Теми занять для самостійної позааудиторної роботи з нормальної фізіології в т. Ч. Фізіологія щелепно-лицьової ділянки для студентів медичного факультету

№ п/п	ТЕМА
1.	Історія розвитку фізіології у 19 столітті; Внесок робіт І.М. Сеченова, І.П. Павлова, Л.А. Орбелі, П.К. Анохіна, П.Г. Костюка в розвиток світової фізіології; Українська фізіологічна школа.	5
2.	Гормональна регуляція статевих функцій організму; Репродукція.	8
3.	Мислення. Розвиток абстрактного мислення в людини; Свідомість.	8
4.	Фізіологія адаптації організму;	12
5.	Дихання в умовах зниженного та підвищенного барометричного тиску	6
6.	Фізіологічні основи психічної діяльності: Визначення об’єму короткочасної слухової пам’яті; Визначення об’єму змістової пам’яті.	10
7.	Сучасні уявлення про всмоктування речовин в організмі людини;	6
8.	Основні принципи організації та функції системи кровообігу; Біомеханіка серця; Електрофізичні основи електрокардіографії; Артеріальний пульс, його походження, клінічне значення; Дослідження фізіологічних показників системи кровообігу при фізичному навантаженні (артеріальний тиск, пульс).	9
9.	Основні уявлення про біомеханіку дихання, легенева вентиляція; Клініко-фізіологічне значення показників зовнішнього дихання; Дихання в умовах пониженого і підвищеного барометричного тиску.	6
10.	Стимулятори та інгібітори шлункової секреції; Сучасні уявлення про всмоктування речовин в організмі людини; Методи дослідження моторної функції травного тракту у людини.	4
11.	Обмін речовин та енергії. Терморегуляція: Обмін речовин як основна умова життя та збереження гомеостазу; Пластична та енергетична роль поживних речовин. Фізіологія системи виділення: Роль органів виділення в підтриманні гомеостазу організму.	6
12.	Дослідження акомодації ока; Дослідження кольорового зору; Дослідження статичної та кінетичної рівноваги; Дослідження рецепторів рухового апарату.	4
13	Функціональні особливості півкуль мозку. Память. Сон. Сновидіння. Гіпноз.	4
Всього – 72 год (І семестр – 34 год, ІІ семестр 38 год)

4.5. Оцінювання навчальної діяльності студента*.

Оцінювання поточної навчальної діяльності Початковий контроль рівня підготовки студентів до засвоєння фізіології здійснюється шляхом перевірки їх знань з питань біології, фізики, гістології, анатомії, які є базовими для вивчення фізіології.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і включає перевірку знань, вмінь та контроль опанування студентами практичних навичок, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем.

Проміжний контроль проводиться з використанням тестів та на підсумкових заняттях наприкінці вивчення окремих розділів програми.

Підсумковий контроль Навчальним планом з нормальної фізіології передбачений державний перевідний іспит. Для проведення іспиту наказом ректора університету створюється екзаменаційна комісія, деканатом складається розклад іспитів.

До іспиту допускаються студенти, які повністю виконали навчальну програму з нормальної фізіології, здали всі підсумкові заліки, не мають заборгованості з практичних занять і незданих заліків.

Іспит проводиться у вигляді співбесіди екзаменатора і членів комісії зі студентом з питань білету, три з яких є теоретичними, а четверте – з клінічних методів дослідження функцій. Знання студента оцінюються згідно з критеріями оцінки знань. Білетна програма та критерії оцінки знань вивішуються на інформаційному стенді.

Підсумковий контроль здійснюється за білетною програмою шляхом співбесіди з урахуванням освоєння студентами практичних навичок (4 питання білета).

При визначенні загальні оцінки на іспиті враховуються результати поточного і проміжного контролю.

Оцінювання рівня підготовки студента з дисципліни.

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який вичерпно, послідовно, грамотно та логічно вірно відповів на всі чотири питання, показав вміння пов'язувати теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, не вагаючись відповідає на додаткові питання, показує міцні знання фізіологічних методів дослідження та уміння їх практичного застосування, володіє різнобічними навичками та способами їх виконання.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який грамотно, послідовно і по суті відповів на три із чотирьох питань, допустив окремі неточності при викладенні одного із питань, правильно пов'язує теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, досить повно відповів на одне-два додаткові запитання, добре знає методи фізіологічних досліджень і вміє застосовувати їх на практиці.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, дає недостатньо правильні визначення, зазнає труднощів при викладенні фізіологічних методик і їх практичного виконання, правильно відповів не менш ніж на два з трьох питань білету.

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено, зі значними труднощами виконує практичні роботи.

ПРИМІТКА: При оцінці знань студента на іспиті враховується також його поточна успішність в навчальному році, знання лекційного матеріалу і додаткової літератури по питанню, яке викладається.