Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторний практикум ТС-2012.doc
Скачиваний:
46
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
1.73 Mб
Скачать

Проведення визначання

Пересівають 1 кг зерна на ситах протягом 2 хв. Для Визначання зараженості кліщем використовують сито з отворами діаметром 1,5 мм, зараженості довгоносиком - діаметром 2,5 мм. Якщо визначають зараженість і кліщем і довгоносиком, то наважку одночасно пересівають крізь два сита з діаметром отворів 2,5 і 1,5 мм.

Якщо температура зерна нижче 5 °С, одержані схід і проходи крізь сито підігрівають до температури 25-30 °С, доки комахи не почнуть ворушитися, потім підраховують кількість довгоносиків і кліщів.

Хімічні показники зерна

№ п/п

Назва показників

Вимоги ГОСТу на зерно

Фактичні дані

Зразок 1

Зразок 2

Зразок 3

1.

Вологість, %

2.

Вміст крохмалю, %

Органолептичні та фізичні показники досліджуваного зерна

№ п.п.

Показник

Ячмінь

Пшениця озима

Органолептичні показники

1.

Колір

2.

Запах

3.

Смак

Фізичні показники

1.

Крупна смітна домішка

2.

Явно виражена смітна домішка

3.

Загальна смітна домішка

4.

Явно виражена зернова домішка

5.

Шкідлива домішка

6.

Сажкові зерна

7.

Галька

8.

Крупність зерна

9.

Дрібність зерна

10.

Маса 1000 зерен

11.

Зараженість зерна шкідниками

Контрольні питання

1.Вимоги щодо якості зерна, яке надходить на оброблення, зберігання й

перероблення.

2.Відбір проб і складання середньої проби зерна.

3.Які домішки відносять до зернової й смітної?

4.Органолептичні показники якості зерна і як вони визначаються?

5.Які показники якості зерна відносяться до фізичних показників?

6.Як визначають смітні й зернові домішки?

7.Як визначають натуру зерна і масу 1000 зерен?

8.Які існують шкідники зерна і як визначається зараженість ними?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Тема : Аналіз сировини та допоміжних матеріалів спиртовогo виробництва. Визначання вологи зерна, вмісту крохмалю в зерні. Визначання сахарози в мелясі, загальної лужності або кислотності.

Мета роботи: Дослідження сировини, яка використовується в спиртовому виробництві.

Основні теоретичні положення

Контроль якості сировини, яка поступає на виробництво, ведеться в відповідності з розробленими для кожного виду сировини схемами контролю.

Найбільш важливим в контролі спиртового виробництва являється визначання якості сировини та головним чином вміст вуглеводів, які в процесі виробництва перетворюються в зброджені цукри - головне джерело добування спирту. Одним із основних видів сировини виробництва є зернові культури. Це кукурудза, ячмінь, овес, просо, жито, пшениця, тритікале.

Якість зернової культури оцінюють по ряду показників. До показників загального значення відносять вологість та засміченість, тому що вони дуже важливі для зберігання всіх зернових культур. Вологе зерно нестійке при зберіганні.

Показники технологічного значення повязані з виробничим призначенням зернової культури. При переробці зернової культури на етиловий спирт основним технологічним показником є вміст крохмалю в зерні.

Крохмаль – основна складова частина зернових культур, що переробляються на спирт. Його вміст становить,%: у пшениці – 48-57; в житі – 46-53; в ячмені – 43-55; у вівсі – 34-40; в просі – 42-60; в кукурудзі – 61-70.

У спиртовому виробництві як сировина використовується також меляса – відходи цукрової галузі. Меляса – це густа, в'язка рідина темно-коричневого кольору із специфічним ароматом карамелі та меланоїдинів. Поряд з високим вмістом цукрів у мелясі містяться майже всі речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності дріжджів у процесі бродіння сусла.

У буряковій мелясі міститься в середньому 80% сухих речовин і 20% води. Сухі речовини складаються із таких компонентів, в середньому % мас:

цукроза – 60;

безазотні органічні речовини – 16,7;

азотні речовини – 14,8;

мінеральні речовини – 8,5.

Якщо в спиртовому виробництві меляса є одним із видів сировини, то в дріжджовому виробництві – головною сировиною. Основним показником якості меляси є доброякісність.

Доброякісність – це відношення цукру до загальної кількості сухих речовин в мелясі.