12. Особливості проведеня аудиту

Відповідно до Закону Україні "Про аудиторську діяльність" аудит провадиться з метою визначення достовірності звітності суб'єктів господарювання, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим

нормативам. Згідно зі ст. 8 Закону про це має бути зазначено в аудиторському висновку.

Основні задачі аудиту– збирання та обробка достовірної інформації про фінансову діяльність суб’єкта господарювання і на цій основі аудиторського рішення.

Крім того аудит повинен адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється і для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація в

бухгалтерській документації достатня і достовірна.

Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.Такими завданнями є:

1. Упевнитись у правомірності створення підприємства і без-перервності його функціонування.

2. Ознайомитись із системою господарювання і управління (знання бізнесу клієнта).

3. Оцінити надійність системи внутрішнього контролю.

4. З’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку.

5. Проконтролювати правильність здійснення основних гос-подарських процесів (постачання, виробництво, збут).

6. Переконатись у повноті первинної документації.

7. Проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерсь¬кого обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах.

8. Перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності.

9. Перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать).

10. Перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання.

11. Перевірити правильність ведення бухгалтерських записівта їх відповідність звітному періоду.

12. Встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству.

13. Упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності).

14. Висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.

Для того щоб скласти свою думку про достовірність фінансової звітності, аудитор повинен мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія — це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.

Однак існують причини, які заважають аудиторові виявити істотні неточності й перекручення, а саме:

• використання неправильних тестів під час перевірки;

• обмежувальні фактори, притаманні системам бухгалтерсь-кого обліку і внутрішнього контролю (наприклад можливість змови посадових осіб);

• той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше переконливий, ніж остаточно стверджувальний характер.

Хоч аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, це не звільняє керівництво цього підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності. А процедура засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), як цього вимагають Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні установи, не означає солідарну відповідальність за достовірність і повноту фінансової звітності з керівництвом підприємства, що перевіря-ється.

Функціональні завдання аудиту. Крім основних завдань, аудит може залежно від конкретних ситуацій вирішувати низку функціональних завдань. До них відносяться:

• коригування. Передбачається, якщо за результатами прове-деного аудиту аудитором були зроблені негативні висновки (в цілому або в будь-якій частині), аудитор може за проханням клієнта дати рекомендації щодо виправлення виявлених помилок. У завдання коригування не входить безпосереднє виправлення помилок самим аудитором;.

• оперативний контроль. Передбачається проведення перма-нентного аудиту, тобто систематичного контролю безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта для попередження помилок або вибору оптимальних варіантів рішень. Діяльність аудитора щодо попередження помилок зводиться до розробки рекомендацій, правильних або оптимальних рішень або надання варіантів альтернативних рішень. Аудитор сам не може безпосередньо приймати рішення за клієнта.

• стратегічне завдання — обґрунтування оптимальної або пропонування альтернативних стратегій і перспективної програми розвитку будь-якого аспекту діяльності підприємства в цілому.