4.6. Перелік теоретичних питань до підсумкового контролю.

Білетна програма комісійного перевідного іспиту з нормальної фізіології.

1.Фізіологія як наука. Поняття про функцію.Сучасні уявлення про будову та функції мембран. Методи фізіологічних досліджень.

2.Загальні властивості збудливих тканин. Електричні явища в збудливих тканинах. Потенціал спокою, механізм його походження.

3.Сучасні уявлення про процес збудження. Потенціал дії, механізм походження та фази.

4.Зміна збудливості клітин під час розвитку потенціалу дії і місцевого потенціалу. Параметри збудливості.

5.Закони подразнення збудливих тканин. Дія постійного струму на живі тканини.

6.Фізіологічні властивості скелетних м’язів. Сила та робота м’язів, вікові особливості.

7.Механізми проведення збудження по нервових та м’язових волокнах. Фактори, що визначають швидкість проведення збудження.

8.Закони проведення збудження по нервових та м’язових волокнах.

9.Нервово-м’язовий синапс, його структура. Механізми й закономірності нервово-м’язової передачі збудження.

10.Спряження збудження зі скороченням у скелетних м’язах. Механізм м’язового скорочення.

11.Види скорочень м’язів в залежності від режиму навантаження. Поодинокі та тетанічні скорочення. Види тетанусу.

(12).Біологічна регуляція, її види та значення. Контур біологічної регуляції. Роль зворотного зв’язку в регуляції.

13.Рефлекс як елементарний акт нервової регуляції. Безумовні рефлекси новонароджених. Будова рефлекторної дуги. Локальний та інтегральний рефлекторні центри.

14.Рецептори, їх класифікація, будова та механізми збудження.

15.Механізми кодування інформації в рецепторах. Адаптація рецепторів.

16.Пропріорецептори, їх види, функції та умови збудження. Будова і функції м’язових веретен, центральна регуляція рівня їх активності.

17.Збудження в центральній нервовій системі.Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах.

18.Гальмування в центральній нервовій системі, його фізіологічна роль. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування.

19.Сумація збудження й гальмування нейронами ЦНС. Види сумації та її значення.

20.Іррадіація збудження в ЦНС. Спряжене гальмування. Механізми розвитку спряженого гальмування в антагоністичних центрах.

21.Види нейронних ланцюгів у ЦНС, їх роль у посиленні та подовженні біологічно значимих еферентрих сигналів.

22.Явище домінанти, його фізіологічне значення.

23.Тонічні та фазичні рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги та фізіологічне значення. Формування рухової активності в дітей.

24.Провідникова функція спинного мозку. Низхідний контроль діяльності спинного мозку.

25.Роль заднього мозку в забезпеченні поз тіла. Децеребраційна ригідність. Шийні й вестибулярні рефлекси положення, роль заднього мозку в їх здійсненні.

26.Ретикулярна формація стовбура мозку, механізми підтримання її тонусу. Низхідні та визхідні шляхи ретикулярної формації, їх вплив.

27.Роль середнього мозку в забезпеченні поз тіла, його рухові рефлекси.

28.Мозочок, його зв’язки та функції. Симптоми ураження мозочка та фактори, які їх зумовлюють.

29. Таламус, його зв’язки та функції.

30.Поняття про лімбічну систему. Гіпоталамус, його зв’язки та функції.

31.Функції базальних ядер. Симптоми ураження базальних ядер та фактори, які їх зумовлюють.

32.Функції кори головного мозку. Сенсорні, асоціативні та моторні зони кори.

(33).Загальний план будови вегетативної нервової системи.Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.

34.Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори. Вегетотропні речовини.

35.Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.

36.Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.

37.Роль центрів спинного, довгастого та середнього мозку в регуляції вегетативних функцій.

38.Роль гіпоталамуса, лімбічної та нової кори в регуляції вегетативних функцій.

39.Умовні рефлекси, їх відмінність від безумовних, формування в постнатальному онтогенезі, біологічна роль. Значення робіт І.М.Сеченова та І.П.Павлова в вивченні вищої нервової діяльності (ВНД).

40.Умови утворення й збереження умовних рефлексів. Механізми замикання тимчасового зв’язку.Пам’ять.

41.Гальмування умовних рефлексів, види, фізіологічне значення.

42.Особливості ВНД людини. І–а й ІІ-а сигнальні системи дійсності.

43.Типи ВНД.Основні характеристики нервових процесів, які визначають тип ВНД.

44.Емоції, механізми їх формування й біологічне значення.

