1.4. Правове регулювання бухгалтерського обліку в банках

На сьогоднішній день систему регулювання бухгалтерського обліку в банківських установах України можна розглядати як чотирирівневу.

Перший (вищий) рівень регулювання охоплює законодавчі акти та укази Президента. Основним документом вищого рівня є Закон України «Про бухгалтерскій облік i фінансову звітніть в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIY який набрав чинності 1.01.2000 року (зi змінами i доповненнями).

Дотримання положень указаного Закону суб'єктами ринку (юридичними особами) забезпечує однотипне ведення обліку майна, зобов'язань i господарських операцій, отримання зіставної та достовірної інформації про її майновий стан, доходи i витрати, а також складання відповідної бухгалтерської звітності, необхідної користувачам. Визначальним на цьому piвнi для системи податкового обліку є також податкове законодавство.

У Законі чітко визначено бухгалтерський облік як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збepiгання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім i внутрішнім користувачам для ухвалення рішень. Сфера дії цього Закону поширюється на вcix юридичних ociб, створених відповідно до законодавства України незалежно від ixнix організаційно-правових форм i форм власності. Тож банківські установи поряд з іншими суб'єктами господарювання підпадають під сферу дії вказаного Закону. У п. 3 ст. 6 Закону визначено, що порядок ве­дення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках установлюється НБУ відповідно до Закону та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Закон регламентує передусім фінансову звіттсть (її склад та обсяги), а також мінімальні вимоги стосовно ведення бухгалтерського обліку. Що стосується управлінського обліку, то його організація є справою кожного суб'єкта господарювання.

Другий рівень регулювання бухгалтерського обліку складають Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що розроблені з враховуванням вимог МСБО.

Нормативне регулювання загальних положень обліку i звітноcтi в Україні (перший - другий рівень) не відкидає регулювання обліку на низових рівнях.

Третій рівень регулювання бухгалтерського обліку представлено нормативними актами, в яких розкриваються методологічні підходи до організації та ведення обліку за конкретними видами діяльності: підприємницька, банківська, страхова, бюджетна тощо. Зрозуміло, що йдеться про нормативні розробки з питань ведення бухгалтерського обліку Національного банку України, Miністерства фінансів, галузевих міністерств i відомств.

Четвертий рівень регулювання обліку регламентує організацію обліку в конкретній установі банку. Цей рівень представлено внутрішньовідомчими інструкціями (для банківських установ однієї системи), наказами i ін. Важливим документом цього рівня є по­ложення про облікову політику банку, яку розуміють як сукупність принципів, методів i процедур, що використовуються банком для ведення обліку, складання й подання фінансової звітності. Облікова політика окреслює методику ведення обліку в конкретній установi банку. На четвертому piвнi регулювання обліку в Україні розв'язуються питання організації та методики ведення управлінського обліку, що є системою внутршшього обліку та контролю. Важливо, щоб обрана політика щодо управлінського обліку забезпечувала формування всього спектру інформації, необхідної для винесення обгрунтованих управлінських piшень.