9.Обмін енергії. Терморегуляція. Вплив якісного і кількісного складу харчового раціону на функцію органів ротової порожнини. Видільні процеси в організмі. Екскреторна функція слинних залоз.

Енергетичний обмін. Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Особливості мінерального обміну в тканинах зубів. Вплив кількісного і якісного складу їжі на стан органів і тканин порожнини рота. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс надходження і витрат речовин. Калорична цінність різних харчових речовин. Пряма і непряма калориметрія. Калоричний коефіцієнт О₂. Дихальний коефіцієнт. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Роль рецепторів порожнини рота в проявленні специфічно-динамічної дії харчових речовин. Фізіологічні норми харчування хворих (щелепно-лицевих) з порушенням нормальних умов прийому їжі.

Органи виділення, їх участь у підтриманні гомеостазу організму. Видільна функція слинних залоз і слизової оболонки порожнини рота.

Нирки. Основні процеси сечоутворення (клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція). Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Реабсорбція в канальцях і механізми її регуляції. Секреторні процеси в канальцях. Кінцева сеча і її склад.

Нейрогуморальна регуляція сечоутворення (роль нервової системи гормонів, АДГ, альдостерону, передсерднонатрійуретичного гормону та ін.).

Роль нирок в підтриманні азотистого балансу, осмотичного тиску, рН крові, об'єму циркулюючої крові. Участь слинних залоз у підтриманні гомеостазу.

Топогрфічні особливості показників температури органів ротової порожнини. Їх фізіологічне обгрунтування. Роль слизової оболонки порожнини рота в підтриманні температурної константи організму. Термометрія і її значення в стоматології.

ІІ.2.Практичні та підсумкові заняття, їх зміст.

1. Ознайомлення з кафедрою. Основи постановки фізіологічного експерименту. Основні властивості і методи дослідження збудливих тканин. Запис схеми ведення протоколів практичних занять. Знайомство з апаратурою для подразнення та реєстрації фізіологічних функцій.Замалювання апаратів та схем приладів в протоколах.

2. Характеристика збудливих тканин. Збудливість нервів та м’язів голови. Приготування нервово- м'язового препарату, визначення порогу збудливості його при прямому і непрямому подразненні. Замалювати препарат.

3. Дослідження біоелектричних явищ в збудливих тканинах. Електророододіагностика і гальванізм. Проведення першого досліду Гальвані. Проведення другого досліду Гальвані (скорочення без металу). Відтворення досліду Маттеучі. Вплив гальванізму на стан органів ротової порожнини і другі системи організму.

4. Проведення збудження в нервових волокнах і нервових стовбурах. Закони проведення збудження по нервовому волокну. Спостереження скорочення різних груп м'язів при подразненні різних корінців сідничого нерва препарату задніх лапок жаби струмом порогової сили. Дослідження двобічного проведення по нервовому волокну на препараті задніх лапок жаби. Застосування законів подразнення збудливих тканин в стоматологічній практиці. Лікарський електрофорез і його використання в стоматології.

5.Параметри збудливості. Хронаксиметрія. Застосування хронаксиметрії в стоматологічній практиці. Визначення реобази і субординаційної хронаксії для згиначів пальців.Визначення реобази і хронаксії для м'язів верхньої повіки. Залежність часу дії струму від його сили. Визначення часу дії струму для 1, 2, 3, 4, 5 реобаз. Виведення кривої сили - часу для згиначів кисті. Застосування хронаксиметрії в стоматології.

6. Фізіологія синапсів. Вивчення проведення збудження через синапс та порушень передачі після введення міорелаксантів.

7.Фізіологічні та фізичні властивості м’язів. Дослідження видів м’язових скорочень. Запис поодинокого скорочення. Запис порогового, субмаксимального і максимального скорочення м'язів. Запис на кімографі і зарисовка в протоколах кривої поодинокого скорочення. Тетанічне скорочення. Запис і аналіз кривої зубчастого та гладкого тетанусу. Запис песимуму і оптимуму сили подразнення. Особливості жувальних і мімічних м’язів. Участь м’язів щелепно-лицьової ділянки в функціях жування, ковтання, дихання і мовотворення. Контрактура жувальних м’язів і її наслідки.

