2. Органі3ація обліково-операційної роботи банку

Питання до розгляду

1. Облікова політика банку.

2. Характеристика обліково-операційної роботи в банку.

3. Побудова та функції обліково-операційного апарату.

4. Банківська документація.

5. Документообіг за банківськими операціями.

6. Внутршньобанківський контроль, його сутність i види.

Основні термтіни i поняття

Облікова політика банку, елементи облікової політики банку, обліково-операційна робота, обліково-операційний апарат, головний бухгалтер, відповідальний виконавець, банківський документ, реквізити банківських документів, документообіг за банківськими операціями, стадії документообігу, внутршньобанківський контроль, бухгалтерський контроль, адміністративний контроль, попередній контроль, первинний контроль, додатковий контроль, наступний контроль, тематичні перевірки, комплексні перевірки, внутршній аудит.

2.1. Облікова політика банку

Облікова політика банку - це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів i процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності

Положення про облікову політику банку затверджується наказом керівника до початку нового календарного року. Цим доку­ментом установлюється методологія обліку окремих операцій. Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року не допускається (крім випадків істотних змін у діяльностi установи або правовій бaзi).

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких банки повинні дотримуватись у веденні обліку i складанні зовнішньої та внутрішньої звітності.

Банки висвітлюють обрану ними облікову політику описом:

• принципів обліку окремих статей звітності;

• методів оцінки певних об'єктів обліку;

• фактів, що стосуються змін в обліковій політиці. Обов'язково мають бути розроблені та затверджені основні складові облікової політики банку, до яких належать:

• характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

• додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів, в яких описуються банківські операції;

• правила документообігу й технології оброблення облікової інформації;

• перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;

• перелік операцій, що потребують додаткового контролю;

• порядок проведення інвентаризації та методи оцінки активів зобов'язань;

• порядок контролю за здійсненими внутршніми банківським операціями;

• порядок розрахунків між філіями та іншими структурним підрозділами банку;

• порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів i витрат, створення й використання резервів;

• процедури вивірки та контролю;

• ціннi документи й рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Активи i зобов'язання банку мають бути оцінені та відображенi в обліку таким чином, щоб не переносити наявні ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на подальші звітнi періоди.

Активи i зобов'язання обліковуються пріоритетно за вартістю придбання чи виникнення (за первісною або поточною вapтicтю)

В обліку за первісною (історичною) вартістю активи визнаються за сумою фактично сплачених за них коштів, зобов'язання - є сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов'язання.

В обліку за поточною (ринковою) вapтicтю активи визнаються; тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання таких активів у поточний час, а зобов'язання - за тією сумою коштів яка вимагалась би для проведення розрахунку в поточний час.

Приведення балансової вapтостi активів у відповідність iз їхньою ринковою вартістю здійснюється переоцінюванням них. Зміни положень облікової політики протягом званого року причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку.