Методичні рекомендації щодо вивчення історія, правознавства, етики, філософії, курсу «Людина і світ» у 2011 – 2012 навчальному році

Раїса Євтушенко,

головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Ірина Бондарук,

завідуюча навчально-методичним кабінетом

історії та правознавства;

Тетяна Гребенчук,

методист навчально-методичного кабінету

історії та правознавства;

Тетяна Шемшук, методист християнської етики

Місце кожної держави у світі сьогодні визначають за рівнем інтелектуалізації нації. Знання й компетентність стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли історичні знання. Вони стали невід’ємною складовою освіти громадянина, необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синх­ронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями про­грамного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Вчитель також має право довільно визна­чати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях, передусім, необхідно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів працювати з історичними джерелами; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу; сприяти формуванню первинних уявлень про історичну карту.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Вивчення історії України у 8-9 класах має збігатися із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: монархія, республіка, індуст­ріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Щодо вивчення історії у 10 класі, варто зазначити, що у видавництві "Генеза" вийшов друком додаток до підручника "Історія України, 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г., який містить навчальний мате­ріал, що охоплює події від 1921 до 1939 рр. Матеріал трьох тем вмі­щено в десяти параграфах і завершується повторювально-узагальню­ючим уроком. Структура навчального матеріалу та методичний апарат вміщені в додатку, відповідають будові підручника з історії України для 10 класу. Такий підхід має сприяти практичному застосуванню набутих умінь і навичок роботи з підручником, вдумливому та якісному опануванню навчального матеріалу, виконанню навчальних програм з історії України.

Також вийшли друком додаткові матеріали до підручника "Всесвітня історія", 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень) автора Полянського П.Б. "Драматичні тридцяті". У посібнику висвіт­люються питання економічного, соціального та політичного життя в 30-х роках ХХ ст. від початку Великої депресії й до початку Другої світової війни. Відтак, передвоєнне десятиріччя, що позначилося обвалом економічної моделі, заснованої на нічим не обмеженому вільному підприємництві, а також важливими процесами державного регулювання економіки в період світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., встановленням нацистської диктатури в Німеччині та назрівання Другої світової війни. Посібник у доступній формі за­повнює прогалину в навчально-методичному забезпеченні викладання історії та може використовуватися під час уроків у 10-му класі як додаток до підручника з всесвітньої історії.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до україн­ського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання комп’ютера на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, "занурити" учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допо­магають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку минулого із сучасністю.

Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можли­вість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до "малої Батьківщини".