Лекція 5. Соціально-економічна база формування міст.
Функціональне зонування і планувальна структура поселень.
Структурово-логічна схема змісту лекції
1.СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БАЗА ФОРМУВАННЯ МІСТ
2. МІСТО ЯК СИСТЕМА
Складне ціле, яким є місто, може успішно працювати тільки в тому випадку, якщо воно влаштоване системно. Місто має бути системою по суті. Воно складається з різних за призначенням частин, які доповнюють одна одну, знаходяться у відносинах взаємозв'язку і взаємозалежності. Складовим частинам міста властиві відповідність, визначене їх функціями взаєморозташування, охоплення зв'язками. Всі функціональні частини міста об'єднані спільністю ресурсної бази, яку має в своєму розпорядженні міська територія. Всі вони беруть участь у формуванні міського середовища. Зміни одних спричиняють за собою зміни інших.
З погляду системного підходу місто є сукупністю трьох основних підсистем: економічна база; населення; сфера життєзабезпечення.
Кожна з них має свою специфічну територіальну організацію, а всі вони формують загальноміську планувальну структуру. Своєрідність міста як складної системи полягає і в тому, що воно включає соціальні, технічні і природні елементи.
Саме під час містобудівного проектування виконується пошук раціональних рішень, які забезпечували б економічний ефект у сфері будівництва й експлуатації об'єктів. Для виконання раціональних рішень проводиться соціально-економічні дослідження в питаннях розміщення і територіальної організації виробництва, в розміщенні і просторовій організації невиробничої сфери, у вивченні соціально-демографічних аспектів, соціально-екологічні та соціально-психологічні дослідження.
В основі містобудування лежать три найважливіші соціальні категорії людського життя: праця, побут і відпочинок.
Праця є головною сферою діяльності людської спільноти. Тому головне завдання містобудівників полягає в створенні найбільш сприятливої матеріальної сфери для виконання трудової діяльності населення. Успіх рішення цієї задачі залежить від комплексного розміщення промислових підприємств, раціонального архітектурно-планувального рішення промислових районів, від створення нових прогресивних типів виробничих будівель і споруд.
Побут – одна з найважливіших сфер людського життя і суспільства в цілому. Створення якнайкращих умов у забезпеченні побуту людей у першу чергу обумовлене забезпеченням їх житлом. Одночасно з цим у поняття побуту включається також ціла система масового суспільного обслуговування різних рівнів. Сюди входить забезпечення населення дошкільними і шкільними навчальними закладами, торговим обслуговуванням, об'єктами громадського харчування, зв'язками і т.д.
Відпочинок – необхідна потреба людського існування, спосіб збереження здоров'я і відновлення працездатності. Рішення цієї проблеми пов'язане з будівництвом лікувальних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, спортивних споруд, кінотеатрів, бібліотек і т.д.
На дисципліну «Містобудування» покладається завдання навчити студентів створювати необхідний порядок об'єктів забудови, в розташуванні окремих будівель і споруд з тим, щоб забезпечити соціально-економічну і функціональну доцільність з одночасним збереженням архітектурно-художньої узгодженості в розміщенні, як окремих будівель, так і міста в цілому.
Отже, основним чинником, що визначає перспективи розвитку міста і формування його забудови, є його соціально-економічна база. Вона охоплює містоутворювальну сферу 5.1., містобслуговуючу сферу 5.2 і містозабезпечуючу сферу 5.3. Їх особливість - тісний взаємозв'язок.
До містоутворювальної сфери відносять:
- всі промислові підприємства, за винятком тих, які обслуговують тільки потреби населення цього міста;
- підприємства й організації зовнішнього транспорту (залізничного, морського, річкового, повітряного й автомобільного);
- будівельно-монтажні організації; вищі і середні спеціальні навчальні заклади;
- адміністративні, суспільні, господарські, курортні й оздоровчі організації позаміського значення.
Підприємства і організації містоутворювальної сфери задовольняють потреби соціально-економічної системи вищого рангу – область, регіон, держава.
У більшості міст України основа містоутворювальної сфери – промисловість. Базовими галузями, наприклад, в Горловці, Червонограді, Марганці є гірничодобувна; хімічна промисловість наявна в Калуші, Лисичанську, Сіверодонецьку; металургійна у Дніпродзержинську, Маріуполі, Нікополі, Алчевську, а також їх поєднання у таких містах як Донецьк, Кривий Ріг. Головними місто утворювальними галузями більшості крупних міст України є машинобудування (Дніпропетровськ, Харків, Запоріжжя, Кременчук, Краматорськ, Миколаїв тощо).
Особливе місце займають міські поселення з містоутворювальною курортною функцією (Ялта, Алушта, Євпаторія, Трускавець), а також при крупних енергетичних об'єктах (Енергодар, Кузнецовськ).
У сучасних умовах все більш актуальним стає регіональний аспект містоутворювальних проблем, наприклад, залежність розвитку міста від його регіонального значення. Функції міста не обмежуються задоволенням потреб його населення, а виходять далеко за його межі.
Завдяки науково-технічному прогресу, зокрема, удосконаленню транспортних засобів, значно збільшується вплив чинників «сусідства» міст. При визначенні перспектив розвитку міст і чисельності населення, враховуються не тільки їх власні ресурси (людські, територіальні, енергетичні). Показники потенційних можливостей розвитку кожного міста характеризують їх регіональну сукупність. Особливого значення це набуває для промисловості, тому що взаємопов'язані прогнози розвитку міст сприяють підвищенню комплексності промислового виробництва, розширенню кооперації, формуванню промислових вузлів. Розвиток промисловості сприяє розвитку транспорту та капітальному будівництву.
У багатьох містах із недостатнім розвитком промисловості істотну роль у формуванні містоутворювальної бази відіграє сільське господарство, адміністративні та господарські установи позаміського значення. Промисловість у таких містах – переважно харчової спрямованості і має, в основному, обслуговуючий характер.
Містообслуговуюча сфера 5.2 пов'язана із забезпеченням процесів життєдіяльності населення і задовольняє його соціокультурні потреби. Мережа суспільного обслуговування населення складається з дитячих, шкільних і культурно-просвітницьких установ, об'єктів охорони здоров'я, фізкультурних і спортивних споруд, підприємств торгівлі та громадського харчування і побуту. Величина і місткість цих об'єктів знаходиться у прямій залежності від величини міста, його народногосподарського значення в територіальному розподілу праці, особливостей функціонально-територіальної структури, а також потреб населення в установах культурно-побутового обслуговування.
Установи КПО повинні забезпечити населення всіма видами послуг повсякденного, періодичного, епізодичного попиту, повнотою обслуговування і пропорційністю розвитку окремих галузей системи обслуговування населення з розрахунку на 1000 жителів.
Підприємства обслуговування за значенням поділяються на загальноміські і районні. Перші зосереджені в основному в центральних районах міста або утворюють розвинену систему спеціалізованих центрів.
Більшість обслуговуючих установ належать до галузей міського господарства і задовольняють побутові, комунальні і соціокультурні потреби населення.
Системи міського обслуговування, (частина з яких виробничі) територіального комплексу міста і входять до складу містозабезпечуючої сфери 5.3.
Містозабезпечуюча сфера 5.3 пов'язана з функціонуванням і розвитком матеріально-технічної бази міста, виробництвом послуг, інформації. Містозабезпечуюча сфера охоплює підприємства і організації житлово-комунального господарства, промислові підприємства місцевого значення, міського пасажирського транспорту, ремонтно-будівельні організації і т.д.
Для містозабезпечуючої сфери характерна розвинена структура міських (внутрішніх) і регіональних (зовнішніх) зв'язків.
Між містозабезпечуючої і містоутворювальною сферами існує нерозривний зв'язок. Підприємства містозабезпечуючої сфери надають підприємствам містоутворювальної сфери необхідні для їх виробничої діяльності матеріально-технічні ресурси і послуги (вода, електроенергія, тепло, газ, з санітарне очищення території тощо). У свою чергу підприємства містозабезпечуючої сфери споживають продукцію підприємств і організацій містоутворювальної сфери (устаткування, сировина і т. д.).