- •Передмова
- •Модуль 1.Фінанси
- •1.2. Моделі фінансових відносин
- •1.3. Соціально-економічна сутність та функції фінансів
- •Тема 2. Фінансова система та фінансовий механізм
- •2.1. Фінансова система України: поняття, структура та загальна характеристика її сфер і ланок
- •2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- •2.2. Організаційні основи функціонування фінансової системи України
- •2.3. Сутність та складові елементи фінансового механізму
- •2.4. Зміст і принципи фінансового планування
- •2.5. Фінансовий контроль: зміст, принципи та види
- •Тема 3. Податкова система держави
- •3.3. Класифікація податків
- •3.4. Податкова політика та податкова система в Україні
- •3.5. Характеристика основних податків податкової системи України
- •Пряме оподаткування
- •Тема 4. Бюджет і бюджетна система держави
- •4.2. Бюджетний устрій та бюджетна система України
- •4.3. Бюджетний процес в Україні
- •4.4. Принципи і форми бюджетного фінансування
- •4.5. Бюджетний дефіцит і його вплив на розвиток економіки
- •Тема 5. Державні доходи та видатки
- •5.1. Економічна природа та класифікація доходів бюджетів
- •5.2. Склад доходів Державного бюджету України
- •5.3. Економічна природа та класифікація видатків Державного бюджету
- •5.4. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи
- •5.5. Склад видатків Державного бюджету. Таємні видатки
- •5.6. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України
- •11) Державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, Інформаційних агентств;
- •12) Фізичну культуру і спорт:
- •13) Державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
- •Тема 6. Державний кредит
- •6.2. Форми державного кредиту
- •6.3. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- •6.4. Державний борг, його формування і обслуговування
- •6.5. Управління державним боргом
- •Змістовий модуль 2.
- •7.2. Організаційні основи функціонування фінансів підприємств
- •7.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування
- •7.4. Формування фінансових результатів суб'єктів господарювання
- •Тема 8. Фінанси населення
- •8.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •8.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •8.3. Фінансові рішення домашніх господарств
- •8.4. Інвестиційна діяльність населення
- •9.2. Класифікація фінансових ринків
- •9.3. Інструменти фінансового ринку
- •9.4. Цінні папери як основний інструмент фінансового ринку
- •Тема 10. Міжнародні фінанси
- •10.2. Міжнародні фінансові організації і міжнародні фінансові інституції
- •10.3. Міжнародний фінансовий ринок
- •Модуль 2. Гроші та кредит
- •11.2. Форми грошей
- •11.3. Функції грошей та їх еволюція
- •Гроші як засіб обігу - у функції засобу обігу гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
- •Гроші як засіб платежу - функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
- •Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
- •Тема 12. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Суб'єкти грошового обороту
- •12.2. Форми грошового обороту
- •Міжбанківські розрахунки. Від ефективності міжбанківських розрахунків залежить безперервність нормального функціонування економіки.
- •12.3. Грошова маса та її показники
- •Грошова маса
- •Швидкість обігу грошей
- •12.4. Закон грошового обігу
- •Тема 13. Грошовий ринок
- •13.2. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор
- •Пропозиція грошей та механізм її формування. Під пропозицією грошей мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів м0, м1, м2, м3.
- •13.3. Характеристика облікового ринку та його особливості
- •13.4. Характеристика та операції міжбанківського ринку
- •Тема 14. Грошові системи
- •14.2. Еволюція грошових систем
- •14.3. Форми безготівкових розрахунків
- •14.4. Створення грошової системи України
- •Тема 15. Інфляція та грошові реформи
- •15.2. Вимірювання інфляції
- •15.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні
- •15.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
- •Тема 16. Валютні відносини та валютні системи
- •16.2. Валютний курс і способи його визначення
- •Методика визначення валютних курсів
- •Зіставлення ефективних витрат виробництва
- •16.3. Валютний ринок: сутність та основи функціонування
- •16.4. Валютна система та її розвиток
- •16.5. Формування валютної системи України
- •Тема 17. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •17.2. Номіналістична теорія грошей
- •17.3. Кількісна теорія грошей
- •Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •17.4. Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей
- •17.5. Сучасний монетаризм
- •Змістовий модуль 4.
- •Характеристика та ознаки кредитних відносин
- •18.2. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
- •18.3. Функції кредиту
- •18.4. Форми та види кредиту
- •Класифікація державних кредитів
- •18.5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- •Тема 19. Кредитні системи
- •19.1. Поняття про кредитну систему
- •19.2. Банківська система України і її характеристика
- •19.3. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Тема 20. Центральний банк та його роль в економіці
- •20.2. Функції центральних банків
- •20.3. Національний банк України та його функції
- •20.4. Грошово-кредитна політика нбу
- •20.5. Валютна політика та роль нбу в її реалізації
- •Тема 21. Банківські установи як основна ланка кредитної системи
- •21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- •21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- •21.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні
- •21.2. Класифікація та характеристика комерційних банків
- •21.3. Операції комерційних банків
- •Пасивні операції банків
- •Активні операції банків
- •Інвестиційні операції
- •Комісійно-посередницькі операції банків (банківські послуги)
- •21.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
- •Тема 22. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
- •22.1. Визначення та функції фінансових посередників
- •1) Проблеми макрорівня:
- •2) Проблеми мікрорівня:
- •22.2. Види фінансових посередників
- •Інвестиційні фінансово-кредитні установи
- •22.3. Банки і банківська система
- •Список літератури
Пропозиція грошей та механізм її формування. Під пропозицією грошей мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається із агрегатів м0, м1, м2, м3.
