- •1. Біохімічні методи досліджень
- •А. Зв’язування і перетворення субстратів
- •D. Взаємодія ферментів між собою
- •С. Пептидази, аргінази, глюкокінази
- •60. (С) Важливу роль в процесі мінералізації емалі відіграє лужна фосфатаза слини, яка викликає:
- •Е. Пепсин
- •62. У дитини з вираженими явищами гіпоксії вміст Нb-он крові становить 35 % загальної кількості гемоглобіну. З дефіцитом якого ферменту найімовірніше пов’язаний такий стан?
- •А. Вуглеводи
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •A. Поглинанням енергії b. Виділенням енергії
- •13. Мітохондрії – субклітинні органели, що містяться в цитоплазмі всіх клітин за винятком зрілих еритроцитів, бактерій, синьо-зелених водоростей. Який основний метод застосовують для їх виділення?
- •Реакції реплікації днк та транскрипції рнк
- •Мітохондріях
- •Цикл лимонної кислоти
- •12 Молекул атф
- •61. Специфичним акцептором фосфату в процесі окисного фосфорилування є:
- •Література
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •Розділ 5. Структура, властивості, метаболізм ліпідів в нормі і при патології
- •6.1. Будова і властивості амінокислот і білків
- •С. Мальтаза
- •С. Триптофан
- •32. Білки та пептиди в лужному середовищі при наявності солей Купруму дають біуретову реакцію. За допомогою цієї реакції в білках виявляють...
- •35. Під час термічної обробки їжі спостерігають незворотні зміни просторової структури білка. Цей процес отримав назву:
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •6.2. Загальні процеси обміну амінокислот
- •В. Ліпази с. Амілази
- •Е. Фосфатази
- •В. Дофаміну
- •6.3. Специфічні шляхи обміну амінокислот. Метаболізм простих і складних білків
- •Е. Тироксину
- •Ситуаційні задачі
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •6.4. Біосинтез порфіринів. Порфірії.
- •7.1. Структура і властивості нуклеїнових кислот
- •Е. Цитозин
- •С. Водневого зв’язку
- •С. Йонними
- •В. Ядерної днк
- •В. Ядерної днк
- •Е. Ендоплазматичній сітці
- •Література
- •E. Мутація генів
- •Ситуаційні задачі
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •Література
- •Інозитол – 6 – фосфат
- •Інозитол
- •Ліпаза а2
- •В. Актг
- •А. Фолікулостимулювального
- •А. Актг
- •E. Вазопресин
- •В. Стимулює розслаблення непосмугованих м’язів; стимулює лактацію
- •А. Вазопресину
- •Посилення синтезу глікогену
- •Зниження швидкості глікогенолізу
- •Послаблення утворення ацетоацетату
- •Посилення синтезу жирних кислот
- •Адреналіну
- •Вазопресину
- •Гіпотиреоз
- •Тироксин
- •Е. Норадреналін
- •А. Альдостерону
- •А. Виникнення недостатності наднирників
- •D. Стимулює фосфороліз глікогену
- •А. Збільшується синтез ліпокортину
- •А. Кортизолу
- •А. Глюкокортикостероїди
- •Е. Хвороба Паркінсона
- •А. Кортизолу
- •А. Стероїдний діабет
- •Активує експресію генів синтезу кальційзв'язувальних білків
- •Активує процесинг пропаратгормону в паратгормон.
- •Активує синтез кальцитоніну в щитоподібній залозі.
- •Активує остеоцити, що призводить до мінералізації тканин.
- •А. Кальцитріолу
- •122. Для стимуляції родової діяльності породіллі лікар призначив простагландин е2. Ця сполука синтезується з:
- •А. Простагландинів
- •С. Сечовини
- •В.Секретину
- •9.1 Водорозчинні вітаміни
- •Кальциферол
- •7.2 Жиророзчинні вітаміни
- •10.1 Біохімія слини
- •10.2. Біохімія зуба
- •Тиреокальцитоніну
- •Розділ 11. Функціональна біохімія травного тракту
- •Альбуміни
- •Ентерокіназа
- •42 Амінокислотних залишків
- •Олігосахаридазою
- •Аргініном і лейцином
- •Діамінокислотами з метіоніном
- •Переамінування амінокислот
- •Дегідрогеназа
- •Скатолу
- •Індоксилу
- •Реакцію Уффельмана
- •Пептидаз
- •Синтетаз
- •Нуклеїнових кислот
- •Дезамінування
- •13.1. Гемоглобін і його похідні
- •20. У хворого внаслідок отруєння ціанідами наявна блокада тканинних ензимів (цитохромів). Який вид гіпоксії спостерігається?
- •13.2 Білки та небілкові азотисті сполуки крові
- •13.3. Функції крові
- •9. У хворого діагностовано мегалобластну анемію. Недостатня кількість якої речовини може призводити до розвитку цієї хвороби?
- •43. (М,с) у хворого на гломерулонефрит спостерігається азотемія. На яку речовину припадає найбільше азоту?