8. Сила і робота жувальних м'язів. Визначення загальної і питомої сили жувальних м'язів. Визначення оптимальних умов для виконання максимальної роботи жувальних м'язів. Закон середніх навантажень. Спостереження зміни температури м'язів при роботі. Поняття про ефективніст жування. Пародонт, його виносливість до жувального тиску. Гнатодинамометрія.

9.Підсумкове заняття з фізіології збудливих тканин.

10.Дослідження нервової регуляції фізіологічних функцій. Рефлекс. Аналіз рефлекторної дуги. Рецептори порожнини рота. Аналіз рефлекторної дуги. Визначення залежності рефлексу від рецептивного поля. Виявлення відсутності рефлексу при зруйнуванні різних частин рефлекторної дуги. 11.Час рефлексу. Дослідження часу рефлексу за Тюрком. Визначення залежності часу рефлексу від сили подразнення. Визначення часу колінного рефлексу у людини з допомогою рефлексометра.

11.Дослідження процесів збудження і гальмування в ЦНС. Спостереження явища іррадіації при сильному подразненні. Вивчення явища полегшення при подразненні препарата розчином сірчаної кислоти однакової концентрації (0,6%) через короткі проміжки часу. Спостереження явища сумації на спинно-мозковому препараті жаби.

Гальмування спинномозкових рефлексів. Спостереження гальмування при накладанні гумового кільця на голову жаби, при накладенні лігатури на стегно і при потягуванні за передню лапку. Відтворення досліду Сєчєновського гальмування спинно-мозкових рефлексів. Спостереження за реакціями жаби після введення їй стрихніну.

12.Дослідження механізмів нервової регуляції вегетативних функцій. Спостереження дії пілокарпіну на потовиділення у кішки. Спостереження дії кокаїну на серцеву діяльність собаки. Дослідження дії гоматропіну на зіницю ока людини.

Вегетативні рефлекси. Визначення прямої і співдружньої реакції зіниці людини на світло. Спостереження відсутності зіничного рефлексу після закапування в око розчину гоматропіну. Рефлекс Даніні-Ашнера. Відтворення аксон-рефлекса (дермографізм).

13.Дослідження ролі заднього і середнього мозку в регуляції рухових функцій організму. Спостереження за рухами жаби після одностороннього зруйнування лабіринту. Дослідження статичних рефлексів у морської свинки з нормальними і односторонньо вимкненими лабіринтами. Дослідження ліфтної реакції і готовності до стрибка.

14.Дослідження ролі мозочка в регуляції рухових функцій організму.

15.Стереотаксична техніка. Вживлення мікроелектродів в різні структури мозку щура.

16. Електроенцефалографія. Ознайомлення з записом і аналіз ЕЕГ у дітей тварин.

17. Механізми дії гормонів.

18.Вивчення ролі гормонів щитоподібної та прищитоподібної залоз у забезпеченні фізичного росту і розвитку організму та стану зубощелепної системи.

19.Роль симпато-адреналової системи в регуляції адаптації до дії стресових факторів.Дія адреналіну на зіницю енуклейованого ока жаби.

20.Гормони підшлункової залози, епіфіза, вилочкової та статевих залоз. Їх вплив на стан зубощелепної системи

21.Підсумкове заняття з фзіології ЦНС та залоз внутрішньої секреції.

22.Система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові. Оволодіння технікою взяття крові з пальця. Визначення об'ємного співвідношення плазми і формених елементів крові за допомогою мікроцентрифуги.

23.Ознайомлення з принципом підрахунку форменних елементів крові. Ознайомлення з методами розведення крові для підрахунку еритроцитів і лейкоцитів. Знайомство з камерами для підрахунку форменних елементів крові. Замалювання сітки.

24.Визначення кількості еретроцитів у крові. Взяття крові з пальця, розведення і підрахунок кількості еритроцитів з допомогою камери Горяєва і еритрогемометра.

25.Визначення кількості гемоглобіну за Салі і за допомогою еритрогемометра, вирахування кольорового показника крові. Розгляд спектру оксигемоглобіну за допомогою спектроскопа.

26.Дослідження групової належності крові. Визначення групи крові.

27. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз. Фактори згортання крові. Антикоагулянти. Фібриноліз. Визначення часу зсідання крові (встановлення протромбінового часу і розрахунок протромбінового індексу). Ускладнення, які виникають при видаленні зубів у хворих із порушенням згортання крові. Фізіологічні обгрунтування способів зупинки кровотеч при операціях на ротовій порожнині при захворюваннях крові.

