4.2. Організація машинної інформаційної бази

Згідно з держстандартом України інформаційна база (ІБ) – це сукупність упорядкованої інформації, яка використовується при функціонуванні ІС. При розробці цієї бази треба керуватися наступними основними принципами:

• використання єдиної методики ідентифікації об’єктів і подій, а також

типової схеми обміну даними між системою та людьми;

• застосування єдиної схеми зберігання даних;

• забезпечення можливості поетапного і бесперервного нарощування

бази, а також її інформаційної взаємодії (сумісності) з іншими ІС.

В загальному випадку розрізняють позамашиннутамашиннубазу даних.

Позамашинна інформаційна база – це частина ІБ підприємства, яка являє собою сукупність повідомлень і документів, призначених для сприйняття людиною без застосування засобів ОТ. Машинна ІБ– це частина ІС підприємства, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на змінних машинних носіях. Нагадаємо, що файл – це ідентифікована сукупність логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза прикладної програми користувача і доступні цій програмі за допомогою спеціальних операцій.

В процесі створення машинної ІБ виконуються такі основні дії: організація раціонального документообігу; формалізація даних; вибір форм первинних документів і машинних носіїв; розробка форм вихідних документів; розробка логічної структури БД та вибір СУБД.

Усі носії економічної інформації можна класифікувати за кількома ознаками: фізичною структурою (паперові, магнітні, напівпровідникові), формою подання (рукописні, друковані), конструктивним рішенням (стрічкові, дискові, карткові), способом обробки (ручні, машинні, комбіновані), можливістю багаторазового використання тощо.

Залежно від способу фіксування та обробки носії можна умовно поділити на 3 групи: не придатні для автоматичного вводу до ЕОМ, придатні для такого вводу, носії результатної інформації. До першої групи відносяться первинні документи, як правило, на папері з юридичним статусом. Основні сучасні носії 2-ї групи – магнітні й оптичні диски, а також флеш-пам’ять, хоча й досі можна зустріти старі носії на перфокартах та перфострічках. Крім цього використовуються фотохромні носії з мікрофільмами та жетони (металеві, пластмасові) з пробиттями, які читаються спеціальними пристроями. Носіями результатної інформації можуть бути всі різновиди вищенаведених засобів зберігання інформації, бланки друкарської форми, екран відеотермінала.

Для вдосконалення машинної ІБ треба вдосконалювати форми первинних документів на основі уніфікації та стандартизації вимог щодо їх створення.

Уніфікована система первинної документації (УСПД) розглядається як комплекс взаємопов’язаних форм документів, процесів і правил документування, які відповідають єдиним правилам та вимогам. За суттю УСПД – це засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні економікою країни. Уніфіковані форми первинних документів розроблюються і затверджуються відповідними міністерствами (в першу чергу, статистики і фінансів) та реєстуються Держстандартом України.

В процесі еволюції розробки ІС машинна ІБ пройшла 2 основних етапи розвитку: підготовка інформаційних файлів для кожної задачі окремо – концепція “файл-сервер”; створення єдиної бази даних, яку можна використовувати для розв’язування певної кількості задач – “концепція баз даних”. В сучасних ІС найчастіше використовується другий підхід, в якому усувається надлишковість даних та залежність структури даних від прикладної програми.

Розвиток засобів ОТ, зокрема запам’ятовуючих пристроїв прямого доступу, створив передумови розвитку концепції баз даних до більш високого рівня – “концепції інтеграції даних” або “автоматизованого банку даних” (АБД). Основними перевагами АБД над концепцією баз даних є економія витрат на створення і ведення (редагування) БД, а також не тільки логічна, а й фізична незалежність даних від прикладної програми.

Основними складовими АБД є база даних і СУБД. Згадаємо, що БД – це поіменована і певним чином організована сукупність даних, які характеризують предметну область і перебувають під управлінням СУБД. Під СУБД розуміють програмний комплекс для зручного створення, ведення і редагування баз даних. Сучасні СУБД можуть працювати з низкою різноструктурованих БД і мають мову програмування високого рівня для розширення вимог користувача.

Особливістю бази даних є те, що вона складається з даних та їх опису. Опис даних називається метаданими. Метадані дають змогу реалізувати незалежність даних від прикладної програми. Для спрощення процедур пошуку даних в СУБД передбачена мова запитів. Найпоширенішими мовами запиту є SQL в кількох варіантах та QBE.

В деяких сучасних СУБД (наприклад Oracle) крім метаданих присутній словник даних (репозитарій). Останній не тільки зберігає метадані, а й містить різноманітні відомості про походження даних, відповідальних за ведення БД осіб, користувачів базою за певний період, характер та час коригувань тощо.

Проектування даних в умовах України пов’язане з їх багаторівневим поданням: зовнішнім, інфологічним, даталогічним, внутрішнім. Для порівняння нагадаємо, що американський комітет з питань розробки та ведення БД CODASYLпропонує три рівні: зовнішній, концептуальний, внутрішній.

На зовнішньому рівні визначаються вимоги до даних з боку користувачів і прикладних програм (перелік даних, їх взаємозв’язки). Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель предметної області без специфіки конкретної СУБД, в якій виключена надмірність даних і відображені особливості об’єкта управління. Даталогічний (логічний, концептуальний) рівень формується з урахуванням специфіки обраної СУБД та моделі даних. Найпоширенішою моделлю даних на сьогодні є реляційна. Внутрішній рівень пов’язаний з фізичним розміщенням даних в пам’яті ЕОМ (формат даних, шляхи доступу до них, спосіб упорядкування, розміщення за типами пристоїв тощо).