- •Передмова
- •Модуль 1.Фінанси
- •1.2. Моделі фінансових відносин
- •1.3. Соціально-економічна сутність та функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова система та фінансовий механізм
- •2.1. Фінансова система України: поняття, структура та загальна характеристика її сфер і ланок
- •2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- •2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- •2.3. Сутність та складові елементи фінансового механізму
- •2.4. Зміст і принципи фінансового планування
- •2.5. Фінансовий контроль: зміст, принципи та види
- •Тема 3. Податкова система держави
- •3.3. Класифікація податків
- •3.4. Податкова політика та податкова система в Україні
- •3.5. Характеристика основних податків податкової системи України
- •Пряме оподаткування
- •Тема 4. Бюджет і бюджетна система держави
- •4.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України
- •4.3. Бюджетний процес в Україні
- •4.4. Принципи і форми бюджетного фінансування
- •4.5. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки
- •Тема 5. Державні доходи та видатки
- •5.1. Економічна природа та класифікація доходів бюджетів
- •5.2. Склад доходів Державного бюджету України
- •5.3. Економічна природа та класифікація видатків Державного бюджету
- •5.4. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи
- •5.5. Склад видатків Державного бюджету. Таємні видатки
- •5.6. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- •11) Державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, Інформаційних агентств;
- •12) Фізичну культуру і спорт:
- •13) Державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
- •Тема 6. Державний кредит
- •6.2. Форми державного кредиту
- •6.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- •6.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •6.5. Управління державним боргом
- •Змістовий модуль 2.
- •7.2. Організаційні основи функціонування фінансів підприємств
- •7.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •7.4. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання
- •Тема 8. Фінанси населення
- •8.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •8.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •8.3. Фінансові рішення домашніх господарств
- •8.4. Інвестиційна діяльність населення
- •9.2. Класифікація фінансових ринків
- •9.3. Інструменти фінансового ринку
- •9.4. Цінні папери як основний інструмент фінансового ринку
- •Тема 10. Міжнародні фінанси
- •10.2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
- •10.3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Модуль 2. Гроші та кредит
- •11.2. Форми грошей
- •11.3. Функції грошей та їх еволюція
- •Гроші як засіб обігу - у функції засобу обігу гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
- •Гроші як засіб платежу - функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
- •Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
- •Тема 12. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Суб'єкти грошового обороту
- •12.2. Форми грошового обороту
- •Міжбанківські розрахунки. Від ефективності міжбанківських розрахунків залежить безперервність нормального функціонування економіки.
- •12.3. Грошова маса та її показники
- •Грошова маса
- •Швидкість обігу грошей
- •12.4. Закон грошового обігу
- •Тема 13. Грошовий ринок
- •13.2. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Пропозиція грошей та механізм її формування. Під пропозицією грошей мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів м0, м1, м2, м3.
- •13.3. Характеристика облікового ринку та його особливості
- •13.4. Характеристика та операції міжбанківського ринку
- •Тема 14. Грошові системи
- •14.2. Еволюція грошових систем
- •14.3. Форми безготівкових розрахунків
- •14.4. Створення грошової системи України
- •Тема 15. Інфляція та грошові реформи
- •15.2. Вимірювання інфляції
- •15.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні
- •15.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
- •Тема 16. Валютні відносини та валютні системи
- •16.2. Валютний курс і способи його визначення
- •Методика визначення валютних курсів
- •Зіставлення ефективних витрат виробництва
- •16.3. Валютний ринок: сутність та основи функціонування
- •16.4. Валютна система та її розвиток
- •16.5. Формування валютної системи України
- •Тема 17. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •17.2. Номіналістична теорія грошей
- •17.3. Кількісна теорія грошей
- •Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •17.4. Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей
- •17.5. Сучасний монетаризм
- •Змістовий модуль 4.
- •Характеристика та ознаки кредитних відносин
- •18.2. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
- •18.3. Функції кредиту
- •18.4. Форми та види кредиту
- •Класифікація державних кредитів
- •18.5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- •Тема 19. Кредитні системи
- •19.1. Поняття про кредитну систему
- •19.2. Банківська система України і її характеристика
- •19.3. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Тема 20. Центральний банк та його роль в економіці
- •20.2. Функції центральних банків
- •20.3. Національний банк України та його функції
- •20.4. Грошово-кредитна політика нбу
- •20.5. Валютна політика та роль нбу в її реалізації
- •Тема 21. Банківські установи як основна ланка кредитної системи
- •21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- •21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- •21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- •21.2. Класифікація та характеристика комерційних банків
- •21.3. Операції комерційних банків
- •Пасивні операції банків
- •Активні операції банків
- •Інвестиційні операції
- •Комісійно-посередницькі операції банків (банківські послуги)
- •21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- •Тема 22. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
- •22.1. Визначення та функції фінансових посередників
- •1) Проблеми макрорівня:
- •2) Проблеми мікрорівня:
- •22.2. Види фінансових посередників
- •Інвестиційні фінансово-кредитні установи
- •22.3. Банки і банківська система
- •Список літератури
Гроші як засіб обігу - у функції засобу обігу гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою Т-Г-Т. Процес товарного обігу породжує потребу в грошах як засобу обігу. Це зумовлено тим, що грошовий вираз вартості шляхом функції міри вартості ще не означає реалізації товару. Його ціна реалізується лише під час обміну товару на гроші в процесі товарного обігу: Т-Г-Т.