28. Лейкоцити. Лейкоцитарна формула. Роль лейкоцитів у захисних функціях порожнини рота. Взяття крові із пальця, розведення її і підрахунок кількості лейкоцитів. лейкоцитарна формула.

29. Імунітет. Види лімфоцитів. Схема імунної відповіді. Імуноглобуліни. Визначення зсуву лейкоцитарної формули за мазками крові.

30.Підсумкове заняття з фізіології системи крові.

31.Фізіологія серцево-судинної системи. Будова серця. Велике і мале коло кровообігу. Тони серця і фази серцевої діяльності. Визначення локалізації верхівкового поштовху серця методом пальпації. Визначення границь серця методом перкусії. Вислуховування тонів серця за допомогою стетоскопа та фонендоскопаю. Фоноелектрокардіографія.

32.Дослідження фізіологічних властивостей серцевого м’яза. Вивчення провідної системи серця за допомогою лігатур Станіуса. Ознайомлення з методикою приготування ізольованого серця жаби. Вивчення впливу на нього високої і низької температури, надлишків іонів Са ²⁺ і К⁺.

33.Електрокардіографія. Аналіз електрокардіограми. Ознайомлення з методами і принципами електрокардіографії. Запис ЕКГ у людини. Методи дослідження серця та судин. Оцінка функціональних можливостей серцево-судинної системи: фонокардіографія, балістокардіографія, динамокардіографія, пульсотахометрія, ехокардіографія

34.Дослідження механізмів регуляції діяльності серця. Вивчення нервово-рефлекторних впливів на серце. Спостереження зміни серцевої діяльності при подразненні блукаючого нерва жаби. Проведення дослідів Гольца і Сеченова.

35.Роль судин у гемодинаміці. Дослідження артеріального тиску. Пульс та його клінічна характеристика. Виміри кров'яного тиску у людини за методами Ріва-Роччі. Визначення систолічного і діастолічного тиску методом Короткова.

Вирахування пульсового тиску. Ознайомлення з принципом і методикою сфігмографії. Запис пульсу за допомогою сфігмографа. Аналіз сфігмограми.

36.Тонус судин. Базальний тонус судин. Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин. Регуляція тонусу судин у щелепно-лицевій ділянці. Мікроциркуляція у кістковій тканині і пародонті. Методи дослідження функціонального стану судин щелепно-лицевої ділянки. Реовазографія. Спостереження під мікроскопом руху крові в артеріях, капілярах і венах язика жаби. Спостереження капілярів нігтьового ложа за допомогою капіляроскопа. Методи реографії (реодентографія, реопародонтографія), їх використання в стоматології

37.Підсумкове заняття з фізіології системи кровообігу.

38.Система дихання. Дослідження зовнішнього дихання. Спостереження дихальних рухів грудної клітки і підрахунок кожному студенту кількості дихальних рухів за 1 хв. Визначення границь легень методом перкусії. Екскурсія легень при диханні. Вислуховування везикулярного дихання. Визначення у людини ЖЕЛ і її складових частин (дихальних, резервних і додаткових порцій повітря). Спірографія.

39.Газообмін у легенях, транспорт газів кров’ю. Дослідження дихання при різних функціональних станах організму, мовне дихання. Визначення кількості дихань і пульсу в спокої. Визначення вентиляції легень в спокої: а) з допомогою мішка Дугласа і газового лічильника; б) знаючи дихальну порцію і кількість дихань за 1 хв. Визначення кількості дихань і пульсу до і після 3-хвилинного інтенсивного навантаження (біг по сходинах). Визначення вентиляції легень після інтенсивної роботи. Складання таблиць одержаних даних даних.

40.Регуляція дихання. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції дихання.Ознайомлення з методами одержання газів крові за допомогою помпи Сеченова. Ознайомлення з принципом газового аналізу за Холденом. Оксигемографія.

41.Підсумкове заняття з фізіології дихання.

42.Система травлення. Функції ротової порожнини. Оцінка ендоекологічного стану ротової порожнини.

43.Слиновиділення. Регуляція утворення слини. Дослідження секреторної функції слинних залоз і процесів жування. Антикарієсні властивості слини. Ознайомлення з методиками хірургічної підготовки тварин до хронічного досліду. Оволодіння методикою одержання слини у людини за допомогою капсули Лешлі-Красногорського. Визначення наявності мальтози і муцину у слині.

