Чернівці – 2008

Навчальна дисципліна

НормальНа фізіолоГія

В т.Ч.: фізіологія щелепно-лицьової ділянки

нормативна дисципліна, дисципліна за вибором студентів (потрібне підкреслити)

1. Вступ.

Визначення дисципліни.

Цілі та задачі нормальної фізіології, її місце в навчальному процесі.

Враховуючи специфіку прфесійної підготовки майбутніх лікарів-стаматологів, при вивченні нормальної фізіології на стаматологічному факультеті необхідно поглибити підготовку з тих розділів фізіології, які безпосередньо повязані з професійною діяльністю. Це перш за все фізіологія ротової порожнини та зубощелепної системи, фізіологічні основи методів дослідження функцій зазначених систем, роль гормонів у регуляції морфогенезу та стану зубощелепної системи. Роль автономних функцій організму в забезпеченні нормального стану зубощелепної системи, особливості ноціцептивної та антиноціцептивної систем.

Кількість навчальних годин

лекції - 18 годин.

практичні заняття – 126 годин.

самостійна робота студентів - 72 годин.

Структура дисципліни "Фізіологія”

1.Вступна лекція. Етапи розвитку фізіології, методи і методології у фізіології щелепно-лицьової ділянки. Збудливість і збудження. Фізіологія збудливих тканин, у тому числі щелепно-лицьової ділянки (секреторних клітин, периферійних нервів, жувальних м’язів, нервово-м’язових синапсів).

Коротка характеристика розвитку фізіології. Роль робіт У.Гарвея, Р.Бернара, Е.Дюбуа-Реймона, У.Кеннова, Е.Людвіга, Ч.Шеррінгтона, І.М.Сеченова, І.П.Павлова, Г.П.Костюка та ін.

Основні поняття фізіології. Фізіологічна характеристика функцій. Фізіологія збудливих тканин. Подразливість і збудливість як основа реакції тканини на подразнення. Подразнення. Збудження і гальмування як діяльний стан збудливих тканин, їх фізіологічна роль. Клітинні мембрани, будова і функції. Мембранні канали і насоси. Збудливість нервів та м’язів голови. Фізіологічні основи електроодонтодіагностики.

Мембранний потенціал (МП), його походження. Біопотенціали залоз слизової оболонки ротової порожнини, їх діагностичне значення.

Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Потенціал дії (ПД) його фази і походження. Рефрактерність. Гальванічні струми, умови їх винекнення в органах ротової порожнини, вплив на живі тканини.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безм'якотних і м'якотних волокнах. Закони проведення збудження по нервових волокнах: двосторонність, ізольоване проведення, функціональна цілісність і їх використання в стоматології.

Синапс. Будова і класифікація синапсів. Механізм передачі збудження в синапсах. Постеинаптичні потенціали: збуджуючий (ЗПСП) і гальмівний (ГПСП), їх генез. Особливості будови і функції нервово-м'язового синапса.

Фізіологія м'язів. Функції і фізіологічні властивості поперечно-смугастих м'язів. Види і режими м'язових скорочень. Поодинике скорочення і його фази. Сумація скорочень і тетанус. Залежність амплітуди скорочення від частоти подразнення. Сила і робота жувальних мязів, методи дослідження: електроміографія, гнатодинамометрія, мастікаціотонометрія, мастікаціографія, застосування їх у стаматологічній практиці. Пародонт, його функціональна стійкість до жувального тиску. Поняття про ефективність жування.

2. Збудження і гальмування в ЦНС. Сучасні методи дослідження функцій ЦНС. Роль різних відділів ЦНС в забезпеченні аферентної, моторної і секреторної функції органів ротової порожнини. Трігемінальний комплекс, його значення.

Фізіологія центральної нервової системи(ЦНС). Роль ЦНС у регуляції рухових функцій (жування). Основні принципи і особливості поширення збудження в центральній ланці рефлекторної дуги, (фізіологічні властивості нервових центрів). Гальмування в ЦНС (І.М.Сеченов). Основні види гальмування. Сучасні уявлення про механізм центрального гальмування ( Дж. Еккс, Реншоу). Жувальні рефлекси з м’язових веретен, сухожильних рецепторів Гольджі. Рефлекси з рецепторів перидонту, їх фізіологічна роль. Регуляція розкривання ротової порожнини, жування при закритій ротовій порожнині. Жувальні автоматизми. Роль різних відділів ЦНС в регуляції моторної і секреторної функції зубощелепної системи.

Функції спинного мозку (провідникова, рефлекторна). Спінальні (соматичні і вегетативні) рефлекси. Спинальні механізми регуляції м'язового тонусу і фазних рухів. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій. Роль стовбура мозку в регуляції жування.

Фізіологія середнього мозку і мозочка. Мозочок, його аферентні та еферентні зв'язки. Наслідки часткового і повного зруйнування мозочка (А.Лючиані) та прояви його ураження в людини. Корегуючі та стабілізуючі впливи мозочка на моторні функції. Участь мозочка в процесах регуляції вегетативних функцій. Місце мозочка в інтеграції функцій мозку.

Фізіологія вегетативної нервової системи (ВНС). Особливості структури і функції ВНС. Симпатичний та парасимпатичний відділи ВНС і інервуємі ними органи. Медіатори ВНС. Особливості будови рефлекторних дуг слиновидільних рефлексів.

Проміжний мозок.Таламус, як колектор аферентних шляхів. Гіпоталамус, як вищий підкорковий центр вегетативних функцій. Базальні ядра, їх роль в формуванні м'язового тонусу. Роль аферентації з рецепторів слизової оболонки ротової порожнини і перидонту у формуванні висхідних активуючих впливів на різні відділи ЦНС(лімбічний комплекс, кора півкуль великого мозку). Електроенцефалографія ії використання в стоматології.

3.Гуморальна регуляція вегетативних функцій. Значення гормонів для росту, розвитку і функцій органів щелепно-лицевої ділянки. Фізіологія залоз внутрішньої секреції. Загальна характеристика гормонів і механізми їх дії на організм.

Саморегуляторний механізм нейрогуморальних взаємовідносин і гормоноутворювальних функцій в організмі. Роль гормонів у забезпеченні та регуляції психічного, фізичного росту та розвитку організму і стану зубощелепної системи. Методи вивчення залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози, їх фізіологічна дія, роль в регуляції обміну речовин, росту і розвитку. Наслідки порушення функції.

Функція прищитовидних залоз і їх роль в регуляції обміну кальцію і фосфору. Роль гормонів у регуляції кальцієвого гомеостазу. Гормони наднирників. Глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і їх фізіологічне значення. Функції мозкової речовини наднирників. Участь гормонів наднирників в механізмах розвитку загального адаптаційного синдрому. Фізіологія гіпофіза. Гормони передньої долі гіпофіза і їх фізіологічне значення. Функція проміжкової долі. Задня доля гіпофіза як депо гормонів гіпоталамуса. Роль гіпофіза в регуляції ендокринних органів. Нейросекрети гіпоталамуса. Ліберини і статини. Регуляція функцій гіпофіза. Гормони епіфіза.