Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Програма прак-ки 2 курс_Костюкова.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
206.34 Кб
Скачать

Оцінювання результатів практики

Оцінювання результатів практики здійснюється на кафедрі шляхом індивідуального захисту кожним студентом звітної документації (щоденник і звіт про практику) перед комісією в терміни, передбачені навчальним процесом (не пізніше 10 днів після закінчення практики). Склад комісії визначається завідувачем кафедри.

Результати проходження практики оцінюються за рейтинговою, національною шкалою та системою ЕСТS, заносяться у відомість і залікову книжку студента.

Шкала оцінювання результатів практики

Оцінка

в балах

Оцінка за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

100–90

Відмінно

A

Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

89–82

Добре

B

Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)

81–75

C

Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

74–68

Задовільно

D

Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)

67–60

E

Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)

59–35

Незадовільно

FX

Незадовільно (з можливістю повторного складання)

34–1

F

Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Підсумкова оцінка за практику виставляється, враховуючи якість звіту з практики і щоденника проходження практики, характеристику на студента, відзиви керівників практики від підприємства та від навчального закладу, повноту та рівень виконання студентом програми практики, отримані практичні вміння та навички. Незадовільна оцінка є академічною заборгованістю і підлягає усуненню в установленому порядку.

Якщо студент не виконав завдань практики, він не може одержати позитивну загальну оцінку. Отримуючи нові завдання, він із дозволу директора інституту направляється на підприємство, де і виконує завдання без відриву від навчання в університеті. Студент, який не виконав програму практики з поважних причин, має право пройти її в термін, визначений дирекцією інституту.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених університетом. Студент, який повторно отримує негативну оцінку за практику, відраховується з університету.

Рекомендована література

  1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм». // Український туристичний вісник. – 2004. – № 1. – С.18–26, 31–34.

  2. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 464 с.

  3. Бабарицька В.К. , Короткова А.Я. , Малиновська О.Ю. Екскурсознавство і музеєзнавство. – К.: Альтерпрес, 2007. – 464 с.

  4. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник. Издание 8-е, переработанное и дополненное. – СПб.: «Издательский дом Герда», 2006. – 512 с.

  5. Зорина Г.И., Ильина Е.Н., Мошняга Е.В. Основы туристской деятельности: учебник. – М.: Советский спорт, 2000. – 224 с.

  6. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с.

  7. Квартальнов В.А. Теория и практика туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 672 с.

  8. Квартальнов В.А. Туризм: учебник. 2-е изд. перераб. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 336 с.

  9. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 102 с.

  10. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. – Ч.1. – К.: Альтерпрес, 2003. – 104 с.

  11. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. Ф.Д.Заставного. – К.: Знання, 2006. – 575 с.

  12. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів. / Під ред. В.К.Федорченка. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

  13. Роїна О.М. Туристична діяльність в Україні: Нормативно-правове регулювання. 2-е вид., змін. та доп. – К.: КНТ, 2006. – 464 с.

  14. Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 464 с.

  15. Сапожникова Е.Н. Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. –240 с.

  16. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 400 с.

  17. Скопень М.М. Комп’ютерні інформаційні технології в туризмі: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 302 с.

  18. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: навчальний посібник. – Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. – 264 с.

  19. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства: Навчальний посібник. – К.: ІТ ФПУ, 2006. – 76 с.

  20. Сухов Р.И. Организация работы туристического агенства: Учебное пособие. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов-на-Дону: Издательский центр «МарТ», 2005. – 144 с.

  21. Туристичні послуги в Україні: Зб. нормат. актів / Шеф-редактор В.С.Коальський. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 320 с.

  22. Чагайда І.М., Грибанова С.В. Екскурсознавство: Навчальний посібник. – К.: ІТ ФПУ, 2004. – 239 с.

  23. Черных Н.Б. Технология путешествий и организация обслуживания клиентов: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 320 с.

  24. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2006. – 264 с.

Додаток А