- •Лекція 5. Соціально-економічна база формування міст.
- •3. Чисельність населення і трудові ресурси
- •4.Народно-господарський комплекс міста 5.7
- •5. Міське господарство
- •6. Економіка житлової забудови
- •7. Функціональне зонування і планувальна структура поселень
- •8. Функціональне зонування території міста
- •9. Сельбищна зона
- •10. Зона загальноміського центру
- •11. Виробнича зона
- •12. Ландшафтно-рекреаційна зона
- •13. Планувальна структура і розвиток міста
- •14. Поняття каркасу містобудівної системи
- •15. Типологія і умови формування планувальної структури населених місць
- •16.Концепції планувальної структури міст і міської агломерації
- •17. Особливості планування і забудови малих міст
- •Словник Ключові слова і поняття
10. Зона загальноміського центру
Планувальна структура загальноміського центру формується як лінійно-вузлова система. Вузлові елементи структури розташовуються на перетині магістральних вулиць переважно загальноміського значення, в транспортно-пересадкових вузлах різних видів громадського транспорту, (включаючи метрополітен), лінійні – уздовж транспортно-комунікаційних коридорів, зокрема, магістралей безперервного руху.
Територіальний розвиток центру здійснюється в напрямах основних транспортних зв'язків з периферійними районами і приміською зоною 3.18.
Площа території загальноміського центру розраховується виходячи з питомого показника потреби в цих територіях, який складає 5 – 8 м2/осіб. і перспективної чисельності населення. При цьому в містах, розташованих в IIIБ і IVВ кліматичних підрайонах, слід застосовувати нижню межу показника або навіть зменшувати його до 4 м2/ос., а в IIВ і IIIВ кліматичних підрайонах питомий показник може бути збільшений на 15 – 30%, але складати не більше 10-12 м2/ос.
Питома вага загальноміського центру і його основних складових у балансі території міста і самого центру складає:
Центр в місті 3,5 – 5%
(у малих містах не більше 8%)
Ядро в центрі 30 – 35%
Громадські території в ядрі центру 60 – 70%
На території центрального ядра загальна площа фондів громадської забудови може складати не більше 60% від загальної площі житлового фонду. Щільність населення в центрі при середній поверховості забудови в 6 поверхів повинна складати не менше 200 - 210 мешканців на гектар, що дозволить уникнути його обезлюднення вночі.
До складу загальноміського центру входять об'єкти й установи обслуговування, що мають різні за значенням функції:
провідні – управлінські, судові, суспільні, ділові, культурно-просвітницькі, духовно-релігійні, видовищні, наукові, інформаційні;
супутні – комерційна і сервісно-збутова діяльність, громадське харчування, побутове і комунальне обслуговування, зв'язок, транспорт, відпочинок, туризм;
незалежні – освіта, науково-виробнича діяльність, охорона здоров'я, спорт і т. д.
Функціональне зонування 1.19 і планувальна структура 3.3 загальноміського центру залежать від природних і містобудівних умов. Так, в містах, розташованих на березі річок, з виходом забудови на прибережні території і включенням річок у планувальну структуру міста, розвиток центру здійснюється на одному або обох берегах, у приморських містах – уздовж прибережної смуги або з виходом до неї. При формуванні міського центру враховується внутрішній масштаб міського середовища і широкі річкові або морські акваторії, значна увага приділяється побудові силуетів, панорам забудови берегів
У місцях щільного скупчення центральних функцій формуються відповідні комплекси суспільних споруд – суспільні центри, найбільш виразна забудова, архітектурні ансамблі, домінанти.
У центральному ядрі враховуються різні особливості історичного середовища, зберігається існуючий масштаб планування і забудови, розвиваються його високі естетичні якості, формується система пішохідних вулиць і площ, інших відкритих просторів.