3. Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки

3.1. Суть, оцінка та особливості економічної інформації

Економічна інформація (ЕІ) – це один з найбільш масових різновидів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг. Основу ЕІ складають економічні дані – сукупність повідомлень про реальні економічні події та факти [4,10]. Слід відмітити, що економічні дані стають інформацією, якщо їх споживач розв’язує певну задачу управління [9].

ЕІ розглядається в прагматичному, семантичному і синтаксичному аспектах. Прагматичний аспект пов’язаний з цінністю (корисністю) економічної інформації. Семантичний аспект забезпечує вивчення змістовного навантаження інформації, визначення зв’язку між її складовими.Синтаксичний аспект дає змогу встановити параметри інформаційних потоків, способи кодування інформації, її носії.

Згідно з вищенаведеними аспектами (формами) адекватності інформації існують й методи її вимірювання. Термінологічно говорять про кількість інформації та розміри даних.

Прагматична міра – величина відносна і може бути оцінена приростом економічного ефекту від функціонування управлінської системи за допомогою виразу

І_kb(Y) = P(Y/b) – P(Y) . (3.1)

В (3.1) І_kb(Y) – цінність інформаційного повідомленняbдля системи управлінняY,P(Y) – апріорний очікуваний економічний ефект функціонування управлінської системи,P(Y/b) – очікуваний економічний ефект функціонування системи за умови, що для управління буде використано інформацію, яка міститься в повідомленніb.Чим І_kb(Y) більше, тим прагматичність інформації вище.

В загальному випадку семантичність інформації безпосередньо виміряти неможливо. З непрямих методів оцінки змістовності інформації найчастіше застосовується тезаурусна міра за Ю.І. Шнейдером. Тезаурус можна тлумачити як сукупність відомостей, які має користувач ІС. Залежно від змістовності інформації S_iі тезаурусом користувачаS_kзмінюється кількість семантичної інформаціїІ_с, яку сприймає користувач і яку він вносить далі до свого тезаурусу. ПриS_k → 0 користувач інформацію не розуміє і не сприймає, приS_k → ∞ користувач усе знає і розуміє, тому інформація йому не потрібна. В обох випадках І_с ≈ 0. Максимального значенняІ_снабуває при погодженніS_iзS_k, коли інформація зрозуміла і несе користувачеві невідомі йому раніше відомості (відомості, що відсутні в тезаурусі). Недоліком такого підходу є суб’єктивність кількісної оцінки семантики, оскільки одне й теж повідомлення компетентним і починаючим користувачем сприймається по різному.

В спрощеному вигляді синтаксична міра інформації співвідноситься з розміром даних (наприклад, байт, кбайт, мбайт, гбайт). Нагадаємо, що 1 кбайт – це 2¹⁰байт, 1 мбайт – 2²⁰байт, 1 гбайт – це 2³⁰байт і т.д.

Для більш коректного визначення кількості інформації застосовується ентропійний підхід. Нагадаємо, що під ентропією розуміють міру невизначеності стану системи. Так, за формулою Шеннона, коли всі стани N системиa рівноймовірні, її ентропіяН(а)=log_а N. Наприклад, в одному байті кількість станівN=256, система обчислення – двійкова, томуН(а)=log₂ 256= 8 одиниць інформації. Це співпадає з фізичним розміром байта.

Усі три форми адекватності інформації іноді виражають через ряд параметрів, які самі по собі можуть і не мати чітких кількісних значень, але у сукупності в змозі надати користувачу відомості про корисність та значимість. До таких параметрів відносяться: репрезентативність (правильність добору та формування даних); змістовність (відношення кількості семантичної інформації в повідомленні до повного розміру цього повідомлення); повнота, доступність, актуальність, точність та достовірність даних.

Оскільки економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення, представляє інтерес виявити особливості цієї інформації, які треба враховувати при розробці та впровадженні АІС та АСУП. До таких особливостей відносяться:

• обсяги даних великі та мають тенденцію до збільшення;

• дані мають різні одиниці вимірювань (натуральні, вартісні, відносні);

• в основній своїй масі ЕІ дискретна ( поділена на інтервали ) та

фіксується на матеріальних носіях;

• ЕІ має складну структуру та потребує тривалого збереження.