• Знижується імовірність прийняття правильного рішення;

• Кожний користувач системи повинен займатися додатковою справою

багаторазової модифікації моделей з метою їх адекватності

змінним вимогам навколишнього середовища ( краще, коли таке

відслідковування ситуації будуть здійснювати централізовано

відповідні фахівці).

З приводу розвитку трьох поколінь ІС слід зазначити, що кожне нове покоління не витискувало попередні розробки, а доповнювало їх, розширюючи діапазон можливого застосування. Більш того, в сучасних ІС у певній пропорції присутні елементи всіх трьох поколінь.

Серед кількох різновидів виробничих СППР у вітчизняній практиці найбільше розповсюдження знайшли автоматизовані системи управління підприємством (АСУП) – ієрархічно організовані комп’ютерні мережеві системи із застосуванням певних АРМ на базі ПК, централізованих баз даних та економіко-математичних моделей, а також організаційного забезпечення для рішення задач управління принаймі основною виробничо-господарською діяльністю підприємств.

2.4. Іс управління маркетинговою діяльністю

Окремим, але дуже важливим випадком ІС третього покоління є СППР щодо координації маркетингової стратегії та тактики управління розвитком підприємства (надалі “Маркетинг”). Така система може використовуватися як у складі загальної ІС підприємства, так і у вигляді самостійної підсистеми (модуля). Розглянемо стисло функціональні задачі, які має вирішувати ця система.

Використання СППР “Маркетинг” в управлінні підприємством (фірмою) пов’язане з необхідністю вирішення кількох стратегічних задач, зокрема, планування заходів щодо створення конкурентноздатної продукції (послуг). З урахуванням невизначенності ринкового середовища і слабкої структурованості задачі маркетингу така система повинна послідовно автоматизувати наступні функції:

1. розрахунок показників фінансово-виробничого потенціалу фірми;

2. контроль реалізації стратегії й тактики управління розвитком фірми;

3. консультації відносно ситуації, яка виявилася в результаті контролю;

4. генерацію регулювальних дій у випадку відхилення реальних

показників від планових;

5. оцінювання ефективності регулювальних дій;

6. прогнозування розвитку ситуації на підставі визначених показників.

Таблиця 2.1

Найменування задачі	Призначення задачі	Основні показники
Аналіз фінансово-виро-бничого стану (потенці-алу) підприємства	Розрахунок відповідних показників та формуван-ня рекомендацій віднос-но їх прийнятості	Рентабельність продажів, рівень беззбитковості, прибуток (балан-совий та чистий), витрати вироб-ництва, ліквідність тощо
Аналіз власне марке-тингової діяльності	Розрахунок відповідних показників і формування рекомендацій щодо по-дальших заходів в сфері маркетингу	Ринкові вимоги та технічні мож-ливості підприємства, індекс ку-півельної спроможності, потен-ційна міскість ринку в регіоні, ефективність рекламних повідом-лень, оптимальний обсяг вироб-ництва, оптимальна ціна тощо
Аналіз внутрішнього та зовнішнього середови-ща	Розрахунок показників стану середовищ та ви-роблення рекомендацій щодо прийняття опти-мального управлінського рішення	Експертна оцінка (за бальною системою) нестабільності еконо-мічної ситуації в регіоні, потен-ційних можливостей підприємс-тва, конкурентної сили підприєм-ства на ринку, довіри до поста-чальників тощо

Так як в реалізації управлінської діяльності, зокрема в сфері маркетингу, задіяні кілька підрозділів (наприклад, відділи маркетингу і розвитку, продажів, планово-економічний, аналітичний тощо), то СППР “Маркетинг” доцільно реалізувати у вигляді відповідної ієрархічно організованої комп’ютерної мережі з центральним ПК (сервером) у відділі маркетингу. Ядром СППР має бути база моделей, на основі якої можна проводити аналітичні дослідження стану підприємства та зовнішнього середовища. Характеристики задач, які повинні вирішуваться в цій мережі, надані в табл. 2.1.