Соціальна педагогіка (підручник)

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи

Соціально-педагогічний патронаж застосовується і в роботі з сім’ями. Мета соціально-педагогічного патронажу сімей:

•формування у дитини з раннього віку загальнолюдських цінностей;

•надання дитині допомоги та підтримки у гідному самоствердженні та повноцінному житті;

•підвищення рівня готовності сім'ї до планування народження дітей, виконання виховної функції і первинної соціалізації дитини;

•формування педагогічної культури батьків;

•виховання дитини з позиції її інтересів і поваги до батьків;

•створення сприятливого сімейного мікроклімату та зміцнення інституту сім'ї.

Завдання соціально-педагогічного патронажу сім'ї:

•організація цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенні її соціальних і психолого-педагогічних проблем;

•допомога сім'ї у створенні оптимальних умов виховання дитини відповідно її віку, індивідуальних особливостей та потреб вікового і всебічного розвитку;

•формування соціально-педагогічної компетенції сім'ї – набуття членами сім'ї соціально-педагогічних знань і навичок, достатніх для реалізації завдань повсякденного життя, які виникають під час спілкування з оточенням.

Соціально-педагогічний патронаж базується на таких функціях:

•виховна (що передбачає формування педагогічної компетенції сім'ї) – процес позитивної соціалізації дітей та батьків, спрямований на вдосконалення, досягнення успіхів у конкретних життєвих ситуаціях на засадах компетентності, етики і моралі; вміння орієнтуватися у суспільних взаєминах; адаптацію батьків та дітей під час навчання та виховання дітей відповідно до вікових можливостей і соціальних потреб; допомога в підготовці до школи дітей, на яких не поширюється суспільне дошкільне виховання; здатність до прийняття, розуміння і поваги інших;

•соціально-правова, що проявляється у піклуванні держави про сім'ю, дітей, у їх правовій підтримці та захисті; формуванні правової компетентності та культури сім'ї шляхом ознайомлення із чинним законодавством;

•соціально-реабілітаційна, яка передбачає виховну, освітню й певну опікунську роботу з неблагополучними сім'ями і сім'ями груп ризику.

421

Соціальна педагогіка

Основні принципи соціально-педагогічного патронажу сім'ї:

•увага до потреб сім'ї;

•повага до її членів незалежно від віку та соціального статусу;

•уважне формування стратегії соціально-педагогічного патронажу;

•коректність під час спілкування, вибору методів роботи;

•диференційований підхід до проблем сімей, їх членів на основі врахування типу сім'ї, сімейного середовища і його виховного потенціалу;

•індивідуальний підхід до членів сім'ї відповідно до рівня їхнього усвідомлення власних соціально-педагогічних проблем і можливостей їх розв'язання;

•опора на позитивний соціальний та педагогічний досвід;

•співпраця педагога і сім'ї на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

•компетентність соціальних педагогів у виконанні своїх обов'язків.

Під час соціально-педагогічного патронажу використовуєть-

ся як цілком традиційні форми допомоги — тренінги (наприклад, позитивного життєвого настрою, підтримки корисних соціальних навичок); корекційні методики (корекція деструктивних афектів у дітей); педагогічна освіта батьків, навчання соціальним умінням, навичкам соціальної поведінки, так і спеціальні, що використовуються лише в патронажі – денне піклування про дітей, кондуктивна соціально-педагогічна допомога, кураторство.

Денне піклування про дітей поширюється на сім’ї з низьким рівнем доходів, неповні і багатодітні, що перебувають під патронатом соціальної служби (наприклад, у центрі соціальної допомоги родині і дітям, у центрі соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями). За їхньою допомогою реалізується турбота про дітей з боку суспільства.

Кондуктивна соціально-педагогічна допомога в межах патронажу — соціально-педагогічний супровід дітей з обмеженими можливостями, що не здатні в багатьох ситуаціях самостійно адаптуватися в суспільстві. Кондуктивний педагог допомагає відновити і повернути неповноцінній дитині здатність до адаптації і розвитку, поступово соціалізуючи її, навчаючи і приводячи в норму розбалансовані фізичні, психічні й особистісні можливості.

Кураторство з елементами нагляду і контролю при патронажі спрямоване на зміну традиційних установок системи правосуддя

422

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи

іпошук альтернативних підходів (типу взяття на поруки, піклування, часткового нагляду), здатних відмежувати дітей і підлітків, схильних до девіантної поведінки, від здійснення надалі більш серйозних правопорушень.

Куратори, що мають справу з контингентом неповнолітніх правопорушників, взаємодіють з правоохоронними органами і, за необхідності, активно співпрацюють з судовими інстанціями, домагаючись зниження рівня міри відповідальності, що накладається на дітей і підлітків за провини, які не є карними злочинами.

Ефективність соціального патронажу прямо пропорційна потенціалу надання підтримки й різного роду необхідних соціальних послуг, якими володіє суб'єкт (або суб'єкти) патронажної діяльності.

Закономірно, що одна окремо взята соціальна служба, навіть якщо вона спеціалізується на здійсненні соціального патронажу, не в змозі забезпечити вихід із кризової ситуації всіх тих громадян (дітей і дорослих), які в них перебувають.

Для повноцінного й всебічного вирішення проблем гострої життєвої ситуації з використанням технологій соціального патронажу необхідне використання потенціалу всіх видів соціальних служб і інших установ соціальної сфери, кожна з яких у цьому випадку є елементом системи соціального патронажу, а всі вони в сукупності є системою соціального патронажу.

Об'єктами цієї системи є установи й організації різної відомчої приналежності й організаційно-правових форм власності:

Служба соціального захисту населення забезпечує залучення до соціального патронажу комплексних установ соціального обслуговування населення, спеціалізованих установ підтримки сім'ї й дітей. Їхніми силами вирішуються проблеми соціально-економічного змісту, надання психосоціальних послуг, влаштування на тимчасове проживання в стаціонарних умовах, правового супроводу, реалізації комплексу профілактичних, адаптаційних і реабілітаційних заходів та інших.

Органи й установи охорони здоров'я здійснюють у межах соціально-патронажних програм своєчасну діагностику відхилень у стані здоров'я клієнтів, лікувально-оздоровчу роботу, динамічне спостереження за станом здоров'я, медико-гігієнічне навчання дітей

іїхніх батьків, беруть участь у формуванні здорового способу життя, проводять комплекс лікувальних заходів щодо наркоманів, хворих алкоголізмом.

423

Соціальна педагогіка

Органи й установи освіти зосереджують увагу на забезпеченні умов для навчання й розвитку дітей груп ризику шляхом створення спеціалізованих шкіл, класів і груп, що враховують специфіку фізичного, психічного й морального стану дитини, на залученні їх до занять у гуртках, клубах і секціях позашкільних центрів, на соціально-педагогічній роботі із сім'ями, що мають фактори ризику, оздоровленні в них умов сімейного виховання, організації середовища, що виховує, за місцем проживання, добросусідських відносин, сімейного дозвілля.

Органи й служби внутрішніх справ забезпечують соціальноправовий захист дітей і підлітків групи ризику, здійснюючи їхній захист від кримінального середовища, від осіб, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність.

Процес соціального патронажу складається з кількох етапів, впродовж яких необхідно забезпечити взаємодію всіх зацікавлених органів влади й підвідомчих їм соціальних служб.

1.Етап відбору клієнтів.

Пропозиції про встановлення соціального патронажу конкрет-

ної сім'ї або дитини можуть бути висунуті органами влади або соціальними службами й установами соціального захисту населення, охорони здоров'я, у справах сім'ї й молоді, а також органами опіки й піклування, міліцією, відділами у справах дітей, суспільними об'єднаннями.

2.Етап збору початкових відомостей про клієнтів.

Зогляду на те, що для формування адекватної програми соціального патронажу потрібна максимально докладна й об'єктивна характеристика сформованої в сім'ї або у дитини кризової ситуації, патронажна служба повинна одержувати інформацію різноманітного характеру (психологічного, медичного, педагогічного, криміногенного й іншого) із всіх можливих джерел.

Цей етап завершується складанням кожним фахівцем, що проводить вивчення ситуації, свого висновку.

3.Етап обговорення фахівцями отриманих результатів.

На цьому етапі відбувається колективне осмислення й оцінка

фахівцями, що представляють різні відомства й служби, накопиченої інформації про клієнтів, що дозволяє уникнути діагностичних помилок і однобічного підходу до висновків, що стосуються причин кризової ситуації й шляхів виходу з неї.

424

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи

Як організаційно-технологічний механізм цього процесу рекомендується використати міжвідомчий соціальний консиліум. Ретельно обговоривши наявну інформацію про кожного з клієнтів, консиліум розробляє й складає підсумковий висновок, що містить два розділи:

•причини кризової ситуації в сім'ї, у дитини або іншого клієнта;

•основні напрямки діяльності, здатні вивести клієнтів із кризового стану.

4.Етап розробки міжвідомчих програм соціального патронажу. На основі рекомендацій міжвідомчого соціального консиліуму

кожне відомство, підпорядковані йому соціальні служби або установи вносять пропозиції у міжвідомчу програму соціального патронажу відповідно до профілю своєї діяльності.

5.Етап реалізації міжвідомчих патронажних програм.

На цьому етапі служби, що становлять систему соціального па-

тронажу, здійснюють у спільній діяльності реалізацію розроблених програм.

6.Етап підведення підсумків і визначення подальших перспектив. Соціальним консиліумом розглядаються попередні підсумки й

оцінюється ефективність проведеної роботи.

У випадку, якщо життєва ситуація клієнтів (сім'ї, дітей та інших) перестала мати кризовий характер, тобто настала фаза нормальної життєдіяльності, приймається рішення про завершення соціального патронажу.

Якщо ж ситуація не покращилася або покращилася незначно й продовжує залишатися кризовою, приймається рішення про продовження соціального патронажу й розробку нової патронажної програми. Важливо зазначити, що етапи соціального патронажу мають циклічний характер: у випадку розробки повторних патронажних програм.

Питання і завдання для самостійної роботи

1.Розробити комплекс патронажних дій стосовно об’єкту патронажу (за власним вибором).

2.Скласти порівняльну таблицю діяльності елементів системи соціального патронажу у вирішенні гострої життєвої ситуації сім’ї.

3.Проаналізувати повноваження обраного вами об’єкту системи соціального патронажу на кожному з етапів соціальнопедагогічного патронажу.

425

Соціальна педагогіка

4.Розробити тематику занять з соціально-педагогічного патронажу сім’ї групи ризику.

5.Розробити текст вступної бесіди з обраним потенційним клієнтом соціально-педагогічного патронажу.

Література

1.Адресный социальный патронаж семьи и детей: Научно-метод. пособ. / Под ред. Л. С. Алексеевой. – М.: Государственный НИИ семьи и воспитания, 2000.

2.Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч.-метод. посіб. – К: УДЦССМ, 2001.

3.Понятійно-термінологічний словник соціальної роботи / За заг. ред. Козубовської І. В., Воловича І. І. – У., 2001.

4.Репнова Т. Соціальний патронаж сім'ї // Соціальний педагог / Упоряд.: Т. Шаповал, Т. Гончаренко. – К., 2006. С. 45 – 60.

5.Словарь-справочник по социальной работе / Беличева С. Л. и др. – М., 1997.

6.Холостова Е. И. Социальная работа: Учеб. пособ. – М., 2004.

§4. Надання соціальних послуг клієнтам – основне професійне

завдання фахівця

Різні види соціально-педагогічної роботи потребують від спеціаліста певного набору професійних і особистісних якостей, які свідчать про його професійну компетентність.

Компетентність найчастіше співвідноситься з конкретним видом діяльності, що дозволяє говорити щодо соціального педагога про спеціальну компетентність (володіння індивідуальною та груповою професійною діяльністю, співробітництвом), про особистісну компетентність (володіння прийомами особистісної самореалізації, протистоянням професійним деформаціям). На основі цього визначаємо критерії і показники сформованості професійної компетентності соціального педагога.

Компетентність, яка дає спеціалісту можливість здійснювати ту чи іншу соціально-педагогічну роботу, потрібно розглядати, виходячи із суті шести видів соціальних послуг, визначених „Соціальними стандартами і нормативами здійснення соціальної роботи ЦССМ”. При цьому кожен із визначених видів соціальних послуг потребує від фахівця специфічних знань і умінь, які дозволяють забезпечу-

426

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи

вати успішне надання клієнтові конкретної послуги. Нижче пропонуємо показники професійної компетентності фахівця, які свідчать про його готовність надавати клієнтам різні види послуг.

І. Надання психологічних послуг.

Готовність спеціаліста надавати консультаційні послуги щодо поліпшення взаємин клієнта з соціальним середовищем, створення психологічного комфорту у соціумі, проведення діагностики особистості.

1.Здійснювати психодіагностику клієнтів.

Потрібні уміння:

-проводитидіагностикуособистості(діагностикаінтелектуальнопізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфери особистості; виявлення типу та рис особистості; ставлення індивіда до себе й оточення);

-організовувати (або здійснювати) психолого-педагогічну думку;

-здійснити соціально-психологічну діагностику;

-обирати методики для обстеження відповідно до результатів діагностики;

-володіти технологіями обробки, систематизації та інтеграції отриманих результатів.

2.Консультувати клієнтів щодо соціально-психологічних проблем.

Потрібні уміння:

-проводити сімейне консультування;

-здійснювати консультування з питань інтимно-особистісної сфери;

-проводити психолого-педагогічне консультування;

-володіти організаційними формами у проведенні індивідуальної та групової роботи;

-володіти техніками, прийомами і методами психоконсультаційної роботи.

3.Психологічна допомога в соціальній реабілітації та адаптації клієнтів.

Потрібні уміння:

-здійснювати реабілітацію на рівні особистості;

-здійснювати реабілітацію на рівні суб’єкта діяльності;

-здійснювати реабілітацію на рівні соціального суб’єкта;

-застосовувати професійні техніки і методики (індивідуальне консультування, тренінг спілкування і рольової поведінки, тре-

427

Соціальна педагогіка

нінг досягнень, оволодіння соціальними ролями, арттерапія, соціально-психологічна підтримка, ігрова психокорекція поведінки, відтворення провідної діяльності та мотивації досягнення).

4.Проведення психокорекції клієнтів.

Потрібні уміння:

-здійснювати корекцію пізнавальної сфери особистості;

-здійснювати корекцію емоційно-особистісної сфери та поведінки;

-коригувати міжособистісні відносини;

-володіти техніками і методиками психокорекції (складання психокорекційних програм; залучення найближчого соціального оточення до участі в корекційній програмі; ігротерапія, арттерапія, психогімнастика, методи поведінкової корекції, психодрама, методики корекції сімейних і дитячо-родинних відносин).

5.Проведення прикладних психологічних досліджень.

Потрібні уміння:

-проводити оглядово-аналітичне вивчення ситуації, особистості, її поведінки;

-здійснити оглядово-критичний аналіз і зробити висновки стосовно проблеми;

-дати теоретичне обґрунтування проблеми;

-здійснити емпірично-описове та емпірично-пояснювальне дослідження;

-розробити методичне забезпечення психологічного дослідження та шляхи застосування результатів у практиці.

6. Надання психологічної допомоги батькам (або особам, які їх заміняють) та педагогам.

Потрібні уміння:

-сформувати психологічні установки педагогів і батьків на роль сім’ї в становленні особистості;

-провести психологічну діагностику сім’ї, умов сімейного виховання і потреб батьків;

-здійснити психологічну профілактику сім’ї і педколективу;

-здійснювати психолого-педагогічну допомогу сім’ї;

-розвивати практичні педагогічні вміння батьків і вчителів;

-формувати навички педагогічного і сімейного спілкування;

-володіти і використовувати методики роботи з батьками (сімейне консультування і психотерапія, психогігієна спілкування, школи

428

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи

для батьків, індивідуальні і сімейні консультації, сімейна психотерапія, тренінг культури тілесності та міжособистісних відносин) та методики роботи з вчителями (психологічна гімнастика, аутотренінг, сеанси релаксації, тренінги свідомості, рольової поведінки та спілкування, модульні шкільні курси педмайстерності, індивідуальні консультації з творчого розвитку особистості вчителя, соціально-психологічний тренінг педагогічного спілкування).

ІІ. Соціально-педагогічні послуги.

Соціально-педагогічні послуги спрямовані на виявлення соціальними працівниками інтересів, потреб сім’ї, дітей та молоді у різних сферах діяльності та сприяння їх взаємодії у наданні цих послуг з різними соціальними інститутами і окремими зацікавленими особами.

1.Здійснення консультування клієнтів щодо реалізації прав дітей, молоді, сім’ї у суспільстві; розв’язання педагогічних проблем сім’ї та її членів; питань виховання та розвитку дітей.

Потрібні уміння:

-володіти методами спостереження, біографічного, незакінчених речень, проективних методик, нестандартизованого інтерв'ю.

2.Проведення просвітницької роботи щодо всебічного і гармонійного розвитку дитини; особливостей сім’ї і сімейних стосунків.

Потрібні уміння:

-володіння методами формування свідомості (переконання, навіювання), методами організації діяльності (доручення, змагання), методами стимулювання діяльності (позитивне підкріплення), методами гри (форми: бесіди, просвітницькі тренінги, гурткова робота).

3.Виявлення неблагополучних сімей; виявлення дітей, підлітків та молоді, схильних до девіантної поведінки.

Потрібні уміння:

-застосовувати у практичній роботі різні методи і методики (опитування, спостереження, метод незалежних характеристик, проективні методики «Дім – дерево – людина», «Малюнок сім'ї», метод полярних профілів);

-використовувати психодіагностичні методики, що дозволяють визначати проблеми клієнтів та розробляти програму превентивної роботи (тест на виявлення акцентуації Ліко, стандартизовані опитувальники Кеттела, ММРІ, Басса-Даркі, анкетування, проективна методика «Неіснуюча тварина», шкали тривожності Спелберга, Тейлора; спостереження, опитування).

429

Соціальна педагогіка

4.Організувати соціальний супровід клієнта та соціальнопозитивну діяльність дітей і молоді.

Потрібні уміння:

-здійснювати спостереження, опитування, ранжування, проводити фокус-групу, експертну оцінку, що сприятиме формуванню позитивних установок дітей і сім’ї;

-застосувати метод гри, методи психокорекції за допомогою артотерапії, казкотерапії, психодрами; тренінгу з метою активізації особистої діяльності клієнта.

5.Координація роботи з різними установами та фахівцями.

6.Аналіз рівня матеріально-побутового забезпечення клієнта.

Потрібні уміння:

-здійснювати спостереження, анкетування, аналіз документів з метою об’єктивної оцінки реальної ситуації;

-застосовувати методи соціальної експертизи, що дає орієнтацію на прийняття рішення.

7.Соціальне інспектування неблагополучної сім'ї.

Потрібні уміння:

-проводити опитування, отримувати незалежні характеристики, експертні оцінки;

-вносити адекватні зміни у програму роботи згідно з висновками та на основі нормативних документів.

8.Здійснювати соціально-педагогічний патронаж.

Потрібні уміння:

-проводити консультування; тестування, опитування, психодіагностику з метою соціально-педагогічної підтримки клієнта;

-формувати усвідомлене позитивне ставлення до ЗСЖ, родинних взаємозв’язків, культури соціальних відносин за допомогою різних методик і методів: шляхом переконання, навіювання, прикладу; методи групової дискусії, метод спільних дій, метод «рівний – рівному», використовуючи форми бесіди, тренінгу, відеолекторію, профілактичної акції).

ІІІ. Надання соціально-медичних послуг.

Сприяння запобіганню появи та розвитку можливих розладів у здоров’ї окремої людини чи групи людей, а також орієнтація в діяльності на формування і захист здорового способу життя. При цьому доцільно:

430