- •1Модуль
- •1. Українська мова – державна мова в Україні. Державна мова і мова національних меншин.
- •2. Походження назви «Україна», «український». Основні етапи розвитку і становлення української мови.
- •3. Літературна мова як вищий щабель розвитку мови. Поняття мовної норми. Види норм.
- •4. Стилі сучасної української літературної мови. Особливості наукового стилю української мови.
- •5. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль, його найважливіші риси..
- •6. Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста.Поняття культури мовлення. Основні комунікативні ознаки мовлення(правильність, точність, логічність)
- •11. Технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів. Оформлення списку літератури. Правила цитування.
- •12. Технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів. Рубрикація текстів.
- •16. Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні. Доцільність використання у фаховому мовленні іншомовної лексики.
- •17. Історія становлення і розвитку української термінології. Основні термінологічні словники.
- •18. Терміни та професіоналізми у професійному мовленні. Виробничо-професійна, науково-термінологічна лексика.Номенклатурні назви в професійному мовленні.
- •19Багатозначні слова і контекст. Системність лексики української мови (синонімія, антонімія), специфіка виявлення системності у термінології. Особливості вживання термінів-синонімів.
- •20. Явище лексичної омонімії. Міжмовна омонімія, її небезпека. Пароніми.
- •21. Явище суржику. Шляхи і методи запобігання появи та подолання суржику в мовленні фахівця..
- •22. Стилістичні норми української мови. Стилістичні помилки в діловому та науковому стилях: тавтологія, плеоназм, штампи.
- •23. Особливості використання граматичних форм іменників
- •24.Особливості використання граматичних форм прикметників
- •25. Правопис та відмінювання імен та імен по батькові. Типи прізвищ та особливості їх словозміни.
- •26. Правопис та відмінювання кількісних (цілих і дробових) тапорядкових числівників. Написання відчислівникових слів
- •27. Дієприкметники та дієприслівники у професійному мовленні.
- •28 Особливості використання службових слів у професійному мовленні.
- •2Модуль.
- •1. Стереотипні вислови як важливий складник ділового та наукового
- •4. Норми дотримання і порядок розміщення основних реквізитів (реквізити „дата”, „адресат”, „адресант”, „назва документа”, „підпис”).
- •5. Організаційні документи. Положення, статут, інструкція, правила.
- •6. Розпорядчі документи. Розпорядження (визначення, види та основні вимоги до оформлення, склад реквізитів).
- •10 Документи з кадрово-контрактних питань.Заяви
- •11. Документи з кадрово-контрактних питань. Контракт.
- •12 Документи з кадрово-контрактних питань. Характеристика
- •13. Документи з кадрово-контрактних питань. Особовий листок
- •14. Довідково-інформаційні документи. Звіт
- •15. Довідково-інформаційні документи. Довідка
- •16. Довідково-інформаційні документи. Оголошення
- •17.Довідково інформаційні документи акт.Види та основні вимоги до офлрмлення склад реквізитів
- •18.Довідково інформаційні документи Пояснювальна записка.Види та основні вимоги до офлрмлення склад реквізитів
- •19. Довідково-інформаційні документи. План роботи
- •20Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг з протоколу
- •21. Довідково-інформаційні документи Доповідна записка
- •22. Особисті офіційні документи .Доручення .(особисте загальне разове)
- •23. Особисті офіційні документи.Розписка .
- •24. Оформлення тексту наукової роботи.(титульна сторінка,бібліографія,нумерація сторінок).
- •25. Види офіційних ділових листів, їх характеристика.
21. Довідково-інформаційні документи Доповідна записка
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Доповідна записка – документ, який адресують керівникові даної організації або організації вищого рівня. Містить детальний виклад якогось питання з висновками та пропозиціями укладача
Реквізити доповідної записки (на загальному бланку):
– адресат (кому адресована доповідна записка): найменування посади, прізвище й ініціали посадової особи;
– назва виду документа (ДОПОВІДНА ЗАПИСКА);– дата;– номер документа;– місце складання;– заголовок до тексту;– текст;– додаток, підстава;– підпис.
Залежно від змісту доповідні записки можуть бути ініціативного, інформаційного або звітного характеру.
Доповідні записки бувають двох видів:
а) внутрішніми;
б) зовнішніми.
Якщо доповідна записка містить відомості внутрішнього характеру, її оформлюють за допомогою ПК, машинописним або рукописним способом на чистому аркуші паперу формату А4. Підписує таку доповідну записку укладач.
Якщо доповідна записка адресована в організацію вищого рівня від імені установи або структурного підрозділу, її оформлюють на ПК на загальному бланку. Підписує цю доповідну записку керівник підприємства.
Доповідні записки по загальних питаннях діяльності підприємства зберігають 5 років.
Порядок оформлення тексту доповідної записки:
¨ у першій частині тексту викладають факти або події, які стали приводом до написання доповідної записки;
¨ друга частина повинна містити висновки та пропозиції щодо конкретних дій, які, на думку укладача, необхідно виконати у зв'язку з викладеними фактами.
22. Особисті офіційні документи .Доручення .(особисте загальне разове)
Особисті офіційні документи - це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі при отриманні документів, грошей, речей тощо, закріплюють перед державою, установою чи просто особою. Доручення — це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені зафіксовані в дорученні дії. Доручення обов’язково мають бути засвідченими нотаріально або ж підписом посадової особи та печаткою установи. Доручення, що не виходять за межі установи (найчастіше це особисті доручення, пов’язані з одержанням заробітної плати, стипендії тощо), можуть засвідчуватися підписом керівника структурного підрозділу та печаткою цього підрозділу. Залежно від обсягу та змісту повноважень доручення можуть бути: - разові — це, як правило, одноразове отримання грошових чи матеріальних цінностей; - спеціальні — передається право здійснювати в межах певного часу однотипні дії (певні господарські чи банківські операції, представництво в судових органах тощо); - генеральні — на виконання розширених повноважень (управління й володіння рухомим і нерухомим майном, банківські операції, представницькі функції в судових органах тощо). Доручення складається з таких реквізитів: 1.Назва документа. 2. Текст. 3. Дата. 4. Підпис довірителя. 5. Засвідчення підпису довірителя (дата засвідчення, посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка засвідчила доручення, печатка). Засвідчення здійснюється за місцем роботи чи проживання довірителя або в нотаріальній конторі.
Текст особистого доручення містить, як правило, такі дані: 1. Прізвище, ім’я, по батькові довірителя (повністю). 2. Прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається доручення, дані документа, що посвідчує особу. 3. Дії, обов’язки, права довіреної особи, її повноваження. 4. Термін дії доручення.
Текст генерального (спеціального) доручення складається з таких частин: 1. Місце, число, місяць, рік укладання документа (літерами й без скорочень). 2. Прізвище, ім’я, по батькові довірителя (повністю). Якщо довірителем виступає установа, то вказується посада, прізвище, ім’я, по батькові, назва установи, закладу довірителя або назва установи-довірителя. 3. Домашня адреса довірителя (адреса установи). 4. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю), дані документа, що посвідчує особу, якій видається доручення. 5. Дії, обов’язки, права довіреної особи, її повноваження. 6. Термін дії доручення (словами).