраним Президентом України. У жовтні 1994 р. обраний головою культурологічної організації – Всеукраїнське братство “Тарасові джерела”. З 1994 р. – депутат Верховної Ради України. В січні 1995 р. Кравчук очолив Всеукраїнського об'єднання “Порозуміння”, президент Фонду сприяння розвитку мистецтва України.
З жовтня 1998 р. член Політбюро і Політради СДПУ(о). 1998–2002 рр. – народний депутат України III скликання за списком СДПУ(о). Член Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД Верховної Ради України.
2002-2006 рр. – народний депутат України IV скликання за списком СДПУ(о), Член Комітету із закордонних справ Верховної Ради України. Голова фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України.
У 2006 р. на виборах у Верховну Раду України очолив список опозиційного блоку «Не так». Але за підсумками виборів той не подолав 3-відсотковий бар'єр. 26 квітня 2006 р. заявив про намір “вийти з керівних органів партії та зайнятися суспільно-політичною діяльністю у більш вільному режимі”, не прив'язуючись до однієї партії.
Кандидат економічних наук. Має такі нагороди: срібний орден «За вірність Вітчизні», орден Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки і освіти», орден Жовтневої революції, два ордени Трудового Червоного Прапора, дві почесні грамоти Президії Верховної Ради України, орден “Ярослава Мудрого” IV ступеня, “Людина Року” у номінації “Парламентарій року”,Герой України 2001 р. (з врученням ордена Держави).
Кучма Леонід Данилович
(9.VІІІ.1938 р.н.)
Відомий український політ, і державних діяч. Премьер-министр Украины в октябре 1992 – сентябре 1993 рр. Другий Президент України (19 липня 1994–23 січня 2005 р.).
Народився 9 серпня 1938 р. у селі Чайкине Чернігівської області у селянській родині.
У 1960 р. закінчив Дніпропетровський державний університет, фізико-технічний факультет за спеціальністю інженер-механік у галузі ракетної техніки.
З 1960 р. працював на різних посадах виробничого об’єднання “Південний машинобудівний завод”, пройшов шлях від інженера до старшого інженера, провідного конструктора, помічника головного конструктора, технічного керівника випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур. Обіймав посади секретаря партійного комітету конструкторського бюро “Південне”, секретаря парткому виробничого об'єднання “Південний машинобудівний завод”, першого заступника генерального конструктора КБ “Південне”, генерального директора ВО “Південний машинобудівний завод”.
У 1990 р. був обраний Народним депутатом України (XII скликання), працював у комісії з питань оборони і державної безпеки.
У 1992 р. був затверджений на посаду Прем'єр-міністра України, з якої подав у відставку у вересні 1993 р.
10 липня1994– обраний на посадуПрезидента України,14 листопада1999р. вдруге обраний на посаду Президента України.
Професор, кандидат технічних наук, почесний доктор багатьох закордонних вузів, дійсний член ряду Академій наук. Лауреат Ленінської премії,Державної премії України в галузі науки і техніки. Автор книг“Вірю в український народ”, “Про найголовніше”, “Україна – не Росія”, “Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні”.
Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора,Золотим орденом Св. князя Володимира I ступеня(УПЦ МП),Орденом Св. рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня(УПЦ КП),Орденом “Золота Віфлеємська зірка” (Палестина),Орденом Лицарів Гробу Господнього (Єрусалимський патріархат),Орденом Української православної церкви преподобного Іллі МуромцяI ступеня,Почесний знак Співдружності Незалежних Держав, Найвищою Державною нагородою Республіки Молдова “Орденом Республіки” тощо.