Переміщуючи товар з рук у руки, постійно виштовхуючи його із сфери обігу, доводячи товар до споживача, гроші безпосередньо перебувають у русі, переходять від однієї особи до іншої, пов'язуючи завдяки цьому акти обміну в єдиний процес обігу товарів. Для виконання функції засобу обігу гроші завжди повинні бути в наявності, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі гроші. Вони повинні також володіти такими якостями, як портативність, міцність, однорідність, подільність.
Обіг товарів здійснюється за допомогою грошей. Щоб гроші виконували функцію засобу обігу, необхідно додержуватися однієї умови: рух грошей і товарів повинен здійснюватися одночасно. Отже, функція грошей як засобу обігу призводить до розриву обміну в часі і просторі: Т-Г-Т, той хто продав свій товар (перша частина акту Т-Г), не зобов'язаний тут же і в той самий час купувати інший товар, тобто здійснювати акт Г-Т.
Це й зумовлює необхідність в функції грошей як засобу нагромадження.
Гроші як засіб платежу - функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
В умовах розвинутого товарного господарства гроші як засіб платежу пов'язують між собою велику кількість товаровласників, кожний з яких купує товари в кредит. В результаті розрив в одній із ланок платіжного ланцюга призводить до руйнування всього ланцюга боргових зобов'язань і виникнення масових банкрутств товаровласників. Проблема неплатежів за своїми боргами стоїть перед підприємцями всіх країн світу. Особливо гострою вона стала в Україні в 90-х роках. Прискоренню платежів між підприємствами може сприяти розширення використання таких видів кредитних грошей, як банківський вексель, електронні гроші та кредитні картки.
У сучасних умовах господарство є кредитним за своєю суттю, тому кредитні гроші виконують функцію - гроші як засіб обігу і платежу водночас.
Функція грошей як засобу нагромадження і заощадження - гроші, виступаючи загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику отримання будь-якого товару, стають загальним втіленням багатств, яке трансформується в капітал.
Тому в людей виникне прагнення до накопичення їх та заощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і заощадження грошей додаткового доходу власникові не приносить.
На відміну від попередніх двох функцій, гроші як засіб нагромадження повинні володіти здатністю зберігати вартість хоча б на певний період і бути реальними.
При металевому обігу ця функція виконувала економічну роль стихійного регулятора грошового обороту: зайві гроші направлялися в скарбниці, нестача поповнювалася за рахунок скарбів.
З розвитком товарного виробництва значення функції як засобу накопичення та заощадження зростало. Без накопичення та заощадження ставало неможливим здійснювати процесу відтворення. На відміну від простого товарного відтворення, коли гроші нагромаджувались у вигляді "мертвих скарбів", з розвитком виробництва підприємцю стало невигідно зберігати гроші, їх стали направляти в оборот щоб отримати прибуток. Крім того, акумуляція тимчасово вільних коштів - необхідна умова кругообігу капіталу. Саме створення грошових резервів на підприємстві забезпечує пом'якшення порушень, що виникають у окремого господарюючого суб'єкта, а резерви в масштабі країни - відсутність диспропорцій у національній економіці.
У той же час трансформація такої форми нагромадження не призводить до її повного зникнення. Утворення скарбів, або тезаврація (від грец. - скарб), відбувається і на приватному, і на державному рівнях.
У розвинутому товарному виробництві в ролі тезавранта виступає не тільки золото в зливках, а й ювелірні вироби, предмети розкоші, нерухомість, земля тощо.
Що ж стосується держави, то вона, як правило, створює золото-алмазний валютний резерв. При цьому її золоті запаси переважно формуються зі зливків золота, золотих монет та ювелірних виробів високої художньої цінності.
Нині все нагромаджене у світі золото (за оцінками фахівців, це майже 91 тис. т), існує у трьох основних формах:
- золото, яке держави зберігають у вигляді централізованих запасів у своїх казначейських і центральних банках (монетарне золото) у вигляді високопробних золотих зливків. Цей запас становить 35 тис. т. Найбільший запас золота мають США - 8,96 тис. т, Німеччина - 3 тис. т, Швейцарія - 2,6 тис. т.
США зберігає своє золото у фортеці Форт-Нокс (штат Кентуккі), а також у Вест-Пойнті (штат Нью-Йорк). Інші країни повністю або частково зберігають своє золото у США (федеральний резервний банк Нью-Йорка, сховища Манхетте-на), там міститься золото МВФ та золото більше ніж 70 країн;
В Україні на початок нового сторіччя золотий запас становив близько 5 т.
- золото, що належить приватним особам, банкам, фірмам. Це золото зберігається як у зливках різної маси, так і у вигляді ювелірних виробів, нумізматичних цінностей. Усього, за підрахунками фахівців, на цю форму припадає майже 24 тис. т золота.
- золото, що використовується в ювелірній та зубопротезній справах, а також в інших галузях промисловості (наприклад, в радіоелектронних приладах, побутовій, військовій та іншій техніці). На цю форму існування золота припадає приблизно 32 тис. т.
Виконання грошима функції засобу нагромадження є важливою передумовою розвитку кредитних відносин, за допомогою яких можна використовувати тимчасово вільні кошти, що утворюються в різних сферах господарства і населення для надання їх у позику підприємствам та організаціям інших галузей та окремим кредиторам.