Семінарське заняття №4

Тема: Суспільство, як цілісна система.

1. Визначення суспільства: ознаки, структура

Країна – це поняття, яке відбиває переважно географічну характеристику частин планети і визначається межами незалежної держави.

Держава – поняття, яке відбиває головне в політичній системі країни.

Суспільство – характеризує соціальну організацію країни і тому є найважливішою категорією соціології.

Конт, Спенсер. Суспільство – динамічне утворення, яке перебуває в постійному розвитку і виявляє здатність до саморегулювання.

Дюркгейм. Суспільство – надіндивідуальна реальність, заснована на колективних уявленнях.

Вебер. Суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціології, тобто орієнтованих на інших дій.

Маркс. Суспільство – це живий організм, сутністю якого є залежність всіх підсистем від економічної.

Суспільство – це сукупність всіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що складається історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентифікацією її членів.

Ознаки суспільства (Шилз):

• об’єднання не є частиною більшого цілого;

• шлюби реєструються між представниками об’єднань;

• об’єднання має територію, яку вважає власною;

• має власну назву та історію;

• має власну систему правління;

• має власну систему цінностей;

• існує довше середньої тривалості життя окремого індивіда.

Ознаки суспільства (Марш):

• постійна територія;

• поповнення суспільства головним чином завдяки дітонародженню;

• політична незалежність;

• розвинена культура.

Сучасні ознаки суспільства:

1. Спільна територія;

2. Універсальність (різнобічний характер суспільства);

3. Наявність системи управління;

4. Законодавча база;

5. Спільна територія та культура;

6. Ідентичність.

Рівні суспільства: мікрорівень (індивід), мезорівень (суспільні групи), макрорівень (суспільство вцілому).

Суспільство складається зі сфер:

1. економічна сфера (працездатне населення, банки, підприємства і т. д.);

2. політична сфера (органи влади, політичні партії, армія і т. д.);

3. культурна (духовна) сфера (культура, наука, освіта);

4. соціальна сфера:

• у широкому значенні – сукупність установ, організацій, що відповідають за добробут населення;

• у вузькому – соціально незахищені верстви населення та установи, що їх обслуговують.

Теорії походження суспільства:

1. Природна – праця створила людину;

2. Божественна – Бог створив людину;

3. Космічна – життя занесене з космосу.

Концепції:

1. Інструментальна – головним чинником формування суспільства була здогадливість та інтуїтивність;

2. Сексуальна – головний чинник: сезонний характер розмноження людей. Крім сексуальної заборони почали з’являтися інші, що зумовило створення системи.

3. Кратична – сила і розум розподілені між людьми нерівномірно, переваги одних людей над іншими давали їм кращі позиції, владу.

4. Тендерна - заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між чоловіками та жінками. Оскільки жінка виконує репродуктивні функції, то вона є незаміннішою за чоловіка. Однак, чоловіків таке становище не задовольняло і тому вони почали створювати свої сфери, в які не допускали жінок.