9.На базі таблиці «Магазини» побудувати: 1) зведену таблицю, яка б відображала кількість проданих фільмів у кожному магазині за окремими жанрами; 2) зведену таблицю з інформацією про одержану суму за продаж товару та кількість проданих копій кожного фільму в різних магазинах з можливістю перегляду такої інформації в кожному жанрі. Зробити загальний підсумок (для кожного фільму) про кількість продаж у всіх магазинах та загальну суму виторгу.

Контрольні запитання

1.Як сортувати одночасно за двома стовпцями?

2.Що отримається при сортуванні текстових даних за спаданням?

3.Як встановити Автофільтр?

4.Які умови можуть використовуватися у Автофільтрі?

5.Для чого будують зведені таблиці?

6.Як створити зведену таблицю?

7.Для чого використовують інструмент ИТОГИ?

8.Чи можна знаходити підсумки по текстовим даним?

9.Які функції використовуються в інструменті ИТОГИ?

10.Можна підсумовувати дані по декільком стовпчикам?

Лабораторна робота №13 "Табличний процесор Microsoft Excel. Розв’язування математичних задач "

Мета: формування умінь використовувати інструменти пошук розв’язку, добір параметру та створювати макроси.

Питання для вивчення

1.Знаходження коренів нелінійних рівнянь за допомогою інструменту

Добір параметра.

2.Розв’язування систем нелінійних рівнянь за допомогою інструменту

Пошук розв’язку.

3.Макроси.

Теоретичні відомості

Знаходження коренів нелінійних рівнянь за допомогою інструмента Добір параметра

1.Знайти наближено всі корені рівняння графічно.

2.Встановити потрібну точність обчислень. Активізувати меню Сервис → Параметры вкладку Вычисления і встановити относительную погрешность – 0,00001 та предельное число итераций – 1000.

122

3.Взяти точку, максимально наближену до кореня та ввести в комірку, наприклад В2. В комірку С2 ввести формулу, яка обчислює значення функції (ліва частина рівняння), аргумент якої знаходиться у комірці В2.

4.Активізувати меню Сервис → Подбор параметра. В полі Установить в ячейке ввести координати комірки, в якій міститься значення функції

(С2). В полі Значение ввести 0. В полі Изменяя значение ячейки

ввести координати комірки, яка містить наближене значення кореня (В2). Натиснути Ok.

5.На екрані з’явиться вікно з результатом. Після натиснення кнопки Ok результат переміститься в комірку В2.

6.Якщо корінь не один, то повторіть всі операції для кожного кореня.

Розв’язування систем нелінійних рівнянь за допомогою інструменту Пошук розв’язку

Нехай задана система нелінійних рівнянь: x2+y2=3 2x+3y=1.

Пара чисел (x,y) буде розв’язком системи, якщо вона є розв’язком рівняння з двома невідомими:

(x2+y2-3)2+(2x+3y-1)2=0. (*)

Відокремимо корені рівняння (*). Знайдемо значення функції f(x)=(x2+y2-3)2+(2x+3y-1)2 на відрізку [-3,-3] за змінними x та y. Побудуємо таку таблицю:

де в комірках А2:А6 – значення х, а в комірках B1:F1 – значення y. В комірках В2: F6 – введена формула

=($A2^2+B$1^2-3)^2+(2*$A2+3*B$1-1)^2.

Приблизно визначимо проміжки, на яких може бути розв’язок системи – (-1,5;1,5) та (1,5;0). Для знаходження першого кореня в комірки A10 та B10 введемо наближені значення змінних x та y відповідно. У комірку С10 введемо формулу

=(A10^2+B10^2-3)^2+(2*A10+3*B10-1)^2

Виберемо команду меню Сервис → Поиск решения. У вікні Поиск решения натиснути кнопку Параметры і зняти флажок Линейная модель

123

(якщо він був встановлений). У вікні Поиск решения в полі Установить целевую ячейку ввести $С$10, в розділі Равной обрати Значению і ввести в полі Изменяя ячейки – $А$10:$В$10, і натиснути кнопку Выполнить.

Повторити ці дії для іншої пари.

124

Макроси

Використання Excel надає користувачам можливість створювати власні макроси й у такий спосіб автоматизувати виконання основних операцій. Макрос є послідовністю макрокоманд і макрофункцій.

Найбільш простим способом створення макрокоманди є її запис за допомогою макрорекордера. Для цього не потрібні глибокі знання макропрограмування. Робота макрорекордера багато в чому нагадує запис і відтворення звуку за допомогою звичайного магнітофона. Макрорекордер протоколює усі виконувані користувачем дії і перетворить їх у VBA-код.

Процес запису макросу за допомогою макрорекордера складається з наступних етапів:

–запуск макрорекордера;

–присвоєння макросу імені;

–виконання записуваних операцій;

–завершення запису.

Розглянемо на прикладі, як створюються макроси. Спробуємо створити за допомогою макрорекордера макрос, що виконує таку послідовність дій: відображення вікна робочої книги в полноекранному представленні, видалення з екрана сітки, зміна виду шрифту для діапазонів, присвоєння діапазонам грошового формату.

Початок запису

1)Активізуйте чистий робочий лист.

2)Виберіть команду меню Сервис → Макрос → Начать запись…

3)У результаті відкриється діалогове вікно Запись макроса, у якому варто вказати ім’я макросу, ввести його короткий опис, задати комбінацію клавіш для запуску створюваного макросу і місце його збереження. Натиснути кнопку Ok. При виборі імені макросу і комбінації клавіш для його запуску слід дотримуватися наступних правил:

a)Ім’я макросу може складатися максимум з 255 символів. Воно не повинно містити пробіли і спеціальні символи. Між фрагментами довгих імен макросів замість пробілів вставляються символи підкреслення (_).

b)При призначенні комбінації клавіш враховується розходження між прописними і малими літерами. Таким чином, кількість варіантів комбінацій клавіш для запуску макросів вдвічі перевищує кількість клавіш з літерами алфавіту.

4)На екрані з’являється панель інструментів із двома кнопками, що є свідченням того, що запис макросу почався. Щоб зупинити запис, слід

натиснути кнопку Остановить запись. У процесі запису макросу в рядку стану вікна програми з’являється повідомлення Запись. У такий спосіб програма нагадує користувачу, що усі виконувані ним дії записуються макрорекордером.

125