Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
16-04-2013_12-46-33 / 5. Соц│ально-економ│чна база формування м│ст. Функц│ональне зонування │ планувальна структура поселень.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.78 Mб
Скачать

17. Особливості планування і забудови малих міст

До малих населених місць в Україні відносять малі міста, селища і сільські населені пункти. Малі населені місця – найбільш численна категорія поселень, характерною особливістю якої є велика різноманітність умов і форм розвитку у складі систем розселення 3.9. Вони диференціюються за величиною, народногосподарським профілем, положенню і роллю в системах розселення, темпами розвитку.

У зв'язку з особливостями формування планувальної структури малі міста поділяються за чисельністю населення на три групи: до 10 тис. чол.; від 10 до 20 тис. чол.; від 20 до 50 тис. чол.

Окремі фактори територіально-виробничої бази розвитку малих міст, їх історичного і економічного розвитку зумовили формування декількох типів малих міст, що об'єднуються за подібністю містоутворювальної сфери 5.1, тобто характеру виконуваних функцій. При цьому за переважаючою функцією виділені п’ять основних типів малих міст:

  1. промислові міста (зокрема транспортні вузли), наприклад Доброполье, Селідове, Дебальцеве, Іловайськ Донецької області;

  2. організаційно-господарські і культурно-побутові центри сільськогосподарських районів – Волноваха (рис. 5.17), Мар’їнка, Олександрівка;

  3. курортні, оздоровчі, туристські центри – Святогірськ, Новоазовськ;

  4. міста – наукові центри;

  5. багатофункціональні поселення, що виконують 2 -3 і більше функцій – Амвросієвка (рис.5.18) – адміністративний центр однойменного промислового району, промисловий центр, митний пункт.

Планувальна специфіка малого населеного пункту полягає в якісній своєрідності його архітектурно-планувальної структури, обумовленій величиною, народногосподарською спеціалізацією, роллю і положенням населеного пункту в системі розселення.

Із величиною і народногосподарською спеціалізацією міста пов'язані особливості функціональної організації території населеного пункту. У малих містах з населенням понад 20 тис. чол. існують об'єктивні передумови формування всіх характерних для міста зон. У містах же з чисельністю населення менше 20 тис. чол., а також в селищах і селах слід виділяти тільки основні зони: сельбищну і промислово-виробничу. Разом з тим в малих населених місцях залежно від їх функціонального типу з'являється необхідність формування додаткових функціональних зон. У містах (районних центрах )– аграрно-промислових, у курортних центрах – курортно-рекреаційних зон, що включають санаторії, будинки і бази відпочинку, дитячі оздоровчі установи, а також обслуговуючі їх об'єкти.

У містах науки може бути виділена науково-виробнича зона, сформована з науково-дослідних установ, експериментальних і дослідних виробництв.

Рис.5.17.Схема генерального плану м. Волновахи Донецької області

Населення на 01.01.2006 р. склало 25,6 тис. осіб.

Волноваха – місто обласного підпорядкування, центр однойменної районної і міської ради, крупний залізничний вузол, розташований у 60 км від обласного центру. За економіко-географічним положенням місто розташоване в центральній частині Південно-донбасівського промислового району. З півночі на південь через місто проходить залізнична магістраль МШС, яка ділить його на східну і західну частині. Зі сходу в 600 м від житлової забудови через територію міста проходить автодорога загальнодержавного значення Донецьк-Маріуполь.Житловий фонд - 474,0 тис м2 загальної площі. Садибна одноповерхова забудова займає велику частину сельбищної території міста. Середня житлова забезпеченість - 18,1 м2 загальній площі на 1 людину.Основу народногосподарського комплексу складає залізничний транспорт, підприємства харчової промисловості, будівельних матеріалів, автотранспорт. У Волновасі зосереджена мережа установ і підприємств обслуговування, що має як місцеве, так і міжселенне значення. На одного жителя доводиться 5,1 м2 зелених насаджень загального користуванні. Загальна протяжність вулиць 122,7 км.

Рис.5.18. Схема генерального планування Амвросієвки Донецької області.

За станом на 01.01.2006 р. населення р. Амвросієвки 22,4 тис. жителів.

Амвросієвка є містом районного підпорядкування, центром однойменного району і міськради Донецької області, розташована в південній частині Донецького кряжа, на відстані 82 км від обласного центру. Найближча залізнична станція "Амвросієвка" розташована на одній із старих магістральних залізничних ліній Харків-Ростов. Загальна площа території міста складає 1250 га. На даний час у місті функціонує 11 промислових підприємств. Основу народногосподарського комплексу складає промисловість будматеріалів. Це ЗАТ "Цемремонт", ВАТ "Стромацемент", ВАТ "Сталеве литво". Значне місце посідають підприємства харчової і місцевої промисловості: харчовосмакова фабрика, хлібозавод, хлібокомбінат, ВАТ "Молоко", консервний завод, Кутейниківський хлібоприймальний комбінат, ЗАТ "Спецодяг", комбікормовий завод. В основному місто забудоване індивідуальними одноповерховими будинками. Житловий фонд міста це понад 500 тис. м2 загальної площі. Середня житлова забезпеченість - 21,7 м2 загальній площі на 1 людину. Площа зелених насаджень загального користування складає 17,6 га, тобто 7,6 м2 зелених насаджень на людину. Загальна протяжність вулиць 148,2 км

У малих містах і селищах, що характеризуються невисокими темпами розвитку, проте мають нешкідливі санітарно-гігієнічні виробництва, підчас їх архітектурно-планувальної організація слід керуватися принципом комплексного архітектурно-планувального рішення.. Відповідно до цього в місті виділяються поліфункціональні зони, що відрізняються за типом, щільністю і поверховістю забудови:

- урбанізована;

- слабко урбанізована;

- сільська

Кожна із зон складається з територій різного функціонального призначення (комунально-складські, промислові, транспортні, громадські установи, житлові, зелені насадження) на основі їх функціональної сумісності.

При цьому в районних центрах формуються всі вказані зони, в селищах і селах – міжгосподарських центрах тільки урбанізована, тоді як у наукових центрах сільська зона не формуються зовсім.

Урахування малої величини населеного пункту вкрай необхідне при встановленні характеру й інтенсивності зв'язків між його окремими структурними елементами. Зважаючи на можливість розміщення всіх або більшості місць прикладання праці в пішохідній доступності, планувальна структура малих населених місць повинна формуватися в значній мірі на основі пішохідних зв'язків.

Проте при проектуванні слід враховувати, що роль пішохідних зв'язків у формуванні планувальної структури малого населеного місця істотно змінюється залежно від величини і конфігурації його території. За цією ознакою серед малих населених місць слід виділяти поселення, що мають компактну, лінійну, розчленовану і розосереджену структуру (табл. 5.3).

У населених місцях з чисельністю населення до 10 тисяч чоловік, які мають в більшості випадків невеликою територією, пішохідні зв'язки слід розглядати як основний вид зв'язків. При чисельності населення від 10 до 50 тис. чол. і компактній структурі будь-який вид громадського транспорту розглядається лише як система, що створює додатковий комфорт.

У містах з розчленованою і розосередженою планувальною структурою застосування громадського транспорту незалежно від чисельності населення міста є, як правило, необхідним.

Близькість до природного оточення, можливість встановлення екологічної рівноваги між штучним і природним середовищем – специфічна межа малого населеного пункту, одна з основних його переваг. Збереження і розвиток цієї переваги, забезпечення повсякденних широких контактів населення з природним оточенням, створення найбільш сприятливих умов для організації різних видів короткочасного відпочинку слід враховувати в процесі планувальної організації малих населених місць. Це знаходить віддзеркалення у функціональному зонуванні території, організації системи шляхів, вулиць і площ. Розміри малого міста створюють можливість фактично з будь-якої частини території сприймати його як природне оточення і дозволяють розглядати мале поселення як єдиний ансамбль на тлі природи.

Умови формування планувальної структури малих населених місць

Таблиця 5.3.

Структура

Без перешкод для територіального розвитку

За наявністю перешкод територіального розвитку

Природні

перешкоди

Штучні

перешкоди

Поєднання

природних і

штучних перешкод

I –нерозчленована компактна

Схема основних вулиць і доріг

Характер розвитку

не переривчасте, компактне,

концентричне

не переривчасте, компактне, радіальне

не переривчасте, компактне,

концентричне

не переривчасте, компактне, радіальне

I а–нерозчленована лінійна

Схема основних доріг і вулиць

Характер розвитку

не переривчастий, компактний

не переривчастий, лінійний

не переривчастий, лінійно-радіальний

II–розчленована

Схема основних вулиць і доріг

Характер розвитку

дискретний

дискретний

III-розосереджена

Схема основних вулиць і доріг

Характер розвитку

комбінований

комбінований

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.