1. Аудит в системі економічного контролю.

2. Сутність аудиту, його зміст, мета та завдання.

3. Світова історія розвитку аудиту: характеристика тенденцій його становлення та фактори впливу.

4. Аудит в Україні: становлення і розвиток

5. Аудиторська діяльність та її складові.

6. Види аудиту та його класифікація.

7. Аудит в системі контролю.

8. Сутність внутрішнього контролю, його зміст, мета та завдання.

9. Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю.

10. Внутрішній аудиту: його місце в системі внутрішнього контрою.

11. Схожість та відміність між аудитом та ревізією фінансово-господарської діяльності.

12. Особливості проведеня аудиту.

13. Предмет та об’єкти аудиту.

14. Методи та методика аудиту.

15. Характеристика особливостей об'єктів внутрішнього аудиту

16. Організація аудиторської діяльності

17. Статус аудитора в Україні.

18. Організація функціонування надання аудиторських послуг.

19. Міжнародні стандарти аудиту.

20. Кодекс етики аудиторів.

21. Кодекс етики професійних бухгалтерів.

22. Національні нормативи аудиту.

23. Планування аудиту.

24. Аудиторські процедури та їх класифікація.

25. Види аудиторських тестів та їх роль у процесі аудиторської перевірки.

26. Аудиторське тестування за циклами господарських операцій.

27. Об’єкти внутрішнього аудиту.

28. Формування методології внутрішнього аудиту.

29. Організація внутрішнього аудиту.

30. Поняття аудиторського ризику.

31. Модель визначення припустимого аудиторського ризику.

32. Властивий ризик.

33. Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю.

34. Ризик невиявлення помилок.

35. Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки

36. Поняття аудиторської вибірки. Місце та мета вибіркової перевірки в процесі аудиту.

37. Статистичні та нестатистичні методи вибірки.

38. Використання вибірки при оцінці внутрішнього контролю.

39. Фактори, що впливають на обсяг вибірки. Інтерпретація результатів вибірки.

40. Аудиторські докази, їх класифікація та вимоги до них.

41. Процедури отримання аудиторських доказів.

42. Зміст і форма аудиторської документації та вимоги до її складання.

43. Класифікація робочих документів аудитора.

44. Методика ведення аудиторського досьє.

45. Джерела інформації для проведення аудиту грошових коштів та готівкових операцій.

46. Аудит забезпечення збереженості касової готівки та дотримання касової дисципліни, вимог чинного законодавства щодо здійснення касових операцій.

47. Перевірка операцій на рахунках у банках.

48. Аудит дебіторської заборгованості.

49. Аудит наявності та руху основних засобів і нематеріальних активів.

50. Аудит формування статутного капіталу суб'єктів господарювання та його особливості.

51. Аудит руху та використання капіталу за видами.

52. Організація та методика аудиту поточних зобов'язань та кредитних операцій.

53. Перевірка використання та своєчасності повернення короткострокових позик і довгострокових кредитів та їх забезпечення.

54. Завдання та послідовність аудиту об'єктів приватизації.

55. Аудит інвестиційної діяльності.

56. Аудит операцій з цінними паперами.

57. Аудит зовнішньоекономічної діяльності.

58. Основні процедури та методика перевірки обліку.

59. Використання методики експрес-аналізу для економічного читання бухгалтерської звітності.

60. Аудиторська оцінка фінансово-економічного потенціалу підприємства та ефективності його використання.

61. Аудиторська перевірка ліквідності та фінансової стійкості господарюючих суб'єктів.

62. Аудиторські звіти та їх склад.

63. Види аудиторських висновків та їх характеристика.

64. Зміст і структура аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової звітності підприємства.

65. Аудиторські висновки спеціального призначення.

66. Звіт аудитора перед контрагентами.

67. Особливості проведення аудиту в середовищі електронної обробки даних.

68. Методи використання комп’ютерних засобів у процесі аудиту.

1. Аудит в системі економічного контролю.

Економічний контроль є динамічною системою наукових знань, спрямованих на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил та виробничих відносин з метою їх цілеспрямованого регулювання відповідно до завдань розбудови національної економіки.

Вивчаючи найважливіші проблеми розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту економічний контроль, як галузь економічної науки, що забезпечує об'єктивною інформацією керівні органи держави про наявні трудові, матеріальні та фінансові ресурси, сприяє оптимізації економічних програм з метою раціонального їх використання.

Під предметом економічного контролю слід розуміти господарські процеси і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Об'єктом економічного контролю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з виробничо-організаційних одиниць, що має керівництво, яке відповідає за її діяльність. Таким чином, центр фінансової відповідальності - це об'єкт контролю, стан та поведінка якого вимірюються в грошових одиницях, а це дозволяє точно встановити відповідальність окремих керівників за результати господарювання.

Важливою функцією економічного контролю є і плив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, оптимізацію господарських зв'язків, додержання господарського та трудового законодавства. Економічний контроль також повинен запобігати банкрутству підприємств.

Змістом економічного контролю в умовах ринкових відносин є система конкретних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне господарювання підприємств усіх форм власності.

Об'єктивність контролю передбачає незацікавлене та неупереджене виконання контрольних функцій особами, які здійснюють перевірки, точну фіксацію відхилень від установлених параметрів у діяльності перевірюваних об'єктів та правдиве висвітлення результатів контролю.

Під оперативністю контролю слід розуміти виявлення недоліків у роботі об'єктів господарювання на якомога ранній стадії з метою швидкого їх усунення.

Безперервність контролю означає систематичне виконання контрольних функцій, що зумовлюється безперервним характером господарських та виробничих процесів.

Всеохоплюючий контроль повинен поширюватися на всі сфери суспільної діяльності та на весь господарський механізм.

Науковість контролю означає використання останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі проведення контролю. Контрольні операції в умовах науково-технічного процесу мають здійснювати висококваліфіковані фахівці, які мають глибоку професійну підготовку та спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів контролю.

Економічність передбачає здійснення контролю якнайменшою кількістю робітників, які мають спеціальні знання та навички контрольної діяльності.

Дієвість контролю - це активний вплив контролюючих органів на підконтрольні об'єкти шляхом прийняття ефективних рішень з метою усунення виявлених недоліків та їх попередження в майбутньому.

Таким чином, на сучасному етапі реформування економіки України контроль за фінансово-господарською діяльністю має бути сконцентрованим на вирішенні таких завдань:

- забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та встановлених платежів до державного і місцевого бюджетів;

- виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, що виробляється, зниження витрат трудових, матеріальних та грошових ресурсів;

- зниження невиробничих витрат та збитків, попередження та виявлення нестач, випадків розкрадання і псування цінностей та нецільового використання коштів;

- підвищення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємств.

Складовими елементами економічного контролю єконтрольні перевірки, аудит, ревізії та судово-економічні експертизи, які досліджують один і той же предмет (фінансово-господарську діяльність підприємств і організацій), використовують ті ж самі контрольні прийоми та процедури. Вони виявляють негативні явища у практиці господарювання з метою їх усунення та недопущення в майбутньому. Окрім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та звітність підприємств) та опираються на ті ж самі законодавчі й нормативно-правові акти з питань фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим між контрольною перевіркою, аудитом, ревізією та судово-економічною експертизою є суттєві відмінності, що обумовлені їх юридичною природою, метою та завданнями, які вони вирішують.