1.1.2 Одиниці вимірювання видавничої продукції

Видавнича продукція на всіх процесах творчої діяльності та виробництва підлягає вимірюванню щодо обсягів виконання робіт. Для цього існують одиниці вимірювання видавничої продукції (рис. 1.3).

1.1.3 Вихідні відомості у видавничій продукції

Одним з найважливіших елементів видавничої продукції є вихідні відомості.

Вихідні відомості у видавничій продукції – це набір даних, що характеризують видання та призначених для його оформлення, інформування споживачів, бібліографічної обробки і статистичного обліку.

У вихідних відомостях указують: відомості про осіб, що брали участь у створенні видання (авторах, редакторах, художниках, перекладачах та ін.), заголовок, підзаголовок, видавнича анотація, реферат, класифікаційні індекси, міжнародні стандартні номери, назва та адреса видавництва і друкарні, дані про реєстрації видавництва, знак охорони авторського права, тип текстового шрифту, гарнітура, обсяг видання в обліково-видавничих, фізичних і умовних аркушах, формат, дата підписання до друку.

Вихідні відомості наводять у книгах, брошурах, журналах та інших видах друкарської продукції на титульному аркуші та його звороті, третій сторінці обкладинки, останній сторінці тексту.

Вихідні відомості на третій сторінці обкладинки містять: угорі та посередині – авторів і назву видання, відповідно; знизу – місто та рік видання продукції.

Вихідні відомості на звороті титульного аркуша. На звороті титульного аркуша в лівому верхньому куті наводять (окремими рядками) класифікаційні індекси ББК (Бібліотечно бібліографічної класифікації) і УДК (Універсальної десяткової класифікації), призначені для бібліотечної класифікації видань за тематичними (галузевими) і цільовими ознаками. УДК – найбільш розповсюджена та визнана у світі міжнародна класифікація творів друкування, створена ще в 1905 році в Брюсселі. ББК – комплексна бібліографічна система класифікації видань, що служить для організації фондів, формування каталогів та ін. Обидві системи відбиті в спеціально виданих таблицях, що є в бібліографічному відділі кожної бібліотеки.

Третім рядком у лівому верхньому куті проставляють так званий «авторський знак» («кетеровський знак»), призначений для алфавітного розміщення книг у бібліотеці. Авторський знак містить: першу букву прізвища першого автора (якщо їх декілька) або першу букву заголовка (якщо видання виходить без прізвища автора) з наступними цифрами, що визначають алфавітний порядок розташування першого складу прізвища автора або першого слова заголовка книги.

Далі наводять ініціали і прізвище рецензентів твору, їх регалії, посада та місце праці.

Нижче на звороті титульного аркуша надають ініціали і прізвище автора (авторів).

Посередині представляють дані ким, коли, за яким номером наданий гриф.

У наступному рядку наводять міжнародні стандартні номери.

Далі на звороті титульного аркуша розміщають назву, ініціали і прізвище автора (авторів), місто, найменування видавництва, рік випуску книги, число сторінок.

Нижче наводять анотацію твору. Анотація твору – короткий виклад його змісту (звичайно до 500 знаків), що містить відомості про тематику та призначення книги, її відмітних рисах і читацькій орієнтації.

У нижній лівій частині аркуша проставляють міжнародний стандартний номер, а в правій – знак авторського права.

Знак авторського права являє собою зображення латинської букви С, узятої в окружність (від англійського терміна copyrigt, що означає поняття авторського права). Поруч зі знаком авторського права позначають власника права на видання та предмет охорони права на окремі частини твору (при необхідності).

Наприклад, позначення типу: © Степаненко Сергій Георгійович – означає власника авторського права на твір вцілому. В інших випадках відомості на авторське право може бути доповнено знаками охорони на окремі частини твору, наприклад: © Русалін Леонід Григорович – ілюстрації, 2006; © Іванова Вікторія Леонідівна – вступна стаття, коментарі, 2007; © Зацарна Марія Сергіївна – переклад на українську мову, 2008.

Видавництво у певних випадках вправі розширити коло вихідних відомостей за мірою необхідності, на додаток до обов'язкових (стандартних). Без вихідних відомостей видання не є повноцінним твором, тобто видання не може існувати без вихідних відомостей. Воно не буде зареєстровано в аналах вітчизняної і міжнародної інформації, про нього не будуть знати. Крім того, випускати видавничу продукцію без вихідних відомостей є грубим порушенням українського законодавства.

Вихідні відомості на останній сторінці. У першому рядку останньої сторінці наводять тип поліграфічної продукції.

Другий рядок містить дані про авторів і назву видання.

Рис. 1.1. Класифікація видавничої продукції

Рис. 1.2. Класифікація видань за характером інформації

Рис. 1.3. Одиниці вимірювання видавничої продукції

Далі надають відомості про осіб, що брали участь у створенні видання (редакторах, коректорах, художниках, перекладачах, верстка та ін.).

Знизу наводять назву видавництва та друкарні.

Наступний рядок містить дату підписання до друку, формат видання, тип паперу, вид друку, гарнітуру текстового шрифту, обсяг видання в умовно-друкарських і обліково-видавничих аркушах, кількість примірників тиражу, номер замовлення.

В останньому рядку сторінки наводять назву та адресу видавництва та друкарні, дані реєстрації видавництва.