- •D. Креатинін
- •13.4. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична система крові
- •13.5. Біохімія імунних процесів
- •Розділ 17 біохімія м’язової системи
- •С. Швидше втомлюються порівняно з червоними волокнами
- •D. Глікогеноліз у м’язах
- •B. Окислювального фосфорилювання c. Перекисного окиснення ліпідів d. Пероксидного окиснення
- •Розділ 19 біохімія нервової системи
- •6. Клітини головного мозку при виснажливій фізичній роботі та тривалому голодуванні використовують як джерело енергії:
- •Розділ 20 Біохімічні перетворення
13.2 Білки та небілкові азотисті сполуки крові
1. У крові міститься велика кількість безазотистих органічних сполук. До них належить:
А. Глікоген
В. цАМФ
С. Глюкагон
D. Тирозин
Е. Інсулін
2. Основним кінцевим продуктом білкового обміну, який виділяється у найбільшій кількості із сечею є..
А. Сечовина
В. Аміак і солі амонію
С. Сечова кислота
D. Алантоїн
Е. Глутамін
3. До безазотистих органічних сполук належить...
А. Вітамін С
В. АТФ
С. Глюкагон
D. Глутамін
Е. Тироксин
4. До складу залишкового азоту крові входить така безпорогова речовина...
A. Креатинін
B. Креатин
C. Гліцерин
D. Глюкоза
Е.Фенілаланін
5. Середні молекули впливають на різні ланки метаболізму. Назвіть речовини, які належать належать до середніх молекул?
А. Окситоцин, брадикінін
В. Протеоглікани, ДНК
С. Глутамін, серин
D. Кальцій, фосфор
E. Глюкоза, фруктоза
6. До безазотистих органічних сполук крові, метаболітів циклу Корі, належить..
A. Лактат
B. Гліцерин
C. Глюкагон
D. Вітамін С
E. Тироксин
7. У крові хворого виявлено низький вміст альбумінів і фібриногену. Зниження активності яких органел гепатоцитів печінки найбільш вірогідно зумовлює такий стан?
A. Гранулярної ендоплазматичної сітки
B. Лізосом
C. Мітохондрій
D. Комплексу Гольджі
E. Агранулярної ендоплазматичної сітки
8. Уміст кінцевих продуктів обміну речовин, що складають залишковий азот крові, визначають у сечі здорової людини, крім…
А. Креатину
В. Амінокислот
C. Сечовини
D. Сечової кислоти
E. Креатиніну
9. Зазначте компоненти залишкового азоту крові, які є кінцевими продуктами обміну пуринових нуклеотидів:
А. Сечова кислота
B. Сечовина
C. Креатинін
D. Аміак
E. Білірубін
10. Зазначте компоненти крові, що відносяться до безазотистих сполук:
А. Вуглеводи
B. Креатинін
C. Сечовина
D. Сечова кислота
E. Білірубін
11. Для патології печінки найбільш характерними будуть такі показники залишкового азоту:
А. Зниження залишкового азоту крові
В. Підвищення залишкового азоту крові
С. Сечовина – 78 ммоль/л крові
D. Підвищення креатиніну
Е. Підвищення аміаку
12. Хворий з обширними опіками скаржиться на загальну слабість, блювоту. Залишковий азот крові становить 55 ммоль/л. Який тип азотемії у хворого?
А. Продукційна
В. Ретенційна
С. Ретенційна ниркова
D. Ретенційна позаниркова
Е. Продукційна відносна
13. Який фермент використовують для видалення сечовини з організму в апараті „штучна нирка”?
А. Уреазу
В. Аспарагіназу
С. Гіалуронідазу
D. Стрептокіназу
Е. Лідазу
14. Хворому 28 років після тесту на цукрове навантаження провели біохімічний аналіз крові, в якій виявили підвищення вмісту кетонових тіл, залишкового азоту, сечовини. Який механізм виникнення азотемій у хворого на цукровий діабет?
А. Посилене використання амінокислот для глюконеогенезу
В. Використання амінокислот для синтезу нуклеотидів
С. Посилений розпад гемпротеїнів
D. Активація біосинтезу білка
Е. Активація синтезу нуклеїнових кислот
15. У дитини встановлено гостру ниркову недостатність. Якими біохімічними показниками крові це можна підтвердити?
A. Підвищенням рівня залишкового азоту
B. Збільшенням концентрації імуноглобуліну А
C. Зниженням рівня лужної фосфатази
D. Збільшенням вмісту б-амілази
E. Зменшенням рівня фосфату
16. (М,С) За здатністю до екскреції з організму з участю нирок речовини, які утворюються внаслідок метаболічних процесів поділяють на порогові і без порогові. До складу залишкового азоту крові входить безпорогова речовина:
A. Сечовина
B. Креатин
C. Гліцин
D. Глюкоза
E. Тироксин
17. Середні молекули впливають на процеси життєдіяльності: різні ланки метаболізму, транспорт речовин, клітинний імунітет. Рівень середніх молекул у сироватці крові хворих є критерієм характеристики клінічного перебігу та оцінки ефективності лікування ряду захворювань: гострої і хронічної ниркової недостатності, печінкової коми, злоякісних новоутворень, опікової хвороби. тощо. Назвати компоненти, які відносять до середніх молекул :
А. Окситоцин, вазопресин
В. Гетерополісахариди, РНК
С. Аспарагін, валін
D. Натрій, калій
E. Глюкозу, сахарозу
18. За своїм походженням азотемії поділяють на ретенційні та продукційні. Які компоненти фракції залишкового азоту переважають у крові при продукційних азотеміях?
A. Амінокислоти, сечовина
B. Ліпіди, вуглеводи
C. Кетонові тіла, білки
D. Порфірини, білірубін
E. Сечова кислота, холін
19. У хворого з хронічною нирковою недостатністю після проведеного курсу лікування покращився загальний стан і біохімічні показники сечі. Який біохімічний показник найбільш інформативний для такого висновку?
А. Креатиніну
В. Сечової кислоти
С. Білірубіну
D. Натрію
Е. Білка
20. Запальні захворювання нирок супроводжуються зменшенням виділення з організму кінцевих азотистих сполук. До якого наслідку призводить таке порушення?
А. Гіперазотемії
В. Набряків
С. Гіперурикемії
D. Гіпопротеїнемії
Е. Гіперпротеїнемії
21. Який компонент залишкового азоту є найбільш стабільним і чітко відображає стан ниркової недостатності?
А. Креатинін
В. Індикан
С. Сечовина
D. Сечова кислота
Е. Креатин
22. Хворому з хронічною нирковою недостатністю із-за порушення азотовидільної функції нирок лікар обмежив споживання білка у добовому раціоні. Який біохімічний показник для оцінки стану хворого найважливіший, що залежить від харчового раціону?
А. Залишковий азот крові
В. Креатин сечі
С. Індикан крові
D. Середні молекули
Е. Кількість білка в сечі
23. Вміст якого компоненту в складі залишкового азоту найбільший і різко підвищується при нирковій недостатності?
А. Сечовини
В. Пептидів
С. Сечової кислоти
D. Індикану
Е. Білірубіну
24. (М,С) Хворий 45 років скаржиться на сильну блювоту, загальну слабкість. Вміст залишкового азоту в крові становить 35 ммоль/л. Функція нирок не порушена. Який вид азотемії найбільш імовірно спостерігається?
A. Відносна
B. Ниркова
C. Ретенційна
D. Позаниркова
E. Продукційна
25. (М,С) У крові хворого вміст залишкового азоту становить 48 ммоль/л, сечовини – 15,3 ммоль/л. Про захворювання якого органа свідчать результати цього аналізу крові?
А. Нирок
В. Печінки
С. Шлунку
D. Селезінки
E. Кишки
26. Які компоненти фракції залишкового азоту переважають в крові при продукційних азотеміях :
Амінокислоти, сечовина
Ліпіди, вуглеводи
Кетонові тіла, білки
Порфірини, білірубін
Сечова кислота, холін
Ситуаційні задачі
27. Визначте вміст залишкового азоту в сироватці крові, якщо відомо, що вміст азоту в сечовині становить 27,14 ммоль/л, а резидуальний - 20,5 ммоль/л. Яке клініко-діагностичне значення має цей показник?
28. Як за вмістом залишкового азоту в крові та загального азоту в сечі можна диференціювати ретенційну та продукційну азотемії?
29. У крові онкологічного хворого в стані кахексії вміст залишкового азоту дорівнює 60 ммоль/л, вміст середніх молекул підвищений, функція нирок не порушена. Які причини такого стану? Назвіть вид азотемії.
Відповіді до ситуаційних задач
27. Вміст загального азоту становить 47,64 ммоль/л (27,14 + 20,5 ммоль/л). Такий вміст залишкового азоту вищий від норми; спостерігається азотемія.
28. Якщо підвищення вмісту залишкового азоту крові супроводжується зростанням вмісту азоту в сечі, то це продукційна азотемія. Якщо в сечі вміст азоту низький, то причиною азотемії є захворювання нирок.
29. Наведені показники свідчать про посилений розпад тканинних білків з наростаючими токсичними процесами, що характерно для продукційної азотемії.
Література
Губський Ю.І. Біологічна хімія, – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009.– С.502-509.
Губський Ю.І. Біологічна хімія: Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.430-431.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини: Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 546-548.
Біологічна хімія / Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін. Харків: Основа, 2000. – С. 524-525.
Берёзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.– М.: Медицина, 1998.– С. 567-584.
Берёзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: М.: Медицина, 1990. – С. 448-452.
Биологическая химия с упражнениями и задачами: учебник/ под ред. чл.-корр. РАМН С.Е.Северина – М.: ГЕОТАР-Медиа, 2011. – С. 599 – 608.