15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.

“Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.

Зовнішнє середовище організації-це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї. Зовнішнє середовище прямого впливу-середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації а відчувають на собі прямий вплив операцій організації. Зовнішнє середовище опосередкованого впливу – сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них .До факторів прямого впливу відносять споживачів (населення, держава, посередники), постачаль, конкурентів (прямі і які використовують товари-замінники),закон, держ органи- громадські організації (профспілкові організації). Фактори опосередкованого впливу можна проаналізувати за допомогою PEST- аналізу (P – політико-правові фактори, E – економічні фактори, S – соціально-культурні фактори, T – техніко-технологічні фактори).Споживачі-фіз або юр.особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації. Конкуренти-виробники подібної продукції на ринку. Постач - це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин устаткування, інших мат.ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації. Стан економ-це тенденція та рівень інф-ї, ставки банк.%

16.Внутрішнє середовище організації – це сукупність компонентів, пов’язаних між собою за допомогою певних структур в межах організації. До основних змінних внутрішнього середовища належать: цілі, завдання, структура, технології та люди. Цілі – конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група, працюючи разом. Завдання – передбачена робота або серія робіт або її частина, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь встановлені строки. Структура - це логічні взаємовідносини організаційних форм, протікання технологічних процесів, переробки ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється з верху до низу. Технології – процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програмі здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію. Люди організації – це персонал зі своїми запитами, характеристиками та переживаннями. Люди - центральний фактор будь-якої організації.

17.Місія, цілі та культура організації.Місія – це основний вид діяльності, яким займається організація. Вона деталізує статус підприємства, визначає орієнтири і напрямки для визначення цілей підприємства на різних рівнях організації. Місія визначається в процесі стратегічного планування, вона і є основною стратегією підприємства, у відповідності c якої будується вся інша діяльність. Наприклад, Генрі Форд визначив місію свого підприємства як надання людям дешевого автотранспорту. Вибір місії надає діяльності підприємства стабільність, тому що визначаються основні принципи його роботи. Місія дозволяє організації бути гнучкої і якщо буде потреба змінити її профіль.Для вибору місії підприємству необхідно чітко визначити, хто буде його клієнтами і які потреби покупців воно буде задовольняти. На основі місії визначаються мети діяльності. Ціль діяльності - це бажаний стан об'єкта керування через певний час. Мета – забезпеч результативн шляхом раціоналізм-ї виробн. процесу, проц. надання послуг, викон робіт; ефективн використ кадрового потенціалу. Основна мета будь-якого підприємства - це одержання прибутку. Найчастіше ця мета ототожнюється з місією, але в цьому випадку керівникові дуже складно виділити діяльність своєї фірми серед конкурентів і, як наслідок, розраховувати на довге існування. Мети встановлюються на основі наступних принципів:1)конкретності й вимірності; 2)досяжності й реальності. Недосяжні цілі не піддаються мотивації, але й реалізація легких цілей погано мотивується, отже, мети повинні відповідати здатностям працівників; 3)наявності строків виконання; 4)еластичності цілей, можливості їх коректування. Можуть бути короткостроковими, середньостроковими й довгостроковими. Короткострокові не більше, чим на квартал або рік (зб асортиментів на торговельнім підприємстві, і продаж залежаного товару в певний термін). Середньострокові від року до трьох років(зб потужностей, поліпшення якості). Довгострокові від трьох до десяти років (освоєння нових ринків, універсалізацію виробництва). Культура організації складається із суб'єктивних і об'єктивних. Суб'єктивна організаційна культура містить у собі: 1)визначення цінностей і норм поведінки співробітників; 2)усвідомлення кожним членом трудового колективу себе й свого місця в організації; 3)створення системи комунікацій усередині підприємства; 4)створення системи харчування (місце, умови й традиції); 5)усвідомлення важливості часу й вироблення відносини до нього членів колективу; 6)створення й підтримка доброзичливих робочих відносин між співробітниками; 7)створення безперервного процесу розвитку членів трудового колективу; 8)розвиток етики, системи мотивації й створення відповідних умов на робочих місцях. Об'єктивна культура обумовлена фізичним і матеріальним оточенням, створюваним в організації.(будинки, їх дизайн, внутрішній інтер'єр, стоянки для автомобілів, самі автомобілі, знакова символіка у вигляді стилю одяг.)