Аудит вилученого капіталу

Мета аудиту– встановити законність здійснених операцій щодо вилучення капіталу.

Основні завдання аудиту– встановити правильність: викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо; відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо вилученого капіталу.

Аудит неоплаченого капіталу

Мета аудиту– встановити законність та достовірність операцій щодо неоплаченого капіталу.

Основні завдання аудиту неоплаченого капіталу– встановити: правильність визначення сум неоплаченого капіталу на основі перевірки дотримання строків оплати статутного капіталу; склад неоплаченого капіталу; своєчасність погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу; правильність відображення неоплаченого капіталу в облікових регістрах; реальність дебетового сальдо за рахунком «Неоплачений капітал».

52. Організація та методика аудиту поточних зобов'язань та кредитних операцій

Мета аудиту кредитних операцій — встановити до-тримання законодавства щодо використання та погашення кре-диту банку, правильність відображення кредитних операцій у бу-хгалтерському обліку.

Завдання аудиту — встановити:

• наявність усіх документів щодо оформлення кредитів;

• щомісячне нарахування відсотків та правильність їх відо-браження за джерелами покриття;

• дотримання встановлених правил з оцінювання та оформ-лення застави при отриманні кредиту;

• цільове використання одержаних підприємством кредитів;

• своєчасність погашення основного боргу та нарахованих відсотків;

• наявність непогашеної заборгованості підприємства за пози-ками банку;

• наявність та правильність оформлення всіх документів за отриманими довгостроковими кредитами;

• забезпеченість необхідними ресурсами, обсягами капіталь-них вкладень та підрядних робіт;

• наявність та правильність оформлення всіх документів за операціями лізингу;

• правильність віднесення на рахунки бухгалтерського обліку сплачених відсотків за користування кредитом (у тому числі за простроченими кредитами);

• обґрунтованість віднесення відсотків за користування кре-дитами до собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від джерела отримання кредиту, а також суми відсотків.

Джерела інформації для аудиту довгострокових і поточних зобов’язань:

1) наказ про облікову політику підприємства;

2) первинні документи з обліку довгострокових і поточних зо-бов’язань;

3) облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов’язань;

4) аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5) звітність.

Мета аудиту операцій із зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних відносно наявності зобов'язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці,

національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов'язань у звітності господарюючого

суб'єкта.

Джерелами інформації для аудиту і ревізії операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями є:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов'язань

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов'язань

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність