Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення таким поняттям: поняття, судження, умовивід, істина абсолютна, відносна, об’єктивна, ідея, теорія, гіпотеза, інтуїція, правда, цінності, епістемологія, брехня, заблудження.

Завдання 2. З наведених уривків роботи «Гносеологічні і логічні основи науки», автором якої є П.В.Копнін, дайте обґрунтовані відповіді на питання:

• що таке суб’єкт і об’єкт пізнання? Чим об’єкт пізнання відрізняється від «об’єктивної реальності»?

• як взаємодіють між собою суб’єкт і об’єкт пізнання? В чому діалектика їх взаємозв’язку у медицині;

• що таке знання? В чому його особливість і специфічність.

«Суб’єкт і об’єкт – взаємопов’язані категорії, аналогічні сутності та явищу, змісту й формі. Згадувати одну з них, нехтуючи іншою, неможливо. В цьому сенсі доцільним є твердження: не існує суб’єкт без об’єкту і об’єкт без суб’єкту.

... під суб’єктом ми розуміємо не свідомість людини, а власне людину й навіть людство в цілому, котре не менш є об’єктивною реальністю, ніж інші явища природи: тварини, рослини, мінерали тощо.

Об’єкт – це не будь-який предмет природи, а предмет, який входить в сферу діяльності людини. Він самодостатній, як об’єктивна реальність, існує незалежно від свідомості людини, він стає об’єктом, починаючи взаємодіяти з суб’єктом. Таким чином, необхідно розрізняти поняття «об’єктивна реальність» і «об’єкт». Перше відображає все суще, а друге запозичує тільки те з об’єктивної реальності, що на даному етапі розвитку суспільства стало предметом теоретичної і практичної діяльності людини. Пізнання виникає внаслідок взаємодії суб’єкта (людської спільноти) і об’єкта (явищ, процесів зовнішнього світу).

Поняття знання

...на відміну від праці, знання є тільки теоретичним, а не практичним опануванням об’єктом. Знати, що таке чоботи і як їх можна пошити, – це ще не означає бути взутим. Знання дає не власне предмет, а ідею предмету і шлях його практичного здобуття. Теоретичне опанування предметом є передумовою його практичного одержання.

Але воно існує і реально, практично, одержуючи певну чуттєво прийнятну форму знаків, мови, в якій ці внутрішні форми, образи речей пов’язуються з предметами певного виду (звуками, графічними зображеннями тощо). Якщо б знання не було відображеним з допомогою мови, то суспільство не змогло б ним користуватися.

Як необхідний елемент і передумова практичного ставлення людини до світу є процесом створення ідей, цілеспрямовано, котрі ідеально відтворюють об’єктивну реальність в формах її діяльності й існуючих у вигляді певної мовної системи.

Індивідуальні практичні завдання

Завдання 1. Прокоментуйте вислів.

• «Знання - це те, що найістотніше вивищує одну людину над іншою».

• «Важливо не кількість знань, а їх якість. Можна знати дуже багато чого, не знаючи найпотрібнішого».

• «Швидке нагромадження знань, що здобуваються при дуже малій самостій­ній участі, не дуже плідне. Вченість також може народити лише листя, не даючи плодів».

Завдання для контролю і самоконтролю

1. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання?

2. Виявіть спільне і відмінне у спостереженні й експерименті, як емпіричних методах наукового пізнання.

3. Чому пізнання є видом духовної діяльності?

4. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?

5. У чому ви бачите суть діалектичного характеру процесу пізнання?

6. У чому полягає критерій істини?

7. Обґрунтуйте значення практики у пізнанні. Яке значення набуває практика у медичній сфері?

8. В чому відмінність наукового пізнання від практичного?