45.Потреби й мотивації. Структура цілісного акту поведінки з точки зору функціональних систем П.К.Анохіна.

46.Сон, його фази, механізм розвитку і значення для організму.

47.М’язова робота людини, її види.Показники м’язової працездатності.

48.Втомлення, фактори, які впливають на швидкість його розвитку. Природа й локалізація втомлення.

49.Фізіологія відтворення.

50.Фізіологічна кібернетика.

(51).Гуморальна регуляція, її відмінність від нервової. Фактори гуморальної регуляції.

(52).Залози внутрішньої секреції, їх фізіологічне значення.

53.Загальна характеристика гормонів, механізми їх дії на організм.

(54).Гіпофіз, його будова та зв’язок з гіпоталамусом.

55.Гормони передньої долі гіпофіза, їх фізіологічна роль, значення для процесів росту .

56.Гормони проміжної та задньої долей гіпофіза.

(57).Значення гормонів щитоподібної залози в регуляції основних функцій організму.

58.Можливі наслідки порушення секреції тиреоїдних гормонів у дітей та дорослих.

(59).Фізіологія паращитоподібних залоз.

(60).Гормони підшлункової залози, їх роль в регуляції обміну вуглеводів.

(61).Гормони кори наднирників. Роль мінералокортикоїдів у регуляції сольового обміну.

62.Гормони статевих залоз та плаценти, їх роль у регуляції функцій організму в різні вікові періоди.

(63).Симпато-адреналова система й її роль у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

(64).Гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система регуляції й її роль у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

65.Загальна характеристика системи травлення. Значення ротової порожнини як початкового відділу травного тракту. Жування. Ковтання.

66.Механізми секреції травних залоз. Фази секреторного циклу. Склад, властивості, роль слини.

67.Вплив характеру подразника на кількісний та якісний склад слини. Регуляція слиновиділення.

68.Склад і властивості шлункового соку. Механізм секреції соляної к-ти. Значення компонентів шлункового соку для травлення.

69.Складно-рефлекторна (мозкова) фаза регуляції шлункової секреції.

70.Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції.Ентеральні стимулятори та інгібітори шлункової секреції.

71.Рухова функція шлунка та її регуляція. Механізм переходу хімусу із шлунка в 12-ти палу кишку.

72.Склад підшлункового соку й значення його компонентів для травлення.

73.Регуляція секреторної функції підшлункової залози. Фази регуляції секреції.

(74).Склад і властивості жовчі, її роль у процесі травлення.

(75).Регуляція жовчоутворення й жовчовиділення. Фази регуляції жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в 12-ти палу кишку.

76.Секреторна функція тонкої кишки.Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне й пристінкове травлення. Вікові зміни процесу травлення

77.Всмоктування в шлунково-кишковому тракті. Методи вивчення. Механізм всмоктування солей, води, вуглеводів, білків, жирів.

78.Рухова функція кишечника. Види скорочень та їх регуляція. Механізм переходу хімусу з тонкої кишки в товсту. Особливості моторики ШКТ у дітей.

79.Погодження різних етапів травлення й його нейро-гуморальні механізми. Гастроінтенстинальні гормони.

80.Загальна характеристика системи харчування. Харчовий центр. Фізіологічні основи голоду та насичення.

(81). Поняття про гомеостаз внутрішнього середовища організму, його значення.

(82).Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові.

(83).Осмотичний тиск плазми крові. Значення та механізми підтримання ізоосмії. Білки плазми крові і їх роль в організмі.

(84).Кислотно-основний стан крові і механізми, які забезпечують підтримання його постійності.

(85).Еритроцити й їх роль у організмі. Поняття про еритрон. ШОЕ.

(86).Види гемоглобіну й його сполуки, їх фізіологічна роль.

(87).Лейкоцити й їх роль у організмі. Регуляція кількості лейкоцитів у крові. Лейкоцитарна формула.

(88).Неспецифічний та специфічний імунітет. Роль лімфоцитів.

89.Тромбоцити й їх роль у організмі. Поняття про гемостаз.

90.Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, його характеристика й фізіологічне значення.

(91).Функціональна система по підтриманню агрегатного стану крові. Коагулянти та антикоагулянти.

(92).Загальна характеристика груп крові. Система АВ0 та резус-фактор, їх значення при гемотрансфузії.

93.Нервова та гуморальна регуляція гемопоезу.

(94). Загальна характеристика й значення системи кровообігу. Фактори, які визначають безперервний і однонаправлений кровотік. Особливості кровообігу у дітей різного віку.

(95).Сучасні уявлення про природу й градієнт автоматії серця.

(96).Проведення збудження в серці, його особливості.

97.ПД кардіоміоцитів шлуночків серця та зміна його збудливості під час збудження. Співвідношення в часі ПД і поодинокого м’язового скорочення.

98.Особливості спряження збудження і скорочення в кардіоміоцитах. Механізм скорочення кардіоміоцитів.

(99).ЕКГ, її аналіз, особливості в дітей. Електрокардіографічні відведення. Векторна теорія формування ЕКГ.

(100).Роль серця в гемодинаміці. Фази серцевого циклу.

(101).Функції клапанів серця, тони серця, їх походження.

(102).Артеріальний пульс, його походження та характеристика.

(103).Саморегуляція діяльності серця. Закон серця ( Старлінг Е.Х.)

(104).Характер і механізм впливу симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

(105).Характер і механізм впливу блукаючих нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

(106).Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від іонного складу крові. Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи.

(107). Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи. Роль судин в гемодинаміці. Особливості структури й функції різних відділів судинного русла.

(108).Фактори, які забезпечують рух крові в судинах, загальний периферичний опір, вклад різних ділянок судинного русла в його створення.

(109).Лінійна й об’ємна швидкості руху крові в різних ділянках судинного русла. Фактори, які визначають їх величину. Час кругообігу крові.

(110).Кров’яний тиск, його зміни за ходом судинної системи. Артеріальний тиск, його види. Фактори, які визначають величину артеріального тиску. Вікова динаміка величини артеріального тиску.

111.Особливості капілярного кровотоку. Фактори, які визначають його величину. Механізм обміну води та інших речовин між кров’ю та тканинами.

112.Кровотік у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, які впливають на ємність вен і величину венозного тиску.

113.Тонус артеріол і венул, значення його змін для гемодинаміки. Судинно-рухові нерви, їх вплив на тонус судин.

114.Базальний тонус судин. Міогенна та гуморальна регуляція судинного тонусу. Роль епітелію судин у регуляції їх тонусу.

(115).Уява про гемодинамічний центр. Пресорні та депресорні рефлекси.

(116).Регуляція системного артеріального тиску. Рефлекторна регуляція при зміні положення тіла в просторі (ортостатична проба).

117.Регуляція системного кровообігу й кровотоку в м’язах при фізичному навантаженні.

(118).Особливості кровообігу в судинах серця та головного мозку, його регуляція.

119.Фізіологія лімфатичної системи.

120.Механізм лімфоутворення й рух лімфи в судинах. Регуляція лімфоутворення й лімфообігу.

121.Загальна характеритика системи дихання, її морфологічні й функціональні зміни в процесі рості й розвитку дитини, основні етапи дихання. Біомеханіка вдиху й видиху.

(122).Тиск у плевральній порожнині, його походження й роль у механізмі зовнішнього дихання. Пневмоторакс.

(123).Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень, фактори, від яких залежить її величина. Відношення альвеолярної вентиляції й кровотоку в легенях.

124.Транспорт кисню кров’ю. Форми транспорту кисню. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Киснева ємкість крові.

125.Фактори, які визначають зв’язування й віддачу кисню кров’ю. Коефіцієнт утилізації кисню.

126.Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Форми транспорту вуглекислого газу. Роль еритроцитів у транспорті вуглекислого газу.

127.Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту.

(128).Дихальний центр, його структура. Механізм першого вдиху. Роль блукаючих нервів у забезпеченні ритмічності дихання.

(129).Гуморальна регуляція дихання, її особливості в дитячому віці. Роль кисню, вуглекислоти та іонів водню в регуляції дихання.

130.Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні.

131.Джерела й шляхи використання енергії в організмі. Дихальний коефіцієнт, значення його визначення при дослідженні енергозатрат.

132.Основний обмін та фактори, від яких залежить його величина. Стандартний обмін. Робочий обмін. Специфічно-динамічна дія їжі.

(133).Температура тіла людини. Фізіологічне значення гомойотермії. Механізм теплопродукції в організмі.

134.Шляхи та механізми тепловіддачі. Регуляція ізотермії при різній температурі навколишнього середовища, її особливості в дітей різного віку.

135.Загальна характеристика системи виділення. Функції нирок як основного органу цієї системи. Особливості кровопостачання нирок.

(136).Клубочкова фільтрація в нирці. Склад первинної сечі. Фактори, які впливають на інтенсивність клубочкової фільтрації.

(137).Канальцева реабсорбція й секреція в нирках. Їх механізми.

138.Нервова та гуморальна регуляція діяльності нирок.

139.Роль системи виділення в підтриманні осмотичного тиску крові й об’єму рідини в організмі. Механізми спраги.

140.Виділення як один з компонентів системи, що забезпечує сталість внутрішнього середовища.

141.Процес сечовипускання, його регуляція, особливості в постнатальному онтогенезі.

142.Загальні принципи структурної і функціональної організації аналізаторів. Адаптація.

143.Структурна і функціональна організація соматосенсорного аналізатора. Переробка соматосенсорної інформації.

144.Руховий та вестибулярний аналізатори, їх постнатальний онтогенез. Роль в сприйнятті положення тіла в просторі і формуванні рухів.

145.Сучасні уявлення про механізми больової чутливості.

146.Структурна й функціональна організація смакового та нюхового аналізаторів.

147.Зоровий аналізатор. Діоптричний апарат ока. Рефракція та її аномалії.

148.Рецепторний апарат ока. Роль палочок та колбочок. Сучасні уявлення про кольорові відчуття, основні форми його порушення.

149.Структурна і функціональна організація слухового аналізатора. Функція зовнішнього й середнього вуха.

150.Звукосприймаючий відділ слухового аналізатора. Теорії сприйняття звуків (Гельмгольц, Бекеші).

ПРОФІЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГического факультету 

1. Характеристика діяльності слинних залоз. Склад і властивості слини. Фізіологічна роль її компонентів.

2. Мастікациографія. Мастікациограма і її аналіз.

3. Фізіологічне обґрунтування заходів при тривалій кровотечі після операції видалення зуба.

4. Фізіологічні властивості жувальних м'язів. Сила і робота жувальної мускулатури. Гнатодинамометрія.

5. Закони подразнення збудливих тканин. Дія постійного струму на живі тканини. Електроодонтодіагностика. Фізіологічний електротон, його види і властивості та застосування в стоматології.

6. Іннервація слинних залоз. Вплив симпатичних і парасимпатичнихнервів на діяльність слинних залоз.

7. Регуляція діяльності слинних залоз.

8. Фізіологічні методи вивчення слиновиділення. Їхнє значення в стоматологічній практиці.

9. Фізіологічні жувальні проби.

10. Особливості харчового раціону і харчування при порушенні акта жування.

11. Видільна (екскреторна) функція слинних залоз і слизовихоболонок порожнини рота.

12. Мовне дихання

13. Роль лецкоцитів у забезпеченні захисних властивостей порожнини рота. .

14. Сенсорна функція порожнини рота, її особливості.

15. Фізіологічна характеристика смакового аналізатора. Сучасне представлення про смакове сприйняття.

16. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції моторної та секреторної функції шлунково-кишкового тракту.

17. Сучасні уявленняпро ноціцепціюі центральні механізми болю. Біологічне значення болю.

18. Рефлекторні зміни діяльності серця і тонусу судин при подразненніслизової оболонки порожнини рота.

19. Роль слинних залоз у підтримці температурної константи організму.

20. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції секреторної і моторної функції шлунково-кишкового тракту.

21. Причини зміни кров'яного тиску при обстеженні і лікуванні стоматологічних хворих.

22. Температура тіла людини і її добові коливання. Способи віддачі тепла і їхня регуляція.

23. Обмін речовин як джерело утворення тепла. Роль окремих органів у теплопродукції.

24. Функціональна характеристика жувального апарата. Роль жувальної мускулатури і різних зубів у процесі механічної обробки їжі.

25. Травлення в порожнині рота. Саморегуляція жувального акта. Слиновиділення, його регуляція.

26. Вчення про другу сигнальну систему. Значення цього навчання в роботі лікаря стоматолога.

27. Ротова рідина, її відмінності від слини і фізіологічне значення.

28. Фізіологічна характеристика смакового аналізатора. Сучасне уявленняпро смакове сприйняття.

29. Методи вивчення механічної обробки їжі в порожнині рота.

30. Формування харчової грудки. Фізіологія акта ковтання.

31. Фізіологічні жувальні проби.

32. Адаптація до зубних протезів як прояв пластичності нервових центрів. Види адаптації.

33. Методи вивчення смакового аналізатора. Визначення порогів смакової чутливості.

34. Норми поживнихречовин у добовому раціоні.

35. Методи вивчення функції механічної обробки їжі в порожнині рота.

36. Фізіологічні особливості кровопостачання зуба та пародонту. Мікроциркуляція в кістковій тканині і пародонті.