3. Побудова плану рахунків бухгалтерского обліку банків україни, органі3ація аналітичного обліку

Питання до розгляду

1. Поняття про банківський рахунок.

2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку в банках.

3. Сутність i структура Плану рахунків.

4. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України за класами.

5. Аналітичний та синтетичний облік у банках.

6. Формування номера аналогічного рахунка.

Ocнoeвнi термвни i поняття

Рахунок, дебет, кредит, оборот, дебетовий оборот, кредитовий оборот, сальдо рахунка, активний рахунок, пасивний рахунок, кореспонденція рахунків, подвійний запис, позабалансові рахунки, ochobhi рахунки, операційнi рахунки, регулюючі рахунки, контрактивний рахунок, контрпасивний рахунок, План рахунків, номер рахунка, казначейські інструменти, Міжбанківські інструменти, аналітичний облік, синтетичний облік, регістри аналітичного обліку, регістри синтетичного обліку, оборотно-сальдовий баланс, сальдовий баланс, перевірочні відомості, особові рахунки, операційні журнали, виписка з особового рахунка, параметри аналогічного рахунка, обов'язкові параметри, необов'язкові параметри, загальні параметри, cпеціальні параметри, номер аналогічного рахунка, ключовий розряд.

3.1. Поняття про банківський рахунок

Для поточного відображення змін стану засобів банку та джерел їx утворення, що відбуваються під впливом господарських операцій, у бухгалтерскому обліку застосовуються рахунки.

Рахунок бухгалтерського обліку - основна одиниця, яка реєструє, накопичує та збepiгaє інформацію, необхідну для ухвалення управлінських рішень.

За своєю формою рахунок бухгалтерського обліку - це таблиця, що має дві протилежні частини - ліву i праву. Jliвa частина - де­бет (скорочено - Д-т), права - кредит (скорочено - К-т).

Схематично рахунок зображають так.

Рахунок

(назва рахунку) Д-т 1 К-т

Двостороння будова рахунку пояснюється тим, що під впливом господарських операцій в об'єктах бухгалтерського обліку можуть відбуватися два види змін - збільшення або зменшення.

Підсумки сум операцій, що відбулися за рахунком за певний період, називаються оборотами. Зміни, відображені за дебетом рахунку, називають дебетовим оборотом, за кредитом - кредитовим оборотом. Залишок за рахунком називається сальдо. Сальдо може бути початковим (на початок звітного періоду) i кінцевим (на кінець звітного періоду). За активним рахунком збільшення господарських засобів відображається за дебетом рахунку, a їx зменшення - за кредитом. Саль­до активного рахунку завжди дебетове. Кінцеве сальдо активного рахунку розраховується за формулою:

^с_ка ^{= с}_па ^{+ д.о. - к.о.,} де: , .

С_ка - сальдо кінцеве активного рахунку;

С_па - сальдо початкове активного рахунку;

Д. О.- дебетовий оборот;

К.О.- кредитовий оборот.

Сальдо пасивного рахунку завжди кредитове. Збільшнення дже­рел господарських засобів відображається за кредитом пасивного рахунку, a їx зменшення - за дебетом. Сальдо кінцеве розрахову­ється за формулою:

^с_кп ^{= с}_пп ^{+ к.о. - до.,} де:

С_кп - сальдо кінцеве пасивного рахунку;

С_пп - сальдо початкове пасивного рахунку;

Д.О.- дебетовий оборот;

К.О.- кредитовий оборот.

За активно-пасивними рахунками записи здійснюються аналогічно записам за активними та пасивними рахунками.

Господарські операції відображають за рахунками бухгалтерського обліку методом подвшйного запису. Тобто, кожна операція одночасно реєструється в однаковій cyмi за двома взаємопов'язаними за економічним змістом даної операції рахунками: за дебетом одно­го рахунку та кредитом іншого. Внаслідок цього між рахунками виникає взаємозв'язок, що називається кореспонденцією рахунків.

Кореспонденцію рахунків подають бухгалтерским проведенням - записом, що показує, за дебетом i кредитом яких рахунків i в якій cyмi зареєстровано ту чи ту операцію. За допомоги подвійного запису господарських операцій за рахунками бухгалтерского обліку забезпечується контроль за ста­ном господарських засобів i джерел їx утворення. Подвійний запис також дає змогу контролювати економічний зміст проведених господарських операцій. За його допомоги можна з'ясувати, вна­слідок яких операцій сталися зміни певного виду коштів, джерел їx утворення чи господарських процесів, звідки ці кошти надшшли i куди вони вибули.