
- •Лекція 8. Ландшафтно-рекреаційна зона.
- •2. Комплексна зелена зона
- •4. Парки, сади, сквери, бульвари
- •5. Простори вільного часу: міста в рекреаційних районах
- •6. Методика визначення місткості курортів і зон відпочинку
- •7. Природно-заповідні території
- •8. Сучасна концепція культурної спадщини
- •9. Передумови і напрями охорони культурної спадщини
- •10. Методи охорони
- •11. Містобудівні новації в історичному середовищі
- •12. Історико-культурна спадщина в умовах ринку
- •Словник Ключові слова і поняття
Лекція 8. Ландшафтно-рекреаційна зона.
Курортно-рекреаційні і природно-заповідні території.
Історико-культурна спадщина міста
Структурово-логічна схема змісту лекції
ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ЗОНА
1. ФУНКЦІЇ І РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТА У ФОРМУВАННІ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
Система зелених і обводнених територій міста відіграє велику і багатообразну роль у формуванні міського середовища, його збереженні і оздоровленні.
Просторова організація озеленених територій спрямована на здійснення трьох функцій:
а) поліпшення санітарно-гігієнічного стану міського середовища;
б) організація дозвілля і відпочинку населення;
в) естетичне вдосконалення міського середовища.
а) Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень і обводнення пов'язана із зниженням несприятливої дії навколишнього середовища на людину.
Перше завдання – зниження несприятливої дії природних чинників (сильних вітрів, перегріву, зайвої сухості або перезволожування повітря), захист від забруднення атмосфери і шуму, оберігання доріг і відкритих просторів від занесень.
Спеціальними дослідженнями встановлені межі умов найбільшого ступеня комфорту середовища, що оточує людину. За допомогою зелених насаджень можна в значній мірі регулювати ці параметри, з тим, щоб наблизити їх до оптимальних.
Проведені дослідження показали, що зелені насадження впливають на температурно-воложистий режим: навіть невеликий зелений масив знижує температуру влітку на декілька градусів не тільки усередині себе, але і в прилеглих районах. При цьому створюється постійне переміщення повітряних мас від зелених масивів з менш прогрітим повітрям до навколишніх районів забудови з теплішим повітрям. Причому різниця температур може досягати 10…12 о С, а швидкість руху повітря – 1 м/с.
Важливу роль грають зелені насадження в процесі газообміну: вони поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Зелені насадження по-різному беруть участь у цьому процесі: тополя берлінська в 7 разів більше за ялину звичайну поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень, дуб – в 4,5 разів, липа – в 2,5. При підборі дерев і чагарників для міських умов слід враховувати цю особливість.
Зелені насадження з успіхом можна використовувати для очищення міського середовища від пилу і газу. Встановлено, що багато рослин затримують на пластинах свого листя велику кількість пилоподібних частинок (в облиствленому стані – 42,2%, а за відсутності листя – 37,5 %). Запилення серед зелених насаджень в 2-3 рази менше, ніж серед забудови. Ботанічний сад МДУ ім. Ломоносова в Москві знижує запиленість повітря на 30-40%.
Рослинність здатна поглинати газоподібні відходи промислових виробництв і транспорту. Для посадок, що ізолюють підприємства з газоподібними відходами, вибирають рослини, стійкі токсичним забрудненням повітря і що засвоюють з атмосфери значну кількість цих забруднень.
Санітарно-гігієнічні вимоги до житлової забудови передбачають необхідність захисту житлових масивів від шуму. Одним з головних джерел шуму на міських магістралях є автотранспорт. Проведені дослідження показують, що навіть в безлистому стані зелені насадження знижують рівень шуму на 2...6 дБ. Зелені насадження поглинають до 24% звукової енергії, а її частину, що залишилася, відбивають, розсіюючи її по всіх напрямках.
Друге завдання пов'язане із заходами щодо зміцнення берегів водоймищ і схилів ярів від руйнування, протидія обвальним явищам, здуванню ґрунту, селевим потокам, піщаним і сніжним бурям, освоєнню порушених територій – гірських вироблень, кар'єрів, териконів. Порушені території займають у ряді міст значну частину міської землі і є джерелом подальшої деградації природних компонентів ландшафту. Формування на їх базі озеленених зон відпочинку, санітарно-захисних зон, сільськогосподарських угідь вирішує не тільки задачу раціонального використання землі, але і охорону природного комплексу міста.
б) Роль зелених насаджень в організації відпочинку населення визначається програмою культурно-просвітницьких заходів, спорту, розваг на відкритому повітрі. Ця програма диктує склад озеленених територій і їх ієрархічну організацію в межах сельбищної території і за її межами.
в) Зелені насадження мають важливе архітектурно-планувальне значення. У збагаченні архітектурного образу забудови житлових районів важлива роль відводиться ландшафту. За допомогою ландшафту можна помітно збагатити міські краєвиди, додати риси індивідуальної виразності будь-якому району міста. Використання наявного рельєфу, берегів різних водоймищ в поєднанні з елементами ландшафтної архітектури додає своєрідність окремим районам і місту в цілому.