Пропозиція грошей- це та кількість грошей, що знаходиться в розпорядженні економічних суб'єктів, яку вони можуть спрямувати в оборот за сприятливих умов. Сукупну пропозицію грошей в економіці можна відобразити на рис. 13.6.
Рис. 13.8. Формування пропозиції грошей на макро- і мікрорівнях
Найкраща макроекономічна політика полягає у збільшенні грошей сталим темпом. Він має відповідати щорічному темпу потенційного зростання реального ВВП, тобто пропозиція грошей має стійко зростати на 3-5% за рік ("монетарне правило"). Згідно з твердженням монетаристів, дотримання цього правила усуває головну причину нестабільності економіки.
Пропозиція грошейзавжди протистоїть на ринку попиту на гроші.
На рівні окремого економічного суб'єкта (мікрорівні)пропозиція грошей залежить від змін, які відбуваються при їхньому розміщенні у фінансові активи, насамперед, від зміни відсоткової ставки (чим вона вища, тим більше грошей буде запропоновано у вигляді кредитів, і навпаки).
Загальний рівень пропозиції грошей, підтримання грошової рівноваги на ринку монетарного товару забезпечується банківською системою держави, виваженою високоефективною грошово-кредитною політикою.
Загальніша модель пропозиції грошей враховує роль центрального банку, поведінку комерційних банків і можливий відтік частини грошових коштів з депозитів банківської системи в готівку. Вона містить ряд нових змінних.
Грошова база (МВ) - сума готівкових грошей (С), які є в обігу поза банками, плюс мінімальні банківські резерви (TR):
Готівка поза банкамиє безпосередньою частиною пропозиції грошей, тоді як банківські резерви впливають на здатність банків створювати нові депозити, збільшуючи пропозицію грошей. Її ще називають грошима активної, або підвищеної, сили, оскільки грошовій базі властивий мультиплікативний вплив на пропозицію грошей.
Грошово-кредитний мультиплікатор- це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли до банку ззовні.
Механізм утворення нових безготівкових грошейможна показати в такій послідовності. Приймаючи різні види внесків на свої поточні рахунки, Банківські установизобов'язуються повернути клієнтам їхні внески в певні строки з виплатою певного відсотка.
Деяку частину, наприклад 10 % загальної суми депозитів, Банківські установиповинні зберігати в центральному банку як обов'язкові резерви. (Обов'язкові резерви - це частка банківських депозитів, яка, згідно з вимогами діючих нормативних і законодавчих актів, має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у центральному банку).
Якщо банк вважає за необхідне утримувати на резервному рахунку кошти понад цю суму, то такі кошти називають надлишковим резервом.
Видаючи кредит суб'єкту господарювання, банки перетворюють пасивні гроші на активну грошову масу. Банк відкриває рахунок, з якого боржник виписує чеки для розрахунків зі своїми кредиторами. Чеки надходять в інші банки, збільшуючи їхній депозитний потенціал і можливості кредитування. Таким чином, депозитні суми, надходячи в міжбанківський оборот, приводять до самозростання грошової маси.
Величина грошово-кредитного мультиплікатораяк коефіцієнта збільшення кількості грошей в обігу внаслідок операції на монетарному ринку визначається за формулою
де MR - норма обов'язкових резервів. У нашому випадку
Показник грошово-кредитної мультиплікаціїдає НБУ змогу здійснювати контроль за утворенням нових безготівкових грошей (банківських депозитів) як важливої складової частини загальної маси купівельних і платіжних засобів і, таким чином, дотримуватися вимог закону грошового обігу.
На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується під впливом фактичної грошової маси в обігу, яка й становить природну межу пропозиції грошей. Тому останню у відповідних умовах можна вважати постійним фактором, який не залежить від динаміки відсоткової ставки. Лише додаткова емісія здатна розширити пропозицію грошей понад природну межу.
Чим вищий рівень прибутку в суспільстві, тим більше укладається угод; чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки.
Попит на грошову масузменшується із збільшенням відсотка. Чим більший відсоток, тим менш розумно зберігати свої кошти у вигляді готівки. Краще мати їх у вигляді засобів, що дають прибуток. Зі зниженням відсоткової ставки попит на грошову масу зростає.
Грошовий ринокслід розглядати як механізм відносин між юридичними особами, які потребують коштів для свого розвитку, з одного боку, і організаціями й громадянами (населенням, домашніми господарствами), які можуть надати такі кошти, - з іншого.
Цей ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. Усі вони виконують декілька основних функцій, у чому й полягає їхня схожість:
- об'єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, закордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;
- трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);
- спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стійкість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через видачу опосередкованих позик за схемами:
- центральний банк - комерційний банк;
- комерційний банк - комерційний банк;
- комерційний банк - підприємство, населення;
- надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, покриття дефіциту бюджету.
Таким чином, грошовий ринок дає змогу здійснювати накопичення, оборот, розподіл і перерозподіл грошового капіталу між сферами національної економіки. Водночас це - синтез ринків різних засобів платежу. Як переконує досвід країн із розвинутою ринковою економікою, угоди на грошовому ринку опосередковуються, по-перше, кредитними інститутами (банківськими установами або іншими установами), які беруть у борг або надають грошові позики, по-друге - інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і обіг різного роду боргових зобов'язань, що реалізуються за гроші на обліковому ринку.
Отже, грошовий ринок може бути представлений ринком готівки і ринком боргових зобов'язань (облікових або боргових інструментів).