44.Травлення в шлунку. Склад шлункового соку, регуляція його секреції. Роль рецепторів порожнини рота в регуляції шлункової секреції. Ознайомлення з методиками дослідження шлункової секреції і виведення кривих соковиділення. Визначення перетравлюючої сили шлункового соку і дослідження впливу сечужного ферменту та підшлункового соку на молоко.

45.Травлення в дванадцятипалій кишці. Роль підшлункової залози у травленні. Процеси жовчоутворення і жовчовиділення, роль рецепторів порожнини рота в їх регуляції. Дослідження емульгуючої дії жовчи на жири. Ознайомлення з методикою дуоденального зондування.

46.Травлення в тонкому кишечнику (порожнинне, пристінкове, внутрішньоклітинне). Всмоктування в порожнині рота й інших відділах шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

47.Моторна та резорбтивна функції травного тракту. Мастікаціографія. Дослідження рухової функції ШКТ. Спостереження рухів війок стравоходу жаби. Дослідження скоротливої здатності ізольовоного відрізка тонкої кишки щура та вплив на нього ацетилхоліну і адреналіну.

48.Підсумкове заняття з фізіології травлення. .

49.Дослідження енергетичного обміну організму і терморегуляції. .Пряма калориметрія. Визначення основного обміну у кролика методом прямої калориметрії. Проведення розрахунку основного обміну за добу кожному студенту за даними своєї ваги, росту, статі і віку (по таблицям Гарріса і Бенедикта). Проведення розхрахунку стандартного обміну в людини за номограмою. Особливості мінерального обміну в тканині зуба.

Непряма калориметрія. Визначення основного обміну за даними газового аналізу.

50.Фізіологічні основи харчування. Складання харчового раціону та його оцінка. Складання харчових раціонів для людей різних професій. Складання харчового раціону для студентів.

51.Система виділення. Дослідження механізмів утворення сечі. Участь нирок у підтриманні гомеостазу. Видільна функція слинних залоз. Роль реабсорбції в стані зубощелепної системи. Ознайомлення з методиками визначення величини клубочкової фільтрації і реабсорбції в канальцях.

52.Підсумкове заняття з фізіології обміну речовин, енергії, терморегуляції, виділення.

53.Сенсорні системи. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Роль дистантних аналізаторів у слиновиділенні. Визначення гостроти слуху методом Воячека. Визначення повітряної і кісткової провідності звуку. Визначення гостроти та поля зору.

54.Сенсорні системи. Дослідження контактних аналізаторів, їх роль у процесах жування і слиновиділення. Вивчення шкірної чутливості. Визначення порогу тактильної чутливості. Вивчення порогів смакової чутливості при подразненні рецепторів язика. Визначення нюхової чутливості. Роль тактильної рецепції в адаптації до зубних протезів. Функціональна мобільність терморецепторів слизової оболонки ротової порожнини.

55.Дослідження сенсорних функцій ротової порожнини. Роль смакового і нюхового аналізаторів у формуванні смакових явищ. Роль орального аналізатора в апробації харчових речовин.

56.Умовні рефлекси. Умовні рефлекси вищих порядків. Слиновидільні умовні рефлекси. Ознайомлення з мовноруховою методикою вироблення умовних рефлексів у людини за Івановим-Смоленським.

57.Гальмування умовних рефлексів, його види. Вироблення диференціювального гальмування. Спостереження у людини безумовного гальмування (за допомогою таблиць Анфімова).

58.Динамічний стереотип. Його значення для навчання й набуття мануальних навичків у работі лікаря стоматолога. I і II сигнальні системи. Ознайомлення з методами дослідження зв'язків першої і другої сигнальних систем у людини. Вчення про другу сигнальну систему і мовні функціїлюдини, їх роль у деонтології лікаря-стоматолога.

59.Особливості вищої нервової діяльності людини. Вивчення механізмів уваги, емоцій, мотивацій, пам’яті). Ознайомити студентів з методом оцінки реактивної й особистісної тривожності. Емоції та емоційний стрес. Емоційні прояви у стоматологічних хворих.

60.Дослідження типологічних властивостей нервової системи. Визначення типу темпераменту за тестом Айзенка для визначення тактики лікаря при лікуванні стоматологічних хворих.

61.Підсумкове заняття з фізіології сенсорних систем та фізіології ВНД.