24. Аудиторські процедури та їх класифікація

Для того щоб провести процедури, які відрізняються за своїм характером (процедури оцінки ризиків, або тести контролю чи процедури по суті) аудитор виконує послідовність дій. Сукупність та послідовність певних дій (типів аудиторських процедур) і визначає конкретний характер процедури.

На зміст аудиторських процедур впливають такі фактори:

• види діяльності суб'єкта перевірки;

• форма і система обліку;

• система внутрішнього контролю;

• застосування електронної обробки даних в системі бухгалтерського обліку.

Важливе теоретичне і практичне значення для розвитку аудиту має науко­во обгрунтована класифікація аудиторських процедур.

За відношенням до суб'єкта перевірки процедури аудиту поділяються на погоджені і незалежні. Погоджені аудиторські процедури узгоджуються з кліє­нтом до початку аудиту і переслідують мету задовольнити його запити щодо організації перевірки та отримання інформації про фактичний стан справ на підприємстві.

До погоджених процедур належать:

• опитування і аналіз;

• перерахунок, порівняння та інші види перевірки точності;

• спостереження;

• вивчення;

• одержання підтверджень.

Незалежні аудиторські процедури проводяться аудитором відповідно до міжнародних і національних стандартів аудиту за певною системою способів і прийомів і не підлягають обов'язковому узгодженню з клієнтом. Ці процедури використовуються аудиторами для одержання доказів щодо повноти, точності і достовірності даних бухгалтерського обліку.

Незалежні процедури бувають двох видів:

• тести господарських операцій;

• аналітичні процедури.

Аудиторські процедури за відношенням до об'єктів аудиту поділяються на загальні і часткові.

Загальні аудиторські процедури не визначають конкретну методику пере­вірки окремих об'єктів аудиту. Вони однаковою мірою використовуються при перевірці основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, заробітної плати, витрат на виробництво тощо.

25. Види аудиторських тестів та їх роль у процесі аудиторської перевірки

Використовують два види тестів: наскрізні тести та тести узгодженості відповідності.

Наскрізні тести використовуються у випадках, коли необхідно простежити за наявністю контролю від моменту появи первинного документа про господарську операцію до відображення її в облікових регістрах і фінансовій звітності.

За допомогою тестів на відповідність перевіряється ефективність системи внутрішнього контролю, її здатність в короткий термін виявити та виправити можливі помилки.

Ці тести відрізняються один від другого об'єктами, прийомами контролю та його результатами (табл. 5.9.).

Таблиця 5.9. Тести контролю та їх відмінність

Ознаки контролю	Тести
	Наскрізні	відповідності (узгодженості)
Мета	Наявність контролю	Ефективність контролю
Об'єкт	Система контролю у цілому на підприємстві.	Сильні сторони контролю.
Прийоми	Обстеження, опитування, спостереження, вивчення документів, зустрічна перевірка, взаємний контроль, інвентаризація.	Обстеження, опитування, спостереження, документальний контроль, конкретний обмір, інвентаризація.
Результати негативного тестування	Відсутність контролю.	Неефективність контролю.

Під час планування тестів контролю аудитор має визначитися щодо:

• мети здійснення тестів;

• їх обсягів та термінів виконання.

Крім того, необхідно передбачити можливості відхилення в облікових даних, які потрібно виявити, виправити і на цій підставі скласти програму тестів контролю.

До таких відхилень належить:

• неповнота обліку;

• нереальність облікової інформації;

• відсутність дозволу на проведення господарської операції;

• неправильне віднесення інформації до звітного періоду;

• арифметичні неточності;

• неправильна кореспонденція рахунків;

• помилки, встановлені при взаємоперевірці показників звітної інформації та регістрів обліку тощо.

Зважаючи на реформування обліку в Україні, під час формування програм перевірки враховуються обмеження щодо обсягу перевірки, кореспонденції рахунків тощо.