6.Кровообіг. Фізіологічні властивості та особливості міокарду. Регуляція і методи дослідження серця і периферичних судин. Особливості регіонального кровообігу щелепно-лицевої ділянки.

Морфо-функціональна характеристика системи кровообігу, її роль і місце в підтриманні життєдіяльності організму. Системний кровообіг, функціональна класифікація кровоносних судин. Серце. Кардіоміоцити, їх будова і функціональне значення. Рецептори. Фізіологічні властивості міокарда (збудливість, провідність, скоротливість). Автоматизм серця. Провідна система, серцевий цикл і його фазова структура. Систолічний і хвилинний об'єми крові, серцевий індекс. Зовнішні прояви серцевої діяльності (електричні, звукові, механічні), їх походження і фізіологічні основи методів дослідження (електрокардіографія, фонокардіографія, ультразвукова кардіографія, інвазивні дослідження скоротливої здатності міокарда та інші). Регуляція серцевої діяльності (міогенна, гуморальна, нервова). Рефлекторні зміни діяльності серця та тонусу судин, зумовлені подразненням рецепторів ротової порожнини (пресорні, депресорні рефлекси).

Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Кров'яний тиск, його види (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній, артеріальний, капілярний, венозний). Фактори, що визначають величину кров'яного тиску. Лінійна і об'ємна швидкість кровотоку в різних відділах системи кровообігу. Артеріальний пульс, його основні параметри. Особливості кровотоку в органах ротової порожнини, шкіри обличчя, жувальних м’язах. Зміни стану кровообігу при больових подразненнях. Регуляція кровообігу при стресових ситуаціях в стоматологічній практиці. Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин ротової порожнини.

Мікроциркуляція. Капілярний кровотік і його особливості. Пре- і посткапілярний опір, кров'яний тиск у капілярах слизової оболонки ротової порожнини і фактори, які впливають на нього. Особливості судин мікроциркуляторного русла пульпи зуба. Методи дослідження стану судин слизової оболонки ротової порожнини (капіляроскопія, капілярографія, визначення стійкості капілярів).

7.Фізіологія дихальної системи. Роль дихальної системи і органів порожнини рота в артикуляції, їх кровообіг. Значення його для росту і розвитку органів щелепно-лицевої ділянки.

Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна класифікація дихальних шляхів. Регуляція їх просвіту. Значення миготливого епітелію. Вентиляція легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень. Функціональний взаємозв’язок процесів дихання, жування та ковтання. Роль органів ротової порожнини в диханні та артикуляції.

Механізм вдиху. Тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні. Поверхнева напруга альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання. Газообмін в легенях. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених у крові, методи вимірювання. Парціальний тиск газів (РСО₂, РО₂) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається і альвеолярною газовою сумішшю, альвеолами і кров'ю. Транспорт газів кров'ю (О₂ і СО₂). Фактори, що впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст О₂ і СО₂ в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров'ю і тканинами. Напруження О₂ і СО₂ в тканинній рідині і клітинах. Фізіологічні основи методів дослідження газів. Регуляція дихання. Структури ЦНС, що забезпечують дихальну періодику. Вплив газового складу і рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання.

Центральні і периферійні хеморецептори, їх значення в забезпеченні газового гомеостазу. Зміни вентиляції легень при гіперкапнії і гіпоксії. Механорецептори легень, їх значення в саморегуляції частоти і глибини дихання. Рефлекси Герінга-Бреєра. Значення структур стовбура мозку і гіпоталамуса, лімбічної системи і кори великих півкуль в регуляції дихання. Умовно-рефлекторна і довільна регуляція дихання.

Захисні дихальні рефлекси. Дихання при мові. Функціональна система підтримки постійного газового складу крові.

8.Травлення. Роль органів ротової порожнини у процесі травлення (слинних залоз, рецепторів, виникнення смаку, формування апетиту, спраги і т.д.). Травлення в шлунку та кишечнику. Регуляція секреторної, моторно-евакуаційної і резорбтивної функції. Зміни в травному тракті при порушенні функцій органів щелепно-лицевої ділянки.

Суть процесу травлення. Травлення в ротовій порожнині. Роль смакової та нюхової соматосенсорних ситем у травленні. Механічна та хімічна обробка їжі. Функціональна характеристика жувального апарату, жувальної мускулатури різних груп зубів, пародонту і вісково-нижньощелепного суглоба і їх роль в процесі механічної обробки їжі в порожнині рота. Механізм утворення слини. Вплив кровопостачання слинних залоз на секрецію слини. Методи дослідження слиновиділення та їх значення в стоматології. Кількість, склад і властивості слини, її значення. Вплив симпатичних та парасимпатичних нервів на функцію слинних залоз. Антикарієсні властивості слини. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції секреторної та моторної функцій травного каналу. Механізм регуляції тонусу жувальних мязів. Роль пропріорецепторів жувальних мязів, механорецепторів слизової оболонки, періодонту в регуляції жування. Жувальний цикл Мастікаціографія. Зміни мастікаціограми при прийомі їжі різної консистенції і при порушенні цілісності зубних рядів і виносливісті опорного апарату зубів. Функціональна жувальна проба по Гельману, Рубінову. Формування харчової грудки. Ковтання, його фази.

Склад і властивості шлункового соку.Фази секреції шлунку. Травлення в тонкій кишці. Зовнішньосекреторна діяльність підшлункової залози, вікові особливості.

Роль печінки в травленні.Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишок. Моторна діяльність ШКТ. Акт дефекації.

Всмоктування в різних відділах травного каналу, його механізми. Всмоктувальна функція слизової оболонки ротової порожнини. Регуляція всмоктування