1.2. Характеристика окремих видів бухгалтерського обліку, об'єкти обліку

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік переділяється на фінансовий, управлінський i податковий. Кожен iз за значених видів обліку має властиві йому мету, призначення, коло користувачів облікової інформації та відіграє свою роль в управлінні установою.

Фінансовий облік містить сукупність правил i процедур щодо підготування й подання інформації про результати діяльності суб'єкта відповідно до вимог чинних законодавчих актів.

Фінансовий облік покликаний відобразити вci господарські фінансові операції суб'єкта господарювання за звітний період, також забезпечити складання фінансової звітності для потреб внутрішніх i зовнішніх користувачів. Його мають вести вci підприємства та установи незалежно від видів їxньої діяльності та форми власності. За даними фінансового обліку складається фінансова звітність, що призначена як для зовнішніх так i для внутрішніх користувачів i є відкритою для користування.

Об'єктами фінансового обліку в комерційних банках є:

• активи, зобов'язання i капітал банку;

• доходи й витрати за їx видами;

• фінансові результати діяльності та їx розподіл.

Активи - це ресурси, що контролюються установою, як результат минулих подій, використання яких у майбутньому приведе до отримання економічних вигод.

Майбутня економічна вигода, втілена в активах, може бути отримана в різний cпосіб, зокрема:

1. використанням активу для надання послуг;

2. обміном одного активу на інший;

3. використанням активу для погашення зобов'язань;

4. розподілом активу між власниками.

Зобов'язання - це заборгованість установи, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому призведе до зменшення pecypciв установи, що обіцяють економічні вигоди.

Капітал - це залишкова частка в активах установи після відрахування вcix зобов'язань.

Доходи й витрати банку виникають як результаті реалізації економічних вигод, утілених в активах, або виконання банком своїх зобов'язань чи ведення господарської діяльності.

Фінансовий результат діяльності банку виступає у формі прибутку або збитку. Він визначаеться як різниця між загальною су­мою доходів i загальною сумою витрат банківської установи за певний період.

Управлінський облік ведуть суб'єкти господарювання з метою забезпечення внутрішніх інформаційних потреб керівництва в процесі управління підприємством (установою).

Об'єкти управлінського обліку, порядок його ведення та форми управлінськоі звітності визначаються установою банку. На відміну від фінансового обліку, який регулюється законодавчими й нормативними актами, управлінський облік банківські установи ведуть самостійно, враховуючи особливості діяльності, структуру банку, потреби та вимоги системи управління. Вони самостійно визначають позиції та зміст внутрішньої звітності, періодичність iї складання i подання на piзнi piвнi управління.

Податковий облік ведеться суб'єктами господарювання відповiдно до вимог податкового законодавства.

1.3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (мсбо)

Основою ведення фінансового обліку в багатьох краінах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу, є Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. МСБО не визначають методики побудови фінансового обліку окремих об'єктів чи операцій, а обумовлюють загальні правила оцінки та подання інформації у фінансових звітах. Вони мають рекомендаційний характер i вирізняються багатоваріантністю підходів до розв'язання облікових задач.

Формування, видання i вдосконалення МСБО здійснює Комітет iз Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), створений 1973 р. На сьогодні КМСБО об'єднує 143 професій бухгалтерські організації зi 104 країн світу. Комітетом розроблено 39 міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, з яких діють 33.

Існує декілька способів використання МСБО. Як зазначено у вступі, стандарти використовуються:

• як національні вимоги до обліку в різних країнах, здебільше після відповідного переопрацювання;

• як база для вироблення вcix або деяких вимог до обліку в тій чи іншій країнi;

• як міжнародний орієнтир для тих країн, які виробляють власнi вимоги до обліку.

Вони також можуть використовуватися органами, що регулюють діяльність місцевих та іноземних компаній або самими компаніями.

1 січня 1998 р. банківська система України почала працювати на ocновi МСБО. Цей перехід був викликаний двома основними причинами:

1) необхідністю інтеграції України в цілому та банківської системи зокрема у світову економіку;

2) потребою в посиленні інформативності облікової системи банку, її наближенні до потреб внутрішніх i зовнішніх користувачів інформації.

Окрім поняття «Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку» icнyє також поняття «принципів обліку». Для правильного розуміння цих категорій необхідно з'ясувати, як вони співвідносяться між собою.

Принципи обліку - це загальні, концептуальні основи, на яких будується фінансовий облік i на базі яких складається фінансова звітність.

МСБО не містять певного стандарту, який описував би принципи обліку. Однак ці принципи є основою розроблення міжнародних стандартів. У вступному розділі до МСБО вказано, що проце­дура розроблення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку містить обов'язкову попередню підготовку переліку базових принципів бухгалтерського обліку, які будуть використані у готуванні проекту.

Слід зауважити, що у світовій практиці існують piзнi моделі бухгалтерського обліку, більшість яких базується на МСБО та загальновживаних у міжнародній практиці принципах обліку.

Модель бухгалтерського обліку чи облікова модель підприємства чи установи - це загальні правила побудови облікової системи, які визначають об'єкти фінансової звітності та обліку, їx оцінку, взаємозв'язок i взаємозалежність між об'єктами обліку, методи й форми ведення фінансового обліку.