Тема 1. Соціологія як наука.

1. Об’єкт і предмет соціологічної науки. Рівні соціологічного знання.

Об'єктом є все, на що спрямоване дослідження. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження. Тому предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об'єкта дослідження. Об'єктом є сукупність соціальних зв'язків і соціальних відносин. Оскільки ці зв'язки і відносини у кожному конкретному соціальному об'єкті завжди організовані, об'єкт соціологічного пізнання виступає тільки як соціальна система.

Рівні соціології:

• загальна соціологія – вивчає суспільство в цілому;

• теорії середнього рівня – вивчають зв’язки між суспільством в цілому;

• емпіричний рівень – рівень конкретних соціальних досліджень.

Ще одна класифікація:

• фундаментальна – спрямована на розробку методології;

• прикладна – вивчення проблем.

За предметом вивчення:

• мікросоціологія – вивчає повсякденне життя;

• макросоціологія – будова суспільства.

2. Функції соціології. Закони і категорії соціології.

Функції соціології:

• теоретико-пізнавальна - спрямована на вироблення нового соціологічного знання;

• описово-інформаційна – систематичний опис емпіричного матеріалу;

• функція соціального планування;

• ідеологічна – соціально впливає на свідомість людини;

• прогностична – прогноз розвитку різних явищ.

Соціальний закон — об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

За масштабом реалізації: загальні й специфічні. Загальні закони діють в усіх суспільних системах (наприклад, закон товарно-грошових відносин). Дія специфічних законів обмежена однією чи кількома суспільними системами (наприклад, закони, пов'язані з переходом від одного типу суспільства до іншого; закон первинного нагромадження капіталу).

За ступенем спільності: характеризують розвиток соціальної сфери в цілому або визначають розвиток окремих її елементів — класів, груп, націй тощо.

За способом вияву: динамічні й статичні (стохастичні). Динамічні визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв'язок між послідовністю подій у конкретних умовах. Статичні закони не детермінують соціальні явища, а відображають головні напрями змін, їх тенденцію до збереження стабільності соціального цілого. Вони зумовлюють зв'язок явищ і процесів соціальної дійсності не жорстко, а з певним ступенем вірогідності.

Динамічні закони поділяють на причинні та функціональні. Причинні динамічні закони фіксують суворо детерміновані (причинно-наслідкові) зв'язки розвитку соціальних явищ (наприклад, роль способу виробництва при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої). Функціональні динамічні закони відображають емпірично спостережувані й суворо повторювані взаємні залежності між соціальними явищами.

Категорії соціології:

1. Загальнонаукові категорії (структура, система, суспільство, соціальний розвиток);

2. Безпосередньо соціологічні категорії (соціальний статус, соціальна стратифікація, соціальна мобільність);

3. Категорії дисциплін суміжних з соціологією (сім’я, релігія, політика, культура).

Однією з особливих і найуживаніших у соціології є категорія «соціальне».

Соціальне – якісна характеристика форм, засобів та сутності людської взаємодії; це сукупність певних рис і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами та спільнотами в процесі діяльності.