2. Органи державного бюджетного контролю в Украйні

К спеціальним службам державного контролю в Україні, які здійснюють бюджетний контроль, відносимо: контрольно-ревізійну службу, Рахункову палату, Державне казначейство, органи системи Мінфіну (фінансові управління і відділи, центральний апарат), Податкову адміністрацію. Контроль за витрачанням бюджетних засобів здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи.

Основні функції Державної контрольно-ревізійної служби:

- організують роботу органів середньої і базової ланок з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок, повідомляють про них органи законодавчої і старанної влади;

- проводять ревізії, перевірки фінансової діяльності, стани збереження засобів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, інших органах виконавської влади, організаціях, підприємствах, установах, які одержують кошти з бюджету і з державних валютних фундацій;

- проводять ревізії, перевірки правильності витрачання державних засобів на утримання місцевих органів державної виконавської влади, установ і організацій, які діють закордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету;

- проводять ревізії і перевірки повноти оприбутковування, правильності витрачання і збереження валютних засобів;

- здійснюють контроль над усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями і перевірками;

- розробляють інструктивні і інші нормативні акти про проведення ревізій і перевірок;

- здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підлеглих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій і перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Задача Контрольно-ревізійної служби у сфері бюджетного контролю перетинається із задачею Рахунковою палатою, а саме в частині контролю за використовуванням засобів Державного бюджету. При цьому Рахункова палата веде контроль переважно на рівні центральних органів управління державою, а Контрольно-ревізійна служба починаючи з бюджетними установами в селах аж до міністерств і відомств.

Фінансові управління і відділи здійснюють контроль за цільовим використовуванням засобів, виділених з місцевих бюджетів.

3. Методи бюджетного контролю. Класифікація ревізій

К методам бюджетного контролю відносять документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження.

Ревізія найпоширеніший метод бюджетного контролю; це система контрольних дій, які направлені на всесторонню перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

В економічній літературі існує декілька концепцій і ознак, за якими класифікуються ревізії. Можна виділити наступні з них:

- повнота обхвату діяльності об'єкту, який ревізується;

- ступінь обхвату даних фінансово-господарських операцій;

- в залежність від їх організації;

- в залежність від джерела даних, які є базою.

Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкту контролю.

Часткові - перевіряють тільки окремі види господарських операцій або окремі напрями діяльності підприємства, установи, організації.

Тематичні - це перевірка однотипних установ, організацій з окремих спеціальних питань.

Комплексні ревізії дозволяють глибше вивчити широкий круг питань, які характеризують всі ланки і сторони господарської діяльності підприємства, організації і установи.

При суцільній ревізії перевіряють всі документи, які характеризують фінансово-господарську діяльність, починаючи від останньої ревізії.

При вибірковій перевіряються лише деякі документи або всі документи, але за певний проміжок часу. Якщо в процесі вибіркової ревізії виявляються порушення фінансової дисципліни, то проводиться суцільна перевірка всіх документів, які відносяться до фінансової діяльності об'єктів, які ревізуються.

Планові ревізії проводять відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.

Позапланові - це ревізії, які проводять по спеціальних задачах вищестоящих організацій або на вимогу органів суду і прокуратури.

Додаткові ревізії проводять тоді, якщо при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності.

Повторні ревізії проводять після планової, щоб перевірити, як підприємство або установа відчужує недоліки, відзначені в акті ревізії .

Документальні ревізії полягають в тому, що всі господарські операції перевіряють по тих документах, які в бухобліку є основою для бухгалтерських записів. В процесі документальної ревізії, перш за все перевіряється:

- наявність і достовірність первинних документів;

- правильність оформлення і своєчасність їх обліку;

- законність витрат, відповідність їх планам, ефективність

використовування.

Під час фактичної ревізії перевіряють фактичну наявність грошових коштів і матеріальних цінностей, вивчають фактичний стан об'єкту, який перевіряється, по їх наявності, їх відповідність даним бухобліку. Це - інвентаризація, експертна оцінка об'ємів і якості, виконаних робот, обстеження і ін.

Перевірка - це обстеження і вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи або їх підрозділів.