39 .Фактори, що впливають на обсяг вибірки. Інтерпретація результатів вибірки.

Вибірка в аудиті — це процес вибору й аналізу частин даних з метою отримання інформації чи оцінки стану всієї сукупності.

Під вибірковою перевіркою розуміють використання аудиторських процедур стосовно менш ніж 100 % бухгалтерських записів або показників фінансової звітності, що дозволять аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики відібраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних.

При вибірковому дослідженні підлягає аудиту вся генеральна сукупність, але конкретно перевіряється тільки її визначена частина, що відібрана за певними правилами.

Якщо аудитор правильно організував та виконав вибіркове дослідження, він одержує досить вірні та точні аудиторські свідчення, що характеризують усю сукупність у цілому з незначним рівнем інформаційного ризику, і на цій підставі він може формувати аудиторський висновок про всю генеральну сукупність.

Фактор	Вплив на обсяг вибірки
Допустимий ризик вибірки	Чим нижче ризик, тим більший обсяг вибірки
Довіра до внутрішньогоконтролю	Чим вище довіра, тим менше обсяг вибірки
Значення помилки для цілей аудиту	Чим вище значення, тим більше обсяг вибірки
Передбачуваний розмір помилки	Чим вище розмір і частота виникнення, тим більше обсяг вибірки
Найбільш однорідні угруповання	Наявність однорідної угруповання знижує обсяг вибірки
Число одиниць перевіряємої сукупності	Чим вище число одиниць, тим більше обсяг вибірки

Для інтерпретації результатів вибіркової перевірки аудитор повинний:

1.Проаналізувати кожну помилку, що потрапила у вибірку. Якщо у вибірці немає грошових помилок, та, можна зробити висновок про вірогідність сукупності, що перевіряється. Навпаки, при виявленні помилок варто установити їхній характер, сутність і причини виникнення, вплив на інші ділянки обліку. Аудитору важливо з'ясувати, носять ці помилки випадковий характер чи викликані недоліками організації внутрішнього контролю і системи управління в цілому. Характер і причина помилки впливають на її значимість для оцінки вірогідності даних усієї сукупності. Так, помилка, що з'явилася результатом шахрайства персоналу, не обов'язково вплине на вірогідність фінансової звітності, але стане тривожним сигналом для клієнта. Невірно зазначена кореспонденція рахунків по операції може спричинити інші помилки в облікових записах. Помилка в підрахунку сальдо по рахунку напевно спотворить дані балансу і т.п.

2.Екстраполювати отримані при вибірці результати на всю сукупність, що перевіряється. При цьому методи поширення результатів вибірки на всю сукупність повинні відповідати методам побудови вибірки. Так, якщо сукупність була розбита на групи, то поширення проводиться у відношенні кожної з них. Навпаки, виявлення помилок по попередньо виділеним індивідуально значимим елементам, що перевірялися суцільним методом, не вимагає поширення на всю сукупність.

3.Оцінити ризики вибірки. Аудитору необхідно переконатися, що помилка в сукупності, що перевіряється, не перевищує припустимої величини. Для цього порівнюється помилка сукупності, отримана за допомогою поширення, з припустимою помилкою. Якщо перша помилка перевищить припустиму,. варто повторно оцінити ризик вибірки і, якщо він виявиться прийнятним, розширити коло аудиторських процедур чи застосувати альтернативні процедури.

Аудитор повинний фіксувати у своїй робочій документації всі стадії проведення вибірки й аналіз її результатів.