
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом.
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55,…,
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і.
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
3. Найбільш вживані числові множини
Нехай
.
Будемо використовувати наступні
позначення:
відрізок,
інтервал,
півінтервал,
півінтервал.
Указані множини ще називають проміжками.
Ми розглядатимемо також і нескінченні
множини, використовуючи для цього
символи
.
Околом точки
називається довільний інтервал
,
який містить точку
,
тобто
.
Інтервал
називається
околом
точки
.
Точка
називається центром цього околу, а число
його радіусом. Зазвичай
так позначають околи з центром у точці
і дуже малим радіусом, тобто коли
досить мале.
4. Межі числових множин
Нехай задано непорожню числову множину
.
Множина
називається обмеженою зверху, якщо
існує таке дійсне число
,
що для кожного
виконується нерівність
Множина
називається обмеженою знизу, якщо існує
таке дійсне число
,
що для кожного
виконується нерівність
При цьому числа
і
називаються відповідно верхньою та
нижньою межею множини
.
Множина, яка обмежена зверху й знизу, називається обмеженою.
Очевидно, що будь-яка обмежена зверху
(знизу) множина
має безліч верхніх (нижніх) меж.
Найменша верхня межа обмеженої зверху
множини
називається точною верхньою межею або
верхньою гранню цієї множини і
позначається
(supremum(лат.) – найвище).
Найбільша нижня межа обмеженої знизу
множини
називається точною нижньою межею або
нижньою гранню цієї множини і позначається
(infimum(лат.) – найнижче).
Якщо
,
то для довільного числа
існує
таке, що
.
Якщо
, то для довільного числа
існує
таке, що
.
Теорема.Будь-яка непорожня обмежена зверху числова множина має точну верхню межу. Якщо ж вона обмежена знизу, то має точну нижню межу.
Доведення.Нехай– непорожня обмежена зверху числова
множина. Тоді множина
чисел, які обмежують
зверху, непорожня. Із означення верхньої
межі випливає, що
виконується нерівність
.
За аксіомою неперервності дійсних чисел
існує таке число
,
що
виконується нерівність
.
Із цієї нерівності випливає, що
обмежує
зверху, тобто є верхньою межею, і є
найменшим із усіх верхніх меж, тобто є
точною верхньою межею.
Друга частина теореми доводиться аналогічно.
Якщо множина
не обмежена зверху ( знизу ), то за
домовленістю пишуть
.
5. Абсолютна величина числа
Абсолютною величиною (модулем)
числаназивається саме число
,
якщо
,
число –
,
якщо
.
Абсолютна величина числа позначається символом.
Із означення абсолютної величини
випливає, що нерівності
і
,
де
рівносильні, тобто
.
Теорема.Абсолютна величина
суми двох чисел не більше від суми
абсолютних величин чисел, тобто.
Доведення.За означення абсолютної величини
для будь-яких
чисел
.
Додаючи почленно ці нерівності, одержимо
.
Остання нерівність рівносильна нерівності
.
Теорема.Абсолютна величина різниці двох чисел не менше від різниці абсолютних величин чисел, тобто
.
Доведення.Для будь-яких чиселмаємо
За попередньою теоремою
.
Звідси одержуємо
.
Зазначимо, що
мають місце співвідношення
Тема 2. Числові послідовності
ЛЕКЦІЯ 5
Означення числової послідовності.
Арифметичні дії над числовими послідовностями.
Обмежені і необмежені числові послідовності.
Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
Основні властивості нескінченно малих послідовностей.
Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.
Оставленные комментарии